Євген Довбуш, «Велика Епоха» — про екологію, мапи збору відходів та 150 тис. переглядів зі столиці

Одночасно з популяризацією в Україні енергоефективних рішень та альтернативних джерел електроенергії зростає і кількість екологічних ініціатив. Традиційно серед головних рушійних сил  — волонтери та громадські активісти.

Сьогодні про соціальні проекти, направлені на екологічне виховання суспільства, нам розповів Євген Довбуш, головний редактор видання «Велика Епоха», команда якого створює інтерактивні мапи з пунктами роздільного збору сміття та різних типів відходів:

E-Dovbush 2

— Розкажіть, буль-ласка, як виникла ідея створення ваших інтерактивних мап?

Ми написали чимало статей на тему сміття, відходів, зростання сміттєзвалищ на сайті видання. Якщо нічого не робити, то сміттєзвалища, які і так уже займають більше 7% території країни, зростуть, можливо, колись до 10-15%. Очевидно, що це зростання потрібно зупинити і перейти на свідоме життя, заради свого ж здоров’я в майбутньому та здоров’я своїх дітей. Адже ця ситуація зі станом довкілля відіб’ється на нас.

Київська влада написала нам, що КП «Київкомунсервіс» поширює серед навчальних закладів тощо інформацію про важливість екології, проводить різні заходи і т.д. Але цього ж дуже мало. Потрібно більше соціальної реклами на телебаченні, щоб більше про це писали ЗМІ. Саме тому ми і створюємо такі інтерактивні мапи, які дуже просто показують, що можна зробити для покращення довкілля — розділяти відходи і відносити їх у відповідні місця. Людям потрібна практична і легкодоступна інформація про те, який вони можуть зробити особистий внесок в охорону довкілля.

— Скільки учасників в команді, яка займається інтерактивними мапами, чи мали ви раніше досвід створення соціальних проектів?

Інтерактивними мапами займаються зараз 2—3 особи. Це наш перший такий проект, фактично ми спочатку не планували робити мапи для багатьох міст. Але стаття та мапа для Києва стали дуже популярними — зараз мапа набрала вже більше 150 тис. переглядів з кінця вересня. Тому ми вирішили зробити її для Харкова і Львова. Також робимо для Одеси та Дніпропетровська. Ще з нами зв’язалися кілька екологічних організацій, зокрема, з Броварів та Полтави й надали список пунктів збору відходів у цих містах. Для Броварів ми зараз опублікували мапу, але поки тільки для батарейок.

battery-22119_1280

Але, крім того, ми українська частина міжнародного видання Epoch Times. У нас є праця «Дев’ять коментарів про комуністичну партію», написана китайськими колегами, які вперше у світі розкрили справжню історію китайської комуністичної партії. Оскільки багато людей у світі тільки знають, що економіка Китаю є однією з найбільш провідних, але мало хто знає дійсний стан речей там: цензура ЗМІ, викривлення справжньої статистики державними установами на всіх рівнях, жахливий стан повітря, води і землі по всій території Китаю.

І завдяки цій книзі, що скоро (вірогідно, до кінця року) вийде й українською мовою (у нас поки є тільки російською), розкриваються дуже цікаві подробиці про цю країну, і для нашого читача це дійсно унікальна праця, адже Україна теж була під владою компартії, і читач може знайти багато чого спільного з того, що відбувалося і відбувається в Китаї із нашою історією та навіть частково — сьогоденням. Її похвалило багато відомих людей по всьому світу, зокрема і перший український президент. Надалі ми плануємо реалізувати й інші соціальні проекти. В процесі нашої роботи з написання цікавих людям статей, можливо, виникнуть й інші ідеї.

— Скільки вже існує проект і яких результатів вдалося досягти?

Нову концепцію видання ми розробили влітку і з того часу її реалізовуємо. Але на екологічну тему ми писали кілька серій статей і раніше, десь з 2012 року. Ми висвітлювали проблему порошків із фосфатами, батарейок, колишнього заводу «Радикал» у Києві (біля 190 тонн ртутних відходів біля м. Лісова у Києві). За ці 3 місяці ми написали чимало статей про цікаві ініціативи Києва, пов’язані з розвитком міста, проблемами поводження з відходами, озелененням тощо, а також про різні екотехнології, приклад окремих людей і країн, які надихають вести більш свідомий і екологічний спосіб життя. За статистикою Google, понад 180 тис. людей на цей момент переглянули мапи для Києва, Львова та Харкова. За 3 місяці нашої роботи наші статті прочитали більше 1,5 млн разів.

— Як шукаєте інформацію для створення мапи з пунктами прийому відходів: самі подорожуєте містами, збираєте дані від волонтерів чи інше?

Збираємо дані у відкритому доступі в мережі. Після публікації мапи надихаємо жителів цього міста коригувати інформацію, нанесену на мапі — повідомляти про нові пункти, коригувати адреси вже помічених пунктів тощо. Таким чином, ми робимо перший крок, а подальше вдосконалення — це справа, в першу чергу, мешканців цього міста. До нас також звертаються активісти і громадські організації, які допомагають знайти адреси пунктів приймання відходів у їхньому місті. Як я згадав вище, так сталось з Броварами та Полтавою.

— Чи контактували з вами місцеві державні органи, представники влади для співпраці?

Ми написали органам влади у містах, для яких розробили мапи (Київ, Харків, Львів). Поки що відповіді не було, але ми будемо раді такій співпраці.

— За рахунок чого існує ваш проект: вкладали власні кошти, чи залучали інвесторів?

На цей момент — за рахунок власних грошей. Ми працюємо над пошуком інвесторів та підтримки, щоб зробити більший внесок у задоволення потреб читачів і принести більшу користь людям.

— Які цілі ставите перед собою на наступний рік щодо розвитку екологічних проектів?

До кінця року ми плануємо опублікувати інтерактивні мапи для найбільш міст України (Київ, Львів, Харків, Одеса, Дніпропетровськ). Уже в наступному році — для інших. Щодо планів на наступний рік — ідей досить багато, ми обов’язково порадуємо наших читачів цікавими матеріалами та сервісами. Нехай це залишиться сюрпризом на майбутнє.

— Чи шукаєте ви нових учасників в свою команду, якщо так – ким повинен бути наш читач, щоб доєднатись до вас?

Наразі не шукаємо нових учасників для своєї команди. Можливо, пізніше — журналісти з високою грамотністю, продуктивністю, загальною обізнаністю, які можуть працювати в команді, яким подобається їхня справа, і які вкладають серце в свою роботу.

— Ваші побажання активістам, які також прагнуть розвивати екологічні та соціальні проекти

Перш за все, слід створювати такі речі, які дійсно корисні для людей, допомагають вирішити якусь проблему, полегшують виконання якоїсь справи, роблять якийсь внесок у покращення стану природи. Це необов’язково має бути великий проект, можна зробити щось маленьке, але таке, що легко зрозуміти людям, що можна використовувати практично.

Читайте также:

Олександр Павленко, ChoiZY: про легший шлях до професії

Дослідження індустрії MarTech в Україні

Smart city – новый идеальный город?

Марина Саприкіна, голова правління CSR Ukraine: «Розмови про професії без гендерних стереотипів є важливим елементом навчання»