Яким стане The New York Times вже у найближчому майбутньому

Буквально вчора я проводив лекцію у вінницькому iHUB про те, як обирати нішу для контент-проектів та інтернет-видань; і в темі розмови торкнувся того, що навіть великі видання варто прив’язувати до міст та місць, а нішу слід звужувати, бо люди насправді втомилися від «всезагальних» новин — і хочуть більше знати про те, що відбувається поруч із ними, а не лише десь за кордоном чи на загальнонаціональному рівні. Свіжа інформація про плани такого значного видання, як «Нью-Йорк Таймс» свідчить: цим шляхом в найближчі років 4 йтимуть не лише малі ЗМІ та блоги.

Днями виконавчий редактор The New York Times Дін Бакет (Dean Baquet) оприлюднив у зверненні до редакції основні напрямки змін, які відбудуться у виданні на користь нових вимог журналістики та реалій часу. І ось що чекає на журналістів та читачів одного із провідних інтернет-видань світу.

Яким стане The New York Times вже у найближчому майбутньому

Поступовий відхід від «загальних» новин

За словами виконавчого редактора, ринок цифрового новинарного контенту став таким великим, що люди легко знаходять «гарячі новини» будь-де, а тому немає сенсу передруковувати чи розповсюджувати все те, про що пишуть інші джерела. Натомість завданням редакції стане концентрація на ексклюзивах, на тому, що висвітлює виключно журналістська команда The New York Times — головною метою роботи стане авторитетна журналістика та надання інформації, яка зорієнтує читачів у потоці подій.

Інший погляд на Нью-Йорк

Більше уваги буде приділятися не просто висвітленню діяльності мера чи губернатора, але й темам, які цікавлять нью-йоркців і не лише їх (адже трохи менше половини читачів живуть у Нью-Йорку, якщо вірити результатам нещодавнього дослідження читацької аудиторії; таким чином видання повертається частково до витоків, але еволюціонує за формою).

Менше тексту і більше візуальних історій

Редакторам та керівникам департаментів запропоновано вже зараз подумати над тим, як буде змінюватися «Нью-Йорк Таймс» з огляду на те, що потрібно створювати більше візуальних форм та переходити від «високочолої», формалізованої журналістики до більш розмовного, зрозумілого тексту.

Нова модель редагування

Редакторська та журналістська робота при підготовці свіжих випусків газети тепер буде будуватися на основі реалій цифрової епохи, коли новини надходять та потребують висвітлення швидше, аніж в еру, коли всі випуски друкувалися на папері.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Вивільнення редакторів від рутини, пов’язаної із друкованою версією

Питання «чим заповнити колонки та смуги» більше не буде турбувати редакторів. Основним завданням стане пошук форм для розповіді та швидкість висвітлення, а не просто «набивання смуг під верстку». Газета буде верстатися на основі електронного сторітелінгу, саме на основі найкращих історій з електронної версії поставатиме за допомогою дизайнерів та редакторів друкована версія «Нью-Йорк Таймс».

Перехід до «кластерів»

Вертикальна модель прийняття рішень про висвітлення певних тем до 2020 року має поступитися горизонтальній: редакторам тематичних рубрик більше не доведеться переконувати національних редакторів у тому, що їхній матеріал треба поставити на головну сторінку. Тепер кожна рубрика буде функціонувати автономно. Реформування роботи редакції та тем, над якими працюватиме газета, призведе до скорочень; спростовано інформацію про раніше анонсовані звільнення «декількох сотень працівників» — принаймні до кінця 2016 року. Але скоротяться напрямки фінансування певних сфер роботи редакції, а кошти буде реінвестовано у інші завдання для розвитку.

Основним завданням стане створення редакції із потужним візуальним компонентом у матеріалах (включаючи відео) та подолання надмірного тиску бюрократії на роботу редакторів та журналістів.

Дещо про «Проект 2020»

«—Група «Проекту 2020» вже надала власне бачення того, як має працювати ньюзрум у нових реаліях і провадитиме реформування редакції згідно із цим баченням. Втім, ця команда не буде формувати подальший вигляд та роботу видання; їхня участь у розвиткові NYT завершиться наприкінці літа, а подальші рішення щодо розмірів та архітектури ньюзруму будуть прийматися виконавчим редактором у координації із видавцем. Вже зараз команда «2020» розпочала збір пропозицій від редакторів та журналістів під час роботи в усній формі на зустрічах, а також електронною поштою. Найбільш амбітні та ризиковані ідеї варто надсилати їм.

Серед інших завдань — створення друкованого хабу, який би випускав найкраще друковане видання світу щовечора на основі наявних в редакції матеріалів.

Практика редакційної роботи теж зміниться. Менше історій будуть виходити «для галочки», скоротиться кількість традиційних новин; у репортерів буде вищий рівень відповідальності за те, аби їхні історії читали, а охоплення аудиторії збільшувалося. Зникне необхідність братися тільки за ті історії та теми, які гарантовано потраплять на сторінки друкованого видання — це дасть більшу свободу дій репортерам для розкриття тем. Загальний тон історій стане більш розкутим.

Загалом робота ньюзруму повернеться до поради Джо Лелівельда (Joe Lelyveld): «Метою хорошого редактора є якомога найчастіше казати “так”». Нова редакція казатиме «так» новим ідеям, новим темам та новим способам розказати їх попри бюрократію, яка створювалась попередніми поколіннями.»

Джерело: Poynter