Нік Ґаєм із BBC описав цікаве відкриття із архівів барона Ротшилда та британської розвідки. Йдеться про віднайдені через 70 років креслення та замальовки замаскованих німецьких вибухових пристроїв, що використовувалися чи мали би використовуватись для замаху на впливових британських політиків, судна союзників чи атак на інші військові та цивільні цілі. Ці малюнки свого часу було зроблено художником Лоренсом Фішем для підрозділу МІ-5, який боровся з диверсіями.
Серед його замальовок та креслень — бомба із запалом, створена у формі фляги-термосу, армійський казанок з бомбою, схованою під сардельками з пюре, а ще потужна вибухівка, замаскована під бляшанку з моторною оливою. Є також кругла магнітна міна для корабельних корпусів, яка мала вибухати при спробі її зняти. А ще ціла купа годинникових механізмів: від найскладніших до неймовірно простих. Наприклад, пробірка, заповнена висушеними горошинами, які збільшуються, всотуючи воду, і підштовхують два контакти один до одного.
Серед нестандартних проектів із архіву — портативний вибуховий пристрій, замаскований під звичайну шоколадку. Кажуть, що саме такою вибуховою машиною мали намір атакувати британського прем’єра Вінстона Черчилля. Вибух мав статися в момент зламу «шоколадки», яка являла собою конструкцію із тонкого металу, начиненого вибухівкою і детонатором, вкриту зверху тонким шаром справжного шоколаду.
25 малюнків за кресленнями сорокових років ХХ століття були знайдені у приватному архіві Віктора Ротшилда, який свого часу входив до складу контрдиверсійного підрозділу МІ-5, разом із своєю секретаркою (його майбутньою дружиною). Їхнім третім колегою був переведений на цю посаду поліційний детектив Дональд Фіш. Коли Ротшилд шукав когось, хто б зміг задокументувати викриті ним замасковані вибухові пристрої, Фіш запропонував послуги свого сина, кресляра-самоука, який навчився своєму ремеслу, працюючи перед війною на автомобільну компанію Alvis. Задум британців полягав у тому, що ці малюнки слугуватимуть свого роду інструкцією для тих, кому доведеться знешкоджувати схожі німецькі пристрої.
Внесок Ротшилда у боротьбу проти диверсій того часу є справді значним: відомий нам більше як мільярдер, він був науковцем, експертом-самоуком із найрізноманітніших питань. Згодом, вже ставши бароном Ротшилдом, він очолить перший свого роду аналітичний центр при кабінеті прем’єра Едварда Гіта. До речі, про розмінування Віктор Ротшилд знав не з чиїхось вуст: він був відзначений Медаллю Георга за розміновування замаскованої бомби, яку німці сховали у вантажі цибулі, що прибув кораблем з Іспанії через Гібралтар. Попередня спроба розмінування такого пристрою закінчилась для офіцера королівського флоту Великобританії важким каліцтвом. Розміновуючи пристрій, Ротшилд телефоном описував усі виконані кроки, а його секретар вів нотатки на той випадок, якщо щось піде не за планом.
Історики вважають, що художник Фіш, котрий виконав ці креслення та ілюстрації під час Другої Світової, отримав плату від самого Ротшилда, а не з урядових коштів. За словами дослідника та письменника Найджела Веста, у родинному будинку Ротшилдів у Трінґу довгий час жили службовці з МІ-5, помешкання яких у центрі Лондона постраждали від бомбардування. А після звільнення Парижа розвідка отримала у користування один із особняків Ротшилда просто так.
Фіш зберігав листи, але більшість малюнків з них зникли. Найулюбленіший з них Ротшилд повісив у рамці на стіні свого кабінету. З фотографій відомо ще про кілька інших. Нові зразки та архів були виявлені нещодавно під час прибирань у маєтку Ротшилдів у Саффлоку.
Вже після війни автор цих малюнків та креслень став відомим художником афіш, дизайнером та пейзажистом. Співпрацю із британськими спецслужбами Лоренс Фіш зберігав у таємниці. У його студії вдова Джин Фіш досі зберігає чимало копій тих малюнків. Найвідоміший серед них — та сама «бомба-шоколадка» зі складним механізмом та 21-денним таймером, що мав спрацювати на 22-й день. Спадкоємиця художника сподівається, що котрийсь музей чи архів погодиться забрати собі ці малюнки — точні, намальовані від руки схеми, створені задовго до появи комп’ютерної графіки в сфері військової справи.
За матеріалами: «BBC Україна»