Віктор Гурський: «Хочемо зробити “Громадський проект” єдиним стандартом для використання місцевими громадами»

Влітку 2016-го в українських містах почалась реалізація системи «Громадський проект» — хмарного рішення для громадських бюджетів в місцевих органах влади. Використовуючи єдину відкриту для всіх систему, громадяни отримають шанс боротись за бюджетне фінансування для реалізації власних ідей. А їхні друзі, сусіди та однодумці зможуть підтримати вподобаний проект, проголосувавши онлайн.

Технологію створювали в рамках спільної ініціативи Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень, USAID Ukraine та IT-спеціалістів організації SocialBoost. Про те, як тривав процес розробки, який досвід зарубіжних проектів враховано та про головну мету, яку переслідує команда «Громадського проекту», нам розповів Віктор Гурський.

viktor-1_1_039419991714

Про значення «Громадського проекту»

В технічному плані поява першого хмарного рішення для громадських бюджетів означає, що тепер в Україні є система супроводження бюджету участі (або громадського бюджету), що надається містам як SaaS-рішення. Така модель знімає будь-які обов’язки зі сторони міст щодо розробки, технічної підтримки, розгортання серверної інфраструктури — обробка всіх даних здійснюється у хмарі. За окремими запитами ми можемо встановлювати систему і на сервери міст, що ніяким чином не вплине на нашу можливість технічної підтримки та оновлень системи.

В ідеологічному ж плані це означає, що тепер у нас є шанс першими у світі привести процес бюджету участі до певних стандартів, уніфікованих для всіх міст і громадян. Методологія розроблена разом із партнерською організацією ІБСЕД (Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень — прим.ред.) і постачається у парі з програмним продуктом. Це дозволить швидко і якісно розпочинати процеси бюджету участі по всій Україні.

14045829_328658124133378_2376395063406170494_n

Одне із головних завдань нашого проекту — зробити «Громадський проект» єдиним стандартом для використання місцевими громадами. Ми хочемо привести всі процеси до єдиного стандарту, щоби зняти якомога більше технічної і методологічної відповідальності з міських адміністрацій і дати їм змогу приділяти більше часу промоції та обробці поданих проектів. На сьогоднішній день подібну систему не впроваджує жодне з міст. У кращому випадку, ми говоримо про дуже просту «кастомну» розробку власної внутрішньої системи командою програмістів, у найгіршому — про повну відсутність можливості подати проект через інтернет.

Про критерії відбору проектів

Коротко алгоритм можна описати наступним чином. Автор подає проект; оператор робить його первісну оцінку на відповідність вимогам та направляє до профільного департаменту або конкурсної комісії. Комісія робить вторинну оцінку на відповідність бюджету, технічної можливості реалізації тощо, та надає висновок: направити проект на доробку або ж виставити на голосування. Далі відбувається голосування — і проекти, що набрали найбільшу кількість голосів у рамках виділеного бюджету, реалізуються містом наступного календарного року.

«Магія» полягає у тому, що система об’єднує офлайн- та онлайн-дії всіх учасників процесу і відображає все у єдиній базі. Наприклад, рівень проникнення технологій сьогодення не дозволяє нам повністю відмовитись від подачі проектів офлайн — зазвичай пунктами подачі проектів стають центри надання адміністративних послуг, бібліотеки або інші центри обслуговування громадян. Для таких пунктів ми надаємо доступ до панелі управління проектами. Це дає змогу швидко та якісно обробляти проекти, що подаються, направляти їх на оцінку, робити висновки та комунікувати з авторами проектів.

pic-1

Про інтерфейс та верифікацію

Ми провели 4 місяці за створенням методології та електронної системи, один з яких було витрачено на якісну розробку юзер-кейсів, UI/UX та прототипування. На наш погляд, система, за якою стоять неймовірно складні бізнес-процеси всередині міських адміністрацій, зовні виглядає дуже дружньою та легкою у використанні.

Щодо системи верифікації, то її обирають самі міські адміністрації. Наприклад, Львів може собі дозволити ідентифікацію за допомогою BankID, бо технологія досить популярна серед населення; у той час як Бердянськ або Охтирка буде верифікувати авторів за паспортом. Система повністю дозволяє налаштувати процеси під реалії кожного населеного пункту. Для міста, перш за все, важливо ідентифікувати належність людини до певної територіальної громади, тому паспорт або BankID — чи не єдині доступні варіанти ідентифікації на сьогоднішній день.

pic-7

Про захист даних

Якщо говорити технічними термінами, то система використовує примусове SSL-шифрування з використанням найбільш безпечних шифрів згідно вимог HTTP/2; шифрування та захист cookies, комплекс заходів щодо запобігання атак: CSRF, XSS, SQL-ін’єкцій, захист від брутфорсу тощо; є суворі правила фаєрволів та інші заходи безпеки. Окрім того, система після кожної ітерації допрацювань перевіряється згідно стандарту підтвердження безпеки додатків OWASP, а виявлені під час тестування помилки чи вразливості одразу ж усуваються.

Якщо говорити про ручні заходи проти шахрайства, то система передбачає ідентифікацію унікальних користувачів з використанням особистих документів або BankID та методологію постмодерації, що включає в себе перевірку вказаних при реєстрації даних зі сканованими копіями документів.

БІЛЬШЕ ПРО УКРАЇНСЬКІ АНТИКРИЗОВІ ІНІЦІАТИВИ:

Про особливості технології

Як не дивно, у світі дуже мало аналогів, на які могла би рівнятись наша українська система. Схожі процеси у містах по всьому світу йдуть, але технологічного компоненту в них дуже мало. Нам імпонувала Паризька система, багато що ми запозичили з неї. Щодо українських особливостей, з огляду на боротьбу з корупцією в нашій країні, то ми вважаємо досягненням той факт, що системою можуть користуватись як співробітники у пунктах обслуговування громадян, так і держслужбовці у міських адміністраціях і просто автори проектів, не виходячи з дому. Об’єднання цих онлайн- і офлайн-компонентів стало можливим виключно завдяки детальному аналізу бізнес-процесів, особливих для України, і на сьогоднішній день наша система налаштована саме для них.

pic-4

Про плани запуску в містах України

Пілотний проект реалізовано у Львові. Система «Громадського проекту» вже запущена у Чернівцях та Рівному, до кінця 2016 року буде охоплено ще 12 міст. Серед них є і невеликі міста: Бердянськ, Краматорськ, Охтирка. Дуже сподіваємось, що встигнемо запустити і Київ.

Найважчим на шляху запуску «Громадського проекту» було зібрати думку всіх пілотних 15 міст, врахувати їхні потреби, вивчити досвід десятків міст по всьому світі — та об’єднати все у єдину стандартизовану (і водночас гнучку) систему. Але ми вважаємо це не стільки перешкодою, скільки дуже корисним для нас досвідом.

Про популяризацію сервісу

«Громадський проект» існує як частина грантового проекту організації ІБСЕД, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). В рамках проекту наразі відібрано 2 організації, чиїм єдиним завданням є популяризація можливостей бюджету участі серед населення. SocialBoost також залучається до процесу промоції у частині консультацій цих організацій як розробник системи. Сподіваємось, свідомість громадян щодо можливостей їх власного впливу на бюджетні процеси міст буде лише зростати. Вже зараз ми бачимо дуже позитивну тенденцію у вигляді громадських дискусій в містах та десятків поданих громадою проектів.

pic-3

Про кінцеву мету

В нас є певні дуже суб’єктивні очікування щодо кількості проектів або відвідувань сайтів «Громадського проекту». Також сподіваємось, що систему буде інтегровано в ІТ-інфраструктуру всіх 15 міст до кінця 2016-го. Проте найважливішим показником успішності я особисто вважаю 100% виконання містами своїх зобов’язань щодо реалізації відібраних проектів. Коли мешканці міст побачать, що за бюджетні кошти реалізуються саме ті проекти, які було виставлено на конкурс їхніми реальними друзями, сусідами, знайомими, — саме тоді і почнуться реальні зміни, зміни в головах людей, у суспільстві. Тоді прийде усвідомлення того, що проста людина дійсно може мати вплив на вигляд і облаштування свого міста, а міська влада справді займається тим, чим і має займатися — слухає і прислухається до думки людей, реалізуючи такі проекти.