Музика, яку можна покласти в кишеню: історія аудіокасет і їх творця Лу Оттенса

Інженер Philips зробив революцію в музичній індустрії, давши людям можливість слухати музику де завгодно. А пізніше сам і знищив формат касет — створивши CD-диски.

У 1963 році компанія Philips представила компакт-касету кишенькового розміру. Керував розробкою голландський інженер Лу Оттенс — його вважають батьком нової музичної епохи.

Він народився 21 червня 1926 року в Нідерландах, в місті Беллінгволд. Його батьки були вчителями, а сам Лу з дитинства захоплювався електронікою і радіотехнікою. Під час Другої світової війни він зробив радіоприймач, який всупереч перешкодам ловив сигнал голландського радіо «Оранж».

У 1952 році Лу закінчив Делфтский технічний університет і влаштувався в компанію Philips. У 1960 році він очолював відділ розробки. Разом з командою він створив першу компактну аудіокасету і портативний касетний магнітофон з живленням від батарейок Philips EL 3300.

Весною 2021 року винахідник помер.

До появи компакт-касети Philips музику слухали в основному на котушкових магнітофонах. Пристрій був великим, а стрічку на котушці потрібно було намотувати вручну. До того ж вона була оголена і легко ушкоджувалася.

Одного разу вночі Оттенс вирішив послухати музику, але стрічка з котушки розмоталася: довелося намотувати її назад. На наступний ранок він прийшов на роботу з ідеєю створити більш зручний і компактний аудіоносій.

Зразком розміру і форми для майбутньої касети став дерев’яний брусок, який Оттенс приніс своїй команді — він містився в кишені піджака.

Перша компактна касета

Ідеї ​​розробників Philips ґрунтувалися на винаходах Radio Corporation of America та інженера Пітера Голдмарка.

У 1958 році Radio Corporation of America створила касету RCA Sound Tape Cartridge. Це була перша спроба помістити котушкову стрічку в компактну форму. Вона була розміром 12,7 на 17,7 см, всередині знаходилися дві котушки й та ж стрічка, що використовувалася в старому котушковому магнітофоні.

RCA Sound Tape Cartridge не стала популярною, тому що касету можна було слухати тільки на спеціальній аудіосистемі. Одна касета коштувала $7,95, це близько $72 за курсом 2021 року.

У відповідь Пітер Голдмарк, винахідник першого вінілового музичного центру для автомобіля Highway Hi-Fi, придумав рішення для касети з однією котушкою. Ці касети теж не завоювали ринок, але новий формат стрічки — шириною 3,81 мм — став основою для сучасних касет.

Команда Оттенса об’єднала у своєму продукті зменшений формат аудіокасети RCA і стрічку Пітера Голдмарка. У 1963 році Philips представила компакт-касету на радіовиставці в Берліні.

У неї був прямокутний пластмасовий корпус розмірами 10 на 6 на 1,2 см, всередині знаходилася стрічка шириною 3,81 мм, яка дозволяла записувати до 30 хвилин з кожного боку.

У касети все ж був недолік — стрічка могла розкрутитися. Це можна було виправити звичайним олівцем: увіткнути його в котушку і прокрутити, щоб повернути стрічку на місце.

Розквіт ринку

Створити світовий стандарт касет планувала і Sony. Компанія шукала компаньйона для спільної розробки, вибирала між німецьким виробником Grundig і Philips. Sony сподобався формат касети Оттенса, яку він представив на виставці, і компанія вирішила співпрацювати з Philips.

Однак компанії не домовилися про роялті: Philips пропонувала оформити виплату спочатку в розмірі 25 єн за кожну продану одиницю, потім за 6, але Sony відмовилася. Тоді Philips запатентувала технологію і зробила її безкоштовною та доступною для всіх виробників. Формат почав швидко набирати популярність і незабаром став світовим стандартом.

На початку 60-х років в США розробили 8-трековий картридж, який став головним конкурентом компакт-касети. До кінця 70-х років він програв касеті в популярності: картриджі були більше за розміром, не мали функцію запису і їх не можна було перемотувати.

До 1966 року Philips запустила масове виробництво касет і магнітофонів. Магнітофони Philips коштували близько $140.

Звукозаписні компанії почали випускати на касетах альбоми. Одними з перших записали свої пісні на магнітну стрічку американські виконавці Ніна Сімон, Ерта Кітт і Джонні Матіс, а також британський гітарист групи The Rolling Stones Кіт Річардс.

Основним засобом популяризації касет були автомобілі. Водіям більше не потрібно було слухати те, що пропонували на радіо, вони могли включати улюблену музику на касеті.

Перші автомагнітофони від Philips з’явилися ще в 1964 році. Вони закріплювалися на приладовій панелі, але відтворювали звук через гучномовець пристрою — майже не відрізнялися від портативних магнітофонів. У наступному році компанія випустила модель, яка працювала через систему радіоприймача автомобіля.

У Mercedes вбудований касетний програвач з’явився одним з перших. А останньою машиною з касетною панеллю приладів став кабріолет Lexus SC430 2010 року випуску.

Касети дозволяли створювати власні альбоми, записувати треки з живих концертів, обмінюватися музикою з друзями. Порожні касети коштували дешевше музичних альбомів, а деякі професійні виконавці навіть віддавали перевагу домашньому аудіозапису.

Виробники електроніки продовжували вдосконалювати новий музичний формат. Основною проблемою касет була точність відтворення. Їх якість звуку була гірше, ніж у платівок і котушкових стрічок. Однак компанії поступово добивалися поліпшень, знижували рівень шуму.

У 1971 році американська компанія Advent Corporation представила перший Hi-Fi касетний магнітофон Advent Model 201 з шумозаглушенням Dolby. З цього моменту почалася ера високоякісних касет і програвачів.

Однією з найвідоміших рекламних кампаній 70-х років став ролик від Memorex: вони програвали запис голосу Елли Фіцджеральд і ставили питання «Це наживо? Або це Memorex?».

Philips теж модернізувала свої моделі: збільшила тривалість відтворення касети до 90 хвилин на одній стороні, наблизила якість звуку касетних магнітофонів до вимог високої точності Hi-Fi. У 1973 році випустила свій перший Hi-Fi стерео-касетний магнітофон.

Однак ідеальний пристрій для касет, на думку Лу Оттенса, розробила не його команда, а Sony. Інженер зізнавався, що шкодує про це.

У 1979 році Sony представила кишеньковий касетний плеєр на батарейках типу АА з високою точністю звуку — Walkman. Його можна було носити на поясі або шиї, слухати через навушники під час прогулянки або бігу. Плеєр продавався за $199.

Протилежністю персонального плеєра був бумбокс. Переносна стереосистема з великими динаміками та гучним звуком з’явилася в середині 70-х років і стала асоціюватися з хіп-хоп культурою. Першими випустили бумбокси компанії Panasonic, Sony, Marantz і GE.

Колекціонування та ностальгія

В кінці 70-х Philips (в тому числі Лу Оттенс) і Sony почали розробку компакт-диска і CD-системи. У 1982 році вони представили свої винаходи. Розмір диска становив 12 см в діаметрі. Він міг би вийти менше, але за задумом розробників формат повинен був вміщати всю 9-ту симфонію Бетховена довжиною 74 хвилини. З 70-х років по 2000 було продано близько 200 млрд компакт-дисків.

Оттенс говорив, що час касет пройшов, тому що ніщо не може зрівнятися за звучанням з компакт-диска.

З появою CD-формату касети дійсно почали втрачати популярність. У 1992 році продавалася більш ніж половина попередньо записаних аудіокасет. Ще через чотири роки продажі впали до чверті. Однак касети, як і вінілові платівки, не зникли, а поступово перетворилися на предмет колекціонування.

Philips заявляє, що з 60-х років по 2000 по всьому світу було продано 100 млрд касет. Зараз компанія їх більше не випускає.

Однак у 2000-х роках популярність до касетного формату почала повертатися разом з ностальгією на 90-ті. Продажі збільшувалися на 10-20% в рік, а у 2014 і 2015 роках зросли на 30%.

У 2010 році The Wall Street Journal опублікувало статтю про новий тоді музичний жанр — Chillwave. Це музика в стилі поп 80-х, яка звучала як записана на касеті та призначалася для відтворення на ній. Завдяки цьому стилі інтерес до касет знову зріс.

Сплеск популярності касет журналісти також помітили у 2020 році. У Великобританії продажі касет і вінілових платівок виросли за рік у два рази. Трьома найбільш продаваними касетними релізами 2020 року стали альбоми 5 Seconds of Summer, Lady Gaga і The 1975.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: The New York Times

Читайте также:

ШІ музика: як стартап Suno робить створення пісень доступним кожному

Google представила онлайн нейромережі для створення музики! Огляд та приклади використання

Nvidia: історія бренду та його роль у розвитку штучного інтелетку

Історія BitTorrent: популярний продукт, який не вдалося монетизувати