Тести на тваринах коштують дорого і не завжди ефективні. Рішенням можуть стати розробки, що поєднують клітини органів людини та імунні клітини. Однак розвивати таку технологію непросто: щоб оцінити її потенціал, потрібно розбиратися в складностях регулювання і мати наукові знання.
Спрей для носа, парфуми та інші продукти, які можуть потрапити у легені людини, потрібно ретельно тестувати, перш ніж вони будуть визнані безпечними та потраплять у продаж.
До того, як їх буде випробувано на людях, проводиться доклінічне тестування, як правило, на тваринах, наприклад щурах та морських свинках, кролях та мавпах. Цей метод виглядає спірним не тільки з етичного боку: згідно зі звітом торгової асоціації Biotechnology Innovation Organization (BIO) за 2021 рік, 92% ліків, які тестуються на тваринах, пізніше зазнають невдачі у клінічних випробуваннях на людях.
До того ж це обходиться дорого. Простий тест на кроликах, щоб визначити, чи ліки викличуть лихоманку, може коштувати $475, а масштабне тестування ліків проти раку на щурах може обійтися в $700 тисяч.
Біотех-стартапи пропонують свої рішення, які одного разу змогли б виключити тварин із процесу. Наприклад, британський ImmuONE розробив при цьому мініатюрну модель легень людини.
Клітина у чашці
Продукт ImmuONE складається з невеликого плоского лотка з набором мінікомірок, подібних до пробірок. Зовні він нагадує палітру для малювання чи перевернутий поп-іт.
Мета — відтворити нижні дихальні шляхи легень людини, і тому в кожну комірку компанія додає клітинні культури, що поєднують тканини людини та імунні клітини, які під час тестів відтворюватимуть взаємодію цих клітин в організмі людини.
Потім молекули продукту, що тестується, додаються в кожну комірку, щоб перевірити, як реагують клітини легень та імунної системи.
Оскільки метод передбачає додавання імунних клітин, він дозволяє виявити більше деталей, наприклад, чи є реакція клітин легень речовину, що вдихається. Як у випадку, якщо людина чхає від пилу (це називається реактивна реакція), або речовина провокує відповідь імунних клітин і, отже, потенційно являється шкідливою.
ImmuONE продає розробку організаціям для самостійних випробувань, а також надає послуги з тестування.
Стартап – спін-аут британського університету Хартфордшир, створений на базі досліджень Ебігейл Мартін. Вона вивчала біотехнологію в Ірландському університеті Голуей і здобула ступінь магістра в галузі токсикології та PhD у галузі інгаляційної токсикології.
Керівник її докторського проєкту та співзасновник стартапу – доктор Вікторія Хаттер, академічний експерт у галузі моделювання in vitro.
Презентувати таку технологію непросто: щоб оцінити її потенціал, потрібно розбиратися в складностях регулювання і мати наукові знання.
У грудні минулого року Мартін почала вести переговори з інвесторами та виявила, що компанія працює у «дуже нішевому просторі». За її словами, багато хто хотів би знайти нові великі ефективні ліки й не зацікавлені в доклінічних інноваціях, хоча вони критично важливі для розробки нових препаратів, які потрапляють у заголовки.
Стартапу вдалося зацікавити деяких технічних інвесторів широкого профілю, але більшість зізнаються, що їм не вистачає знань та досвіду для роботи з таким проєктом. У жовтні цього року компанія провела посівний раунд на 2 млн фунтів стерлінгів, у тому числі від Mercia Asset Management і Pioneer Group.
Чи можливо відмовитись від тестування на тваринах?
ImmuONE — не єдина компанія в Європі, яка має це на меті. Вже кілька організацій розробляють «органи на чіпі» та вивчають органоїди, щоб запропонувати альтернативу наявним методам тестування.
- InSphero, що базується в Цюриху, яка з моменту заснування у 2009 році залучила близько $42,3 млн, пропонує «орган на чіпі» — 3D-продукт, який імітує клітини печінки людини для тестування ліків і терапевтичних засобів;
- британська Cellesce, яка була придбана американською фармацевтичною компанією MDS Analytical Technologies у 2022 році, пропонує біопроцесори, що масштабуються, і біореактори для вирощування органоїдів (людських клітин, згрупованих таким чином, щоб імітувати функції органу), потрібних для розробки ліків.
Мартін впевнена, що у майбутньому технологія зможе замінити тестування на тваринах, але на цьому шляху є низка перешкод.
Один із них — підтримка інвесторів.
«Чим більше сектор зміцнюватиметься та отримуватиме фінансову підтримку, тим швидше ми побачимо його досягнення», — вважає Мартін.
Існує також проблема регулювання. Чинні правила тестування ліків та косметичних засобів на безпеку, як і раніше, вимагають випробувань на тваринах.
На думку Мартін, для цього потрібно довести, що дані, отримані в результаті альтернативних методів тестування, можна порівняти з сучасними методами тестування на тваринах і даними про людей.
Тим часом наприкінці 2022 року Управління контролю за продуктами та ліками США (FDA) вже скасувало вимогу про тестування ліків на тваринах перед клінічними випробуваннями. Тепер у деяких випадках, хай і з застереженнями, відомство допускає використання органоїдів чи клітин на чипі.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:
- Чи можлива персоналізована медицина?
- Стартап із Литви запропонував технологію 3D-друку нирки
- 12 багатообіцяючих стартапів, які шукають методи боротьби з раком
Джерело: Sifted