Він говорить, що на кладовищі повно стартапів, котрі заявляли, що мають намір «демократизувати» медіа. Він — це СЕО Odyssey Еван Бьорнс (Evan Burns); і він впевнений, що із його проектом цього не станеться, адже в основу своєї платформи він поклав багатоголосся авторів та повну відкритість для створення нового контенту. Сама по собі ця концепція не гарантує універсального успіху: нещодавно закрився стартап Slant News — бо так і не зміг перетворити ідею повної відкритості та мультиканальності спілкування на прибутковий бізнес. Втім, одісея Odyssey — справа інакшого штибу: вчорашній студентський проект за досить короткий час перетнув позначку у 30 млн унікальних переглядів — і вже запровадив бізнес-модель, яка схожа на поєднання газет, що їх видають студенти у коледжах, та соціальної мережі.
Модель сподобалась інвесторам: не так давно Odyssey отримав раунд у $25 млн венчурних інвестицій від Майкла Лазерова (Michael Lazerow), котрий продав свій стартап Buddy Media компанії Salesforce за $800 млн та Джесона Епштайна (Jason Epstein) з Columbus Nova. Обидва вони також долучилися до ради директорів Odyssey. Загальна сума інвестицій сягнула $32 млн. Лазеров стверджує, що не був настільки оптимістичний щодо медійного стартапу з часів, коли Джона Перетті (Jonah Peretti) пітчив йому BuzzFeed (у який він згодом інвестував).
Що таке Odyssey
Odyssey — це як студентська газета на стероїдах. У стартапу вже зараз є стабільна група із понад 10 тис авторів віком від 18 до 28 років, кожен із яких пише щонайманше 1 статтю на тиждень. Odyssey покладається на профілі у соціальних мережах окремих авторів, які просувають свій контент широким масам читачів.
Матеріал кожного автора проходить модерацію, а головним критерієм відбору є унікальність розкриття перспективи у матеріалі та готовність публікувати щонайменше 1 статтю на тиждень. Цим авторам не платять гонорарів. Концепція схожа на ту модель, що її раніше використовували на спортивному сайті Bleacher Report — і яка привела цей сайт до успіху. Аналогічну модель контриб’юторів використовували у The Huffington Post для прокачування переглядів, так чинили для набору трафіку у Forbes (низку подібних авторів має і Business Insider).
Спочатку здається, що ця концепція притаманна блог-платформі, але цей стартап відрізняється від інших новий медіа-агрегаторів та блогів наявністю людей-редакторів. Кожна стаття у Odyssey проходить три ступені редагування:
- Спочатку ком’юніті-редактор продивляється матеріал. Ця посада не є оплачуваною, і її обіймає людина, яка є досвіченим користувачем із певної частини світу.
- Далі редактор перевіряє текст на помилки — ця посада перебуває на аутсорсі і є плачуваною.
- І вже потім стаття потрапляє до рук одного із 70 оплачуваних редакторів Odyssey, котрі працюють в режимі повного робочого дня.
Питання, яке залишається відкритим — це скільки часу може кожен із 70 оплачуваних співробітників присвятити редагуванню кожної окремої статті при таких темпах. Якщо Odyssey випускає близько 10 тис статей на тиждень, це означає, що на кожного оплачуваного редактора припадає більше 140 публікацій на тиждень. В будь-якому випадку, непросто проробити таку роботу.
Але окрім редагування, за словами Бьорнса, зростання якості контенту відбувається не в останню чергу завдяки тому, що автори бачать зростання власної популярності серед друзів та знайомих (адже ті бачать, що їхні матеріали виходять на брендованому сайті, а не просто у персональному блозі).
Така бізнес-модель скидається на ідеальний варіант для коледжів, де молоді автори шукають нагоди заявити про себе, передавши тексти до рук професійним редакторам та видавцям. І дійсно, більшість із них є студентами, хоча СЕО стартапу наполягає, що пишуть для ресурсу представники із різних сфер життя та різних соціальних верств.
Традиція підтримки університетських видань до перетворення їх на повноцінний медійний бізнес не нова: лазеров створив колись схожий проект піл час навчання у коледжі, називалось це починання University Wire — мережа студентських газет, яка зараз придбана CBS.
Контент, що його створють автори та редактори Odyssey, охоплює низку тем в усіх сиерах життя — від політики до моди та футболу; і від 20% до 50% зосереджено на локальних темах та проблемах спільнот, твердить Бьорнс. Раніше модель створення локального контенту для медіапроектів вже випробовували, втім, без особливого успіху. Корпорація AOL вклала чимало грошей та часу у сайт локальних новин під назвою Patch, але так и не змогла добитися від локального контенту яких-небудь помітних комерційних результатів.
Зі статусу бета-версії Odyssey вийшов ще 2014 року, але розігрів читацього інтересу розпочався нещодавно — в листопаді 2015 число переглядів перетнуло позначку в 20 млн унікальних читачів, а у лютому 2016-го їх вже було 30 млн. Пояснюється зростання аудиторії чималою кількістю матеріалів — так, лише про атаки терористів у Брюселі було написано 400 статей.
Не просто медіа, а технологічна компанія
Бьорнс наголошує, що Odyssey — не медійна, а технологічна компанія. Можливо, це заплутує інвесторів у ставленні та розумінні, але робить зрозумілішою суть проекту для авторів. Якщо сприймати Odyssey як «прокачану» блог-платформу з доданими можливостями (такими, як професійне редагування текстів живими людьми та рекомендації щодо рубрик для матеріалів), тоді легше зрозуміти, чому понад 10 тис авторів обрали саме цей майданчик. З юридичної точки зору проект позиціонує себе як соціальна мережа, що дозволяє захистити авторів та контент від ймовірних юридичних претензій від компаній та брендів, якщо ті висуватимуть претензії до авторів та користувачів в частині ймовірних порушень авторського права.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Але навіть якщо говорити про цей проект як про технологічну компанію, вас не полишатиме відчуття, що автори мали би отримувати фінансову винагороду за написані матеріали, особливо, якщо проект продає рекламу завдяки контентові, що стає «вірусним». Бьорнс твердить, що частина з багатомільйонних нещодавніх інвестицій піде на побудову монетизації Odyssey як для самої компанії, так і для авторів, котрі зараз пишуть матеріали безкоштовно. В основу він хоче покласти модель виплат для авторів, схожу на ту, що її вже використовує YouTube, розпочавши виплати зі справжніх зірок платформи.
Як же Odyssey зароблятиме гроші? Окрім розміщення реклами, Бьорнс твердить, що у компанії накопичено величезний масив даних, що є цінними інсайтами щодо механізмів розповсюдження контенту в інтернеті. Збираються вони запустити ще й відео на власній плафтормі, як це вже робить низка медіахолдингів, завдяки цьому крокові, на думку СЕО стартапу, зросте спроможність проекту заробляти гроші на рекламі та збільшити охоплення читацької аудиторії.
Джерело: Business Insider