Спокій — це не те почуття, яке люди відчувають у громадському туалеті. Відраза? Безперечно. Незручність? Можливо. Сором? Залежить від ситуації. Але зовсім інші враження залишаються після відвідування вбиралень в Японії, де встановлені унітази з підігрівом та іншими зручностями.
Журналіст Томас Амброзіні вивчив історію успіху високотехнологічних туалетів з США в Японії та спробував зрозуміти, чому вони так і не прижилися на Заході.
В останні 30 років в Японії з’явилося чимало виробників унітазів з додатковими функціями: кнопкою для піднімання сидіння, підігрівом, біде, автоматичним освіжувачем повітря та іншими. Провідну позицію зайняв бренд Toto’s Washlet, покупцями якого стають не тільки ресторани й торгові центри, а й звичайні японці — за оцінкою The Wall Street Journal, в 70% будинків в Японії встановлені унітази саме цієї компанії.
TOTO Washlet C100
Дивно, але Washlet — це американський винахід, спочатку розроблений для лікарень і будинків пристарілих. Потрапивши до Японії, вони стало стрімко набирати популярність, в той час як в США продажі йшли все гірше і гірше. Це викликає питання: чому Washlet підкорив іншу країну, але залишився невизнаним у себе на батьківщині? Виявилося, що це пов’язано з химерною сумішшю консюмеризму та імперіалізму в Японії.
У 1868 році Японія змінила політичний режим і почала наближатися до західного способу життя, однак суспільство споживання сформувалося в цій країні лише до початку XX століття. Приплив закордонних товарів і ідей породив новий культурний конфлікт: з одного боку, уряд Японії активно заохочував прийняття західних цінностей, але з іншого боку, в суспільстві виник страх втрати національної ідентичності.
Розуміння і подолання цього конфлікту і призвело до феноменального успіху Washlet в Японії. Багато в чому високотехнологічний унітаз відповідав японській культурі, однією з головних цінностей якої є чистота. Прагнення до неї обумовлено синтоїзмом — традиційною японською релігією з безліччю ритуалів для позбавлення людей, місць і предметів від злих духів, або кагаре, що буквально можна перекласти як «нечистота».
Водночас японці завжди хотіли якомога сильніше дистанціюватися від теми туалетів. Так, в минулому ванні кімнати в Японії розташовувалися в окремій прибудові, а для входу в неї використовувалися спеціальні сандалі. І хоча ванні вже давно розміщують в самому будинку, спеціальне взуття для них залишилася до сих пір.
Не дивно, що бум високотехнологічних унітазів стався саме в країні з таким сильним прагненням до чистоти. Але успіху продукту на новому ринку допомогло і грамотне просування: для залучення покупців в рекламі робився наголос на гігієнічні переваги Washlet, а на плакатах зображувалися молоді спортивні жінки.
Однак справжнє визнання до Washlet прийшло після того, як обличчям бренду в Японії стала популярна в 1980-і роки актриса Тогава Дзюн. Молода, симпатична, трохи сором’язлива, але при необхідності жорстка, вона являла собою поєднання азійської скромності й західної незалежності. Виробник унітазів побоювався негативної реакції на рекламу, але в підсумку вона стала вкрай популярною і розійшлася на цитати.
Цікаво, що Washlet так і не знайшов підтримки на Заході, хоча в XX столітті рекламодавці мали майже магічний вплив на споживачів. Можливо, річ у тому, що унітази з підігрівом не цілком відповідали західному менталітету і користуватися ними було ніяково. Тут не можна сказати напевно. Лише одне не викликає сумнівів — якщо ви хочете відчути справжній комфорт в туалеті, то вам доведеться відправитися в Японію.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:
- Топ 15 розумних пристроїв, які можуть стати вам в нагоді
- Шпигунські пристрасті та таємниці розумних домівок
- Чому Kit Kat користується таким великим попитом в Японії?
Джерело: Medium