Джентльмени надають перевагу ботам?

Штучний інтелект (Artificial Intelligence, AI) задає ритм розвитку наукової фантастики. Боти вже навіть використовуються для написання сценаріїв короткометражок. І хоча програмне забезпечення відповідає за порядок вибору слів, основний матеріал все-таки надає людина. AI працює за алгоритмом, а отримані результати, при всій своїй високомеханізованості, бувають на диво вдалими і навіть дотепними. Що чекає на кіно, музику та загалом наше життя?

somelikeitbot

Автоматичні помічники у статтях та фільмах

Використанням комп’ютерних програм для написання текстів сьогодні нікого не здивуєш: вже кілька років поспіль фінансові та спортивні звіти для газет формують спеціальні алгоритми. В Los Angeles Times робот написав новину про землетрус, а суперкомп’ютер Watson від IBM став автором трейлера для науково-фантастичного фільму «Морган» («Morgan»). Навіть для написання першого абзацу цієї статті в оригіналі авторка Лора Хадсон (Laura Hudson) використала спеціальний емулятор текстів. Його алгоритми опрацювали задані статті про штучний інтелект та слова, обрані самою Хадсон, і зкомпонували доволі прийнятний вступ для тексту про штучний інтелект. А восени 2016-го на Kickstarter зібрали $30 тис для створення фільму жахів «Impossible Things». Головну сюжетну лінію стрічки формуватиме штучний інтелект, який для цього візьме в роботу історії із 3 тис фільмів.

Митці поступово починають залучати штучний інтелект до процесу, який, на думку багатьох спеціалістів, технології поки що непідвладний — створення розважального контенту. Той алгоритм, який використала Хадсон, створив Джеймі Брю (Jamie Brew), автор сатиричних публікацій на ресурсі Clickhole. У вільний від основних занять час він написав програму інтелектуального введення тексту, якій можна задавати різні види контенту і отримувати пародійні тексти — від сценарію X-Files до офіційних оголошень з IMDb та художніх творів. Брю — далеко не єдиний, хто експериментує із «розумним» опрацюванням текстів. Корпорації, що продають на ринку власні програми, також зацікавилися створенням ботів — згадаймо хоча би «нациста із Редмонда», створеного зусиллями Microsoft. Однак відмінність технології Джеймі Брю полягає у тому, що матеріал, зібраний його алгоритмами, виглядає жвавіше і природніше, аніж зібрання слів, які компонують більшість ботів. Наприклад, в його версії сценарію X-Files агент Малдер має таку репліку: «Ти колись помічала, як багато людей помирає насильницькою смертю? Це збіг, ім’я якому “правда”».

Механізми за лаштунками

Щоби зрозуміти відмінності у кінцевому продукті, слід розібратися в налаштуваннях самих програм. Більшість алгоритмів, які генерують тексти у соціальних медіа, працюють повністю автоматично. Наприклад, інструменти в Twitter базуються на ланцюгах Маркова. Цей термін в математиці означає випадковий процес, що задовольняє властивість Маркова і який приймає скінченну чи зліченну кількість значень. Система аналізує найбільш імовірну послідовність слів, вивчаючи задані матеріали, а потім автоматично генерує новий текст, в якому словесні конструкції побудовані на основі лінгвістичних вірогідностей. Користувач не має що додати у такому випадку. А от вищезгаданий алгоритм Джеймі Брю базується на більш практичному принципові:

«— Замість того, щоби довільним чином обирати фрази за незрозумілим читачам принципом, моя програма надає 10 варіантів підходящого слова. Користувач може самостійно обирати кожен наступний крок за тим самим принципом, який є у предиктивного набору у смартфонах або у введення текстового запиту в пошуковик. Мій алгоритм насправді не є на 100% автоматичною програмою.»

Брю пропонує не перекладати роботу живого автора на програму, а забезпечити найефективнішу взаємодію технологій та користувачів. За словами автора, така робота навіть приносить більше задоволення, адже людина співпрацює з алгоритмом, проте у неї залишається контроль за змістом тексту. Хоча у більшості випадків важко визначитися, хто саме буде вважатися автором контенту. Коли програміст задає в якості джерела ті слова і вислови, які до нього використовували сотні і тисячі інших людей, автором може бути оператор, що створив базу даних штучному інтелектові, автори статей з цієї бази даних чи власне AI?

Кіно від штучного інтелекту

Це питання хвилювало і авторів науково-фантастичного короткометражного кінофільму «Sunspring». Сценарій цієї стрічки написав штучний інтелект під назвою Benjamin. Програма використала довгу короткочасну пам’ять для обробки повторюваної інформації в нейромережах, дослідження сотень сценаріїв науково-фантастичних фільмів та телесеріалів, щоби в результаті запропонувати власний варіант:

Росс Гудвін (Ross Goodwin), головний технолог у процесі створення «Sunspring», вказує на той факт, що навіть людині важко створити оригінальний текст, не використовуючи при цьому спогади про інші прочитані твори, досвід з власного життя або узагальнені факти, отримані з інших джерел. «Чи можемо ми взагалі вважатись авторами чогось, і наскільки одноосібно ми виступаємо авторами того чи іншого контенту? В якій мірі наша технологія перебільшила звичайні можливості щодо вивчення та переробки інформації?».

Оскар Шарп (Oscar Sharp), що зіграв у «Sunspring», згадує, що спочатку Benjamin компонував лише діалоги, однак згодом навчився додавати в текст атмосферу. Кінцевий варіант сценарію на 5 сторінок включав в себе описи сцен на кшталт «він сидів на підлозі і дивився на зорі». На відміну від алгоритмів Джеймі Брю, програма Benjamin використовувала більш автоматичний підхід до формування контенту. На додачу куратори проекту від самого початку домовилися, що не будуть вносити ручних правок до того тексту, який складе штучний інтелект. За акторами залишалось право по-своєму зображати перед камерою слова та фрази, прописані алгоритмом. І виявилось, що так працювати навіть легше: коли поруч немає автора тексту, який наполягає на певному трактуванні кожної сцени, всі виконавці просто грають у своє задоволення.

Критики доволі прохолодно оцінили витвір мистецтва від штучного інтелекту — на відміну від пересічних глядачів. Автори проекту «Sunspring» отримали багато відгуків про те, що стрічка вразила глядачів та навіть викликала у декого сльози. І знову ж таки — незрозуміло, з ким саме аудиторія встановила емоційний зв’язок: з акторами, які інтерпретували сценарій штучного інтелекту; із самим штучним інтелектом; із тисячами авторів текстів, на основі яких з’явився сценарій «Sunspring».

Поле для експериментів

Мета експерименту, в якому AI-технології створюють власний розважальний контент — не стільки в тому, щоби довести, що вони справді можуть його створювати, а в тому, щоби дослідити природу реакції аудиторії на подібний контент. Чи впливатиме знання про те, що сценарій фільму написала програма, а не людина, на глибину сприйняття сюжетної лінії?

Що насправді цікаво з точки зору аналізу контенту — це набір слів, які Benjamin обрав в якості найуживаніших у всіх проаналізованих ним сценаріях. Окрім артиклів та звертання «ти», найпопулярнішими словами виявились «він», «його», «чоловік», що відображає нерівномірне розподілення ролей в науково-фантастичних творах між представниками двох статей. Оскар Шарп зазначає, що програма виявила найхарактерніші лінії у сценаріях, що також свідчать про гендерні упередження: відносини з батьками висвітлюються частіше, аніж із матерями; багато згадувань про поліцейських-чоловіків, а разом з ними — жінок-проституток тощо. Як виявилось, штучний інтелект здатен вказати нам на «порошину у оці» (згадаймо знову бота Microsoft, котрий набув нацистських поглядів через інтернет за лічені хвилини).

Усі вищезгадані спеціалісти погоджуються, що обов’язки продукування креативного контенту не будуть на 100% віддані ботам на аутсорсинг. Скоріше штучний інтелект допоможе по-новому розкрити можливості людини у створенні власних шедеврів. Якщо вже сьогодні алгоритми можуть спровокувати у людини емоційний відгук, то одного дня вони точно допоможуть випустити в ефір якісний розважальний продукт. Ми не побачимо самостійний результат роботи алгоритму — людський фактор буде присутній на етапі відбору джерел інформації, корегування лінгвістичних зв’язків тощо.

Бот, що генерує тексти, подібний до космічної дослідницької станції. Але він не вивчає нові горизонти в просторовому відношенні, а намагається зануритись на глибину, відмежувати корисні текстові конструкції від необтяжених змістом лінгвістичних форм. І в цій царині штучний інтелект зробить ще немало відкриттів для авторів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: FiveThirtyEight