«Празькі» торти, дві фабрики Roshen та один одноіменний музично-світловий фонтан, дивні «не-українські» трамваї і близькість міста до руїн ставки Гітлера — ось і все, що пересічний киянин, львів’янин, одесит чи мешканець Харкова знає про Вінницю. Місто на берегах Південного Бугу довгий час залишалося terra incognita для українців; тому коли декілька років тому раптово очолило рейтинг найкомфортніших міст для життя в Україні, це викликало резонанс і навіть поодинокі звинувачення у «маніпуляціях». Хто й чим маніпулює в сфері технологій? І чи є місто над Бугом дійсно таким, як про нього розповідають?
Почати треба із того, що електронні послуги у Вінниці з’вилися ще задовго до проголошеного у 2014 році курсу на впровадження електронного урядування, розвитку порталу iGov та інших корисних речей. Передвісником систематизації та уніфікації спілкування чиновників та влади стали «прозорі офіси» для надання адміністративних послуг і прийому запитів від громадян; одна із перших податкових в Україні, що запровадила принцип «єдиного вікна» при реєстрації фізичних осіб-підприємців; та «гаряча лінія» мерії з коротким номером під назвою «Цілодобова варта» — для оперативного фіксування та вирішення аварій, порушень та побутових проблем в багатоквартирних будинках. І все це — щонайменше за 3 роки до появи аналогічних сервісів у Києві та Львові.
Розвиток електронних технологій для городян у Вінниці розпочався приблизно 2011-го — і з того часу рішення для мешканців та чиновників постійно вдосконалюються. На сьогоднішній день усі питання благоустрою, обліку місцевих податків, інформування громадян та вирішення нагальних питань доступні в комп’ютері мера, що дає змогу оперативно контролювати стан чих ти інших завдань і сфер життя у Вінниці. Володимир Гройсман, що довгий час був незмінним мером міста, демонстрував навесні журналістам українського телеканалу, як працює система електронного документообігу та прийому звернень громадян:
Втім, не одні лиш мер та його команда можуть тримати руку на пульсі міського життя. Один із найстаріших вінницьких сервісів в сфері e-government — це портал Вінницької міської ради. Він розроблений на основі MS SharePoint — і дає змогу не лише дізнатися про різні напрямки діяльності мерії, записатися на прийом до чиновників чи прочитати головні новини міста і переглянути трансляцію із веб-камер. Доступні послуги електронної черги до дитячого садка; а протягом 2016—2017 років представники ІТ-департаменту обіцяють розробити та запровадити додаткові послуги, пов’язані із «Електронною карткою вінничанина».
Останній проект, за словами Катерини Бабіної, представниці Вінницької мерії, буде впроваджено 2017 року. Картка включатиме в себе доступ до низки послуг, а також ідентифікацію мешканця в програмах знижок, електронній черзі в лікарнях, для доступу в дитячі садочки чи школи, для отримання послуг муніципальних перевізників. Забезпечуватиме усе окрема технологія комплексного захисту.
До речі, про електронні картки. У Вінниці хочуть запровадити електронні квитки для проїзду у громадському транспорті. Робота над впровадженням електронного квитка ведеться у Вінниці вже кілька років. Технологія, яка для країн Європи вже є нормою, в Україні запроваджується вперше. Під проект виділили багатомільйонну суму у валюті європейці — сюди увійде і закупівля терміналів для зчитування карток, і навчання контролерів, і переобладнання громадського транспорту.
Ми відволіклися на транспорт та читання планів про електронні квитки, поки добиралися трамваєм до центру міста. Трамваї тут, до речі, швейцарські: їх Вінниця отримала безкоштовно в рамках програми партнерства із Швейцарією — і обладнала Wi-Fi мережею від «Інтертелекому». Бездротові комунікації безкоштовні і доступні в громадському транспорті із 2012 року — саме тоді на лінію вийшов перший трамвай із наліпками «WiFi Free» в салоні. З початку 2015-го бездротовий безкоштовний інтернет запровадили й у міських тролейбусах. А віднедавна 20 міських великогабаритних автобусів на маршрутах теж обладнані WiFi-роутерами. Тож їдемо в центр міста від вокзалу і читаємо новини.
Минулого суботнього ранку поїздка не була організована суто від нудьги: у Вінниці проходив другий муніципальний хакатон. Ні, ви не помилилися: хакатон вже вдруге організовує міська влада за підтримки локальних офісів міжнародних ІТ-компаній. Розробки найкращих команд будуть впроваджуватися на загальноміському рівні. Подібний досвід у міста вже є.
Ще 2011 року місцевих ІТ-фахівців залучили до створення локальної інтерактивної мапи міста; гроші на проект виділв Міжнародний фонд «Відродження». Мапа реєструвала звернення громадян та проблемні ділянки на дорогах та в мікрорайонах. Віднедавна на карті є нова опція — натиснувши на піктограму у лівому нижньому куті на інтерактивній карті, можна переглянути основні напрямки бюджетних витрат за районами та об’єктами у місті. Нова розробка називається «Мапа коштів вінницької громади» — вона спрямована на збільшення прозорості використання публічних коштів Вінницької міської громади. Тут вінничани можуть дізнатися про витрати з міського бюджету на муніципальні підприємства і заклади, на різноманітні міські культурні і спортивні заходи тощо. Наразі триває вдосконалення роботи цього сервісу, участь у цьому можуть взяти всі бажаючі, надіславши свої пропозиції на електронну скриньку до мерії.
Доїжджаємо до центру міста і виходимо на Соборній. Тут не лише символ міста — Вежа, сквер та різні архітектурні пам’ятки; але й знову WiFi — і знову безкоштовний. Поки п’ємо каву, переглядаємо новини про події у місті. Більшість мешканців міст-мільйонників і не здогадуються, що Вінниця вже котрий рік приймає щонайменше два великих міжнародних змагання для розробників та інженерів.
Так, навесні тут проводився локальний етап Європейських студентських інженерних змагань EBEC Ukraine 2015. European BEST Engineering Competition (EBEC) — найбільші інженерні змагання Європи, що їх студенти проводять для своїх однолітків. В змаганні вирішується три різних рівня складності задач, а найкращі команди виходять до європейського фіналу.
Найцікавіше змагання міжнародного рівня у Вінниці лише попереду: ВНТУ прийматиме в середині жовтня 2015-го регулярний етап Міжнародної студентської олімпіади зі спортивного програмування (в середовищі ІТ-фахівці вона відома як ACM/UCPC). Це — найбільші в світі командні змагання студентів-розробників. Проводиться ця олімпіада з 1977 року, до України змагання завітало лише років 7 тому. Нині кожного жовтня до Вінниці приїздять гості з декількох європейських та близькосхідних країн, а також представники міжнародних ІТ-компаній, включно із Facebook та «Яндекс».
Але це все — за декілька тижнів. Я цього суботнього осіннього ранку прямую на подію, котра організована за участю місцевих та столичних активістів Smart City. Ініціатива «розумних міст» стала популярною цього року: про сервіси, котрі покращують життя простих людей у великих та малих містах, почали не лише писати, посилаючись на закордонний досвід, але й демонструвати такі розробки на локальних заходах та впроваджувати їх у вітчизняній практиці.
Щоби побудувати українську відповідь японським, американським та європейським «розумним містам», потрібні не лише час та гроші, але й скоординованість локальної спільноти. Тому 10 жовтня об 11 ранку в стінах вінницького офісу однієї з ІТ-компаній розпочинається зустріч ініціативної групи вінничан — тих, хто хоче змінити в кращий бік спільну роботу влади, ІТ-підприємців та розробників над суспільно корисними онлайн-сервісами.
Майданчик для координації офлайн-роботи підприємців в сфері ІТ у Вінниці скоро відкриється. В першій половині 2015-го стало відомо про те, що Seed Forum Ukraine та МЗС Норвегії вкладуть чималі кошти у запуск бізнес-інкубатора в місті над Бугом. Вінниця стане ще однією точкою в мережі інкубаторів та коворкінгових просторів iHUB — подібні центри вже функціонують у Києві, Львові та Чернігові і готуються до запуску в Івано-Франківську та Вінниці.
Вінницький iHUB буде розташовано в будівлі, яка є історичною пам’яткою, і її на пільгових умовах надала Вінницька міська рада. Загальний бюджет проекту – 2,2 млн грн. Більша частина з них, — 1,3 млн грн – грантові кошти від Seed Forum Foundation (Норвегія). Норвезькі партнери також забезпечать технічне оснащення та меблі для центру, де передбачено 44 робочих місця, кухню, душ, кімнати для перемовин, робочі місця для команд та окремих підприємців. До речі, про презентацію цього центру ми вже вам розповідали.
Тепер настала черга для формування онлайн-майданчику для діалогу між вінницькою владою та ІТ-сектором. Олександр Краковецький, один із кураторів Kyiv Smart City і ініціатор другого Вінницького міського хакатону, від самого ранку вже готовий говорити про те, яким може бути цей процес — і тому серед аудиторії не лише HR-директори ІТ-компаній, журналісти, менеджери проектів, викладачі Вінницького національного технічного та Донецького національного технічного університетів, але й представники ІТ-департаменту мерії та керівники муніципальних проектів «Електронний проїзний квиток» та «Картка вінничанина».
За словами Краковецького, процес цей має стати логічним продовженням тих напрацювань, що в міста вже є протягом минулих трьох років. Взяти хоча би централізований онлайн-ресурс для сплати комунальних послуг, завдяки якому будь-хто із мешканців міста може за хвилину сплатити всі комунальні послуги будь-якою банківською карткою, не виходячи з дому; проконтролювати показники лічильників; записати дитину до дитячого садка; чи зробити внесок на благодійну допомогу в рамках міських проектів допомоги бійцям у зоні АТО. Пошук ідей та створення подібних комплексних онлайн-рішень на основі існуючих публічних даних та API міських інтернет-сервісів — основна мета проведення цьогорічного хакатону.
Учасники зустрічі погоджуються: діяти потрібно гуртом. До того ж, директор департаменту інформаційних технологій Вінницької міськради Володимир Романенко готовий сприяти в проведенні регулярних зустрічей ІТ-активістів, розробників і влади — про це він говорить під час дискусії. Створення сайту для координації усіх заходів, що проходять у місті на тему ІТ; тематичних секцій та шкіл з робототехніки, конструювання, розробки програмного забезпечення для дітей та підлітків; узгодження і регулярні зустрічі робочої групи — все це має стати окремим напрямком роботи, зауважують присутні.
Пророблено чимало, є певні досягнення, котрі можна вважати значними на тлі того, як впроваджується «електронна демократія» в інших подібних українських містах; але вінничани не збираються зупинятися. В процесі суботньої розмови дискутували і про те, що необхідне українським містам (не лише Вінниці) для розвитку локальної ІТ-спільноти. Таких складових є декілька. По-перше, це — сайт для студентів, котрий би наочно демонстрував основні можливості для стажування, конкурсів, працевлаштування в ІТ-компаніях та державних структурах за ІТ-напрямками. По-друге, це — крос-сферні події: не варто кожному «варитися» лише у своїй сфері. Проблеми, знайомі ІТ-спеціалістам, можуть бути актуальними і для викладачів, менеджерів, пенсіонерів, митців чи перевізників. Зустрічі із різними верствами та категоріями населення, діалог довкола корисних електронних сервісів та генерування ідей і їхнє подальше втілення — ось що може стати основою не лише для «розумного міста», але й для розумної країни.
В кулуарах тривають розмови між викладачами, представниками влади, студентами та підприємцями; п’ється запашна кава та фотографуються спікери. До речі, майже всі ментори та спікери (навіть ті, що нині працюють поза межами України) — родом із Вінниці. Хакатон тим часом розпочинається; наступні 24 години розробники проведуть за створенням прототипів (а якщо пощастить — то і бета-версій) корисних міських сервісів.
Вже у неділю, 11 жовтня 2015-го, після низки пообідніх презентацій стане відоме ім’я переможців. До їх числа увійшла команда «EcoSoft» ВНТУ. Вона розробила веб-сервіс, який дозволяє визначати комплексний екологічний ризик у заданій точці міста (наприклад за GPS-координатами користувача), який враховує напрям і силу вітру, визначає які фактори забруднення атмосферного повітря можуть впливати на вас і з якою силою (автостради, стаціонарні джерела викидів, сміттєзвалища, спалювання листя тощо). Інформація береться з відкритих веб-ресурсів (метеодані, місця розташування об’єктів на Google Maps тощо), але її можна доповнювати і самотужки просто зі смартфона чи ноутбука. Для цього передбачено режим «Громадський екоінспектор».
Вінниця також може стати містом, де мерія заохочуватиме мікрогрантами молодих ІТ-фахівців за розробку суспільно корисних стартапів. Принаймні, присутні на суботній події представники влади такої можливості не заперечували. Але залишається ще чимало роботи над «дорожньою картою» змін — і все залежить від того, чи буде технічна спільнота «дотискати» свої рішення та бачення того, яким може стати «електронне місто над Бугом». Якщо врахувати, що серед доповідей, котрі прозвучали в рамках менторських сесій, була й розповідь представника компанії «Київстар» про можливості технології ідентифікації громадян MobileID — попереду на ІТ-активістів чекає чимало роботи не лише стосовно веб-сервісів, але й в сфері впровадження мобільних інструментів для жителів міста.
Фото: Олександр Мельник | Матеріал підготовано в рамках циклу «25 ІТ-історій про Україну»