За останні 11 років українські винахідники зареєстрували понад 124 000 патентів (тобто приблизно 11-12 000 щорічно), з яких майже 20 000 патентів належать іноземним компаніям та громадянам в Україні. Про це говориться у звіті, який підготували аналітики Innolytics Group. Близько 5600 патентів українці оформили в закордонних юрисдикціях (в 19 країнах). Крім того, українці також виступили авторами та співавторами понад 4600 винаходів в інших країнах. Найбільше патентів на винаходи в Україні мають національні університети, іноземні компанії та приватні особи. То ж з якою метою компанії та приватні особи оформлюють патенти? І як ситуація в Україні корелює з патентуванням за кордоном?
Володимир Бандура, CEO та керуючий партнер Innolytics Group
Що таке патент?
За визначенням, патент — документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. По суті патент захищає один з різновидів інтелектуальної власності: винахід, корисну модель або промисловий зразок.
Патент видається державним патентним відомством винахіднику або його правонаступнику. Важливо акцентувати, що дія патенту розповсюджується тільки на територію держави, в якій його видано. Крім того, патент має обмежений строк дії, як правило, — 15–20 років. Патент може бути визнано недійсним у судовому порядку на законодавчій основі.
В Україні й більшості країн світу виділяють такі види патентів:
- Патент на винахід — авторське право на технічне рішення, що є новим, корисним у господарській діяльності і може застосовуватися практично. В процесі патентування кожен винахід проходить експертизу від офіційних експертів на предмет інноваційності та унікальності.
- Патент на корисну модель. Корисні моделі є підвидом винаходів, однак, на відміну від останніх, мають коротший термін захисту (10 років в Україні, від 6 до 10 років у інших країнах) та менш жорсткі умови патентоздатності.
- Патент на промисловий зразок. У порівнянні з корисними моделями, промисловий зразок описує не внутрішню конструкцію винаходу, а зовнішній дизайн. Фактично це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, що створює естетичне враження.
Кількість зареєстрованих патентів та корисних моделей в Україні та в Польщі
Українці за останнє десятиріччя отримали дуже велику кількість патентів на корисну модель, одну з найбільших у світі. Основна причина цього — процедура їх оформлення простіша, дешевша та швидша.
Основні напрямки патентування українських винахідників за кордоном з пріоритетом в Україні
Навіщо бізнесу патентування?
Патентний портфель слід розглядати як актив бізнесу, що може бути використаний для різних завдань. Наприклад, щоб подати до суду на третю особу за порушення авторського права, щоб зафіксувати свої позиції на ринку в певній ніші, а також в якості інструменту переговорів (для забезпечення надійної позиції в партнерстві). З іншого боку, для стартапу або невеликої технологічної компанії судове переслідування третіх сторін не завжди вигідне, оскільки витрати на патентні позови можуть бути астрономічними.
Основні категорії патентів українських винахідників, оформлених за кордоном
Крім того, патентний портфель дозволяє захистити свою інтелектуальну власність і отримувати роялті у випадку видачі дозволу на експлуатацію винаходу. Але як для стартапу, так і для великої компанії дуже важлива ще одна перевага — наявність патентів значно збільшує капіталізацію підприємства. Не випадково більшість патентів за кордоном українські винахідники реєструють саме в США — країні, що є найбільш цікавою для українських стартапів. Як правило, в патентний портфель входить декілька патентних сімейств, які повинні ідеально захищати різні функції або аспекти технології продукту компанії.
Ось приклад: у 2012 році український стартап Viewdle був проданий Google більше ніж за $30 млн. На момент продажу Viewdle зареєстрував в США 11 патентів. Інший кейс — компанія LOOKSERY, яку викупила Snapchat за $150 млн в 2015 році. LOOKSERY мала в США 4 патенти на винаходи і 15 заявок на патентне оформлення. Взагалі більшість українських стартапів, які успішно залучили міжнародні інвестиції, зареєстрували патенти в престижних юрисдикціях, таких як США, ЄС, КНР тощо.
Є ще один цікавий приклад: невелика технологічна компанія в США працювала в області захисту напівпровідників від електростатичного розряду. Підприємство мало понад 40 патентів США у різних сегментах. Згодом цей стартап був придбаний за досить значні кошти великою державною корпорацією. Як виявилося, корпорація проаналізувала патентний портфель стартапу і виявила, що він охоплює цілий ряд її комерційних продуктів. В результаті компанія визначила, що їй вигідніше придбати стартап повністю, ніж виплачувати роялті по винаходам.
Слід зазначити, що патентування вигідне і для держави, адже за реєстрацію кожного патенту винахідник чи підприємство платять Державній службі інтелектуальної власності. Одним з найважливіших факторів інноваційного розвитку країни є можливість комерціалізації інтелектуальної власності. В Україні найбільшу кількість патентів на винаходи оформлюють університети. Разом з тим, такий обсяг активів інтелектуальної власності тривалий час не був належним чином комерціалізований через брак фінансування та погані стратегії комерціалізації. Останнім часом спостерігаються позитивні зміни в законодавстві, які дозволяють університетам створювати власні виділені заклади, що дає можливість залучати кошти для подальшого розвитку, знаходити партнерів або клієнтів в Україні та за кордоном. Така модель успішно експлуатується в США та ряді європейських країн, тому можна очікувати активізації іноземних інвесторів, технологічних компаній та українських університетів у цьому напрямку. Все це має значно стимулювати комерціалізацію та патентну діяльність в Україні в цілому.
Патент як ознака інновацій
Багато хто вважає, що стартапи — синонім поняття «інновація», але це не завжди так. Більше того, і сам патент — не завжди означає інновацію, адже винахід, не дивлячись на його унікальність, може виявитися даремним для бізнесу та економіки.
Ефект від кількості й типу патентів цікаво розглянути на прикладі агросектору. Україна має одну з найбільших в світі площу сільськогосподарських угідь — 42 млн га. Агросектор забезпечує майже $18 млрд експортних надходжень. Загальна кількість патентів в агроіндустрії — 3240. В той же час, в Нідерландах всього 2 млн га сільськогосподарських угідь і 5548 відповідних патентів, але щорічний експорт перевищує $90 млрд, тобто в 4,5 рази більше. Чим це можна пояснити?
Порівняльний графік патентів на винаходи та корисні моделі по сільськогосподарським секторам в Україні та Нідерландах
Як показує приклад Нідерландів, інновації здатні суттєво підвищити продуктивність та прибутковість аграрного сектора. Відмінності між країнами можна побачити у кількості ввезених/експортованих винаходів, діяльності загального рівня та теми досліджень.
Класифікація винаходів, зареєстрованих в Україні та у Нідерландах по сільськогосподарським підсекторам, демонструє суттєві відмінності у спеціалізації країн. Більшість винаходів в Україні пов’язані з агрохімічними рішеннями та агротехнікою. Близько 60% цих винаходів належать нерезидентам, які захищають свої виключні права на продаж відповідних товарів і технологій на швидко зростаючому українському агроринку.
Що стосується резидентів України, то 70-80% всіх зареєстрованих ними патентних документів є корисні моделі. Та коли ми дослідили ці корисні моделі, виявляється, що вони в основному пов’язані з агротехнікою, тваринництвом та садівництвом (включно з новими рослинами).
Напрямки патентної активності. Категорія садівництва, Україна
Напрямки патентної активності. Категорія садівництва, Голландія
Найбільш розвинена тема садівничого патентування в Нідерландах фокусується на оранжереях й теплицях. Як показує дослідження, найпоширенішими напрямками є: системи клімату, водні бар’єри, кімнатні рослини, рослинні системи, розташування рослин, затискачі, лампове освітлення в теплицях, запірний клапан, тепличний дах. Майже 98% патентів по садівництву в Голландії належать приватним компаніям, і тільки 2% — університетам.
В Україні ситуація інша — близько 59% належить приватним власникам і 41% — університетам. В минулі роки українські сільськогосподарські підприємства в основному імпортували нові технології, і лише в останні роки ситуація почала змінюватися. Оскільки великі гравці на ринку починають інвестувати в стартапи та інфраструктурні проекти, вони прагнуть розвивати інновації для свого бізнесу та володіти авторськими правами на них.
Слід зазначити, що значна кількість винаходів в агросекторі на перший погляд взагалі не стосується сфери сільського господарства у звичному розумінні. Наприклад, мова іде про безпілотні літальні апарати, штучний інтелект, робототехніку та інші. Але так здається тільки спочатку, адже успіху на аграрному ринку досягають саме ті компанії, які здатні повною мірою використати всі переваги технічного прогресу, та ще й в різних сферах.
Патенти, що відносяться до безпілотних літальних апаратів, зосереджені в таких галузях, як розпилювальні форсунки, авіаційні пристрої, засівання, в той час як патенти в сфері штучного інтелекту розподіляються між машинами для збору врожаю та засобами для зберігання. А от патенти, пов’язані з робототехнікою в сільському господарстві, розподіляються за такими напрямками: автоматизація виробництва молока, збирання фруктів (робот для збирання фруктів), автономні роботизовані системи, робототехнічні інструментальні системи тощо. Патенти на високоточне сільське господарство зосереджені на с/г техніці, контролі та позиціонуванні транспортних засобів, зборі врожаю, безпілотниках, аналізі стану ґрунтів тощо.
Загальна кількість патентів, заявок на патенти і корисних моделей в експоненціально зростаючих технологіях агросектору по категоріям
До речі, серед різних перспективних напрямків саме робототехніка почала розвиватися раніше за інші в сільському господарстві. Ця галузь має велику кількість патентів, які охоплюють такі сегменти як молочна промисловість, підрізання дерев, засівання, збір врожаю. А от штучний інтелект в сільському господарстві почав розвиватися пізніше, порівняно з іншими технологіями, але швидко збільшує кількість патентів.
Вертикальні (багатоярусні) ферми — один з найкращих прикладів симбіозу сільського господарства з ІТ
Глобальні тенденції показують, що сільське господарство має ставати ефективнішим, щоб забезпечити більше урожаю з тієї ж площі. Вертикальні ферми, високоточне сільське господарство, роботи й безпілотники, автоматизація та IoT у сільському господарстві стають все більш поширеними. І хоча найбільшими патентовласниками в с/г все ще залишаються українські університети, в Україні починають працювати нові стартапи, які спеціалізуються на сенсорних системах (Agrieye, Skyglyph), дронах (Kray Technologies), автоматизації сільського господарства (Greenbe) та високоточному землеробстві (Monada, Craft Scanner). Завдяки розвитку в Україні аграрних стартапів найближчим часом експорт патентів у галузі агротехніки має перевищити імпорт.
Як збільшити кількість винаходів?
Максим Яковер, керуючий партнер UNIT.City, вважає, що Україні потрібна повноцінна підприємницька екосистема, яка здатна підтримувати та допомагати новаторам у кожному аспекті, що включатиме розробників, інвесторів та патентознавців. Також повинна бути розвинута інфраструктура, що дозволить перетворити винаходи на ранніх стадіях на готові продукти.
Володимир Бандура, CEO та керуючий партнер Innolytics Group, додає, що основна загроза полягає в тому, що винахідники можуть виїхати з країни. Тому дуже важливо створити комфортні можливості для розробників і бізнесу, а також підвищити безпеку підприємництва. Якщо вирішити ці питання, то прогноз розвитку України стане позитивнішим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: