Раніше тренд розумних міст (схоже, настав час не вживати лапки у цьому терміні) вважався притаманним виключно «західній цивілізації» та Японії і Китаю. Але експерти твердять: вже в найближчі 10 років половина світових smart-city будуть розташовані за межами Північної Америки та Європи — принаймні, таку інформацію у прогнозах до 2025 року оприлюднили аналітики компаній IHS та Frost & Sullivan.
До 2018 року очікується вибухове зростання трафіку (як мобільного, так і для хмарних сервісів) у містах Середнього та Близького Сходу: певні зрушення в цьому напрямку вже відбулися — так, Тель-Авів визнано у 2014 році одним із лідерів у створенні розумного міста завдяки програмі Digi-tel. Ця програма персоналізує низку міських послуг для громадян, користуючись даними із «хмари». В цьому ж напрямку працює Дубаї (там хочуть здобути титул найрозумнішого міста планети 2017 року): нещодавно запущено універсальний мобільний додаток для урядових сервісів; є плани запуску 100 смарт-автобусів в усьому еміраті протягом 2016-го, до початку 2017 року.
Рух міст в бік розумної технологічної спільноти демонструє не лише бажання керівників міст перетворити їх на осередки технологій, але й відповідність такого технологічного прагнення демографічним трендам. Згідно із даними Світового банку, чисельність населення у арабських країнах подвоїться до 2050 року, а рівень урбанізації сягне 70% до цього ж часу. Збільшиться не лише трафік у таких містах, але й споживання енергії та питної води.
Відтак, для міст у цих регіонах перехід на smart-сервіси та технології — не лише опція для «просунутих» мешканців, але й необхідна умова для виживання спільноти та розбудови інфраструктури і умов для життя. Перемовини між країнами регіону вже активізовано у зв’язку із такими подіями, як World Expo та Чемпіонат світу з футболу — ОАЕ та Катар до 2020 та 2022 року відповідно хочуть провести масштабну модернізацію систем освітлення та очистки і кондиціонування повітря, застосувати смарт-розробки для оптимізації ресурсів та розумного енергоспоживання під час напливу іноземних туристів.
Є ризик, що чимало розробок в електронному врядуванні можуть зіткнутися із проблемами сумісності даних, що їх надають держустанови, та можливостями комп’ютерів і хмарних сервісів. Це — короткострокова проблема.
Але є ще й довгострокова проблема — це належна співпраця із провайдерами телекомунікацій та інтернет-стартапами, котрі працюють над smart-city проектами. Тісна взаємодія та порозуміння можуть вирішити можливі складнощі в налагодженні інфраструктури та розбудові дата-центрів.
Ринок технологій для розумних міст може до 2025 року акумулювати до $175 млрд інвестицій. Саме тому деякі ІТ-компанії вже почали серйозно працювати над своїми послугами та розробками для розумних міст. Нещодавнє дослідження від Navigant Research свідчить про стрімкі зміни телекомунікаційного ландшафту — зростає присутність на ринку таких компаній, як Huawei та GE (вони розробляють системи розумного освітлення для міст та зеленої енергетики, раціонального використання води тощо). Співпраця із великими міжнародними вендорами може лише зміцнити позиції розумних міст (або тих, що прагнуть ними стати).
Для чиновників та й міст загалом важливим моментом стане розбудова локальних технологічних екосистем на основі відкритих даних; для цього треба адаптувати місцеве електронне урядування, бази даних та дані локальних транспортних чи технологічних загальнодоступних стартапів до стандартів відкритих даних, зробити відкриті дані уніфікованими.
Відкриття даних — завдання, яке треба буде вирішити близькосхідним та середньоазійським країнам, бо там в багатьох містах досі (через особливості місцевого законодавства) існує обмеження на використання відкритих даних в інтернет-сервісах чи стартапах. Це не вдасться зробити легко і одночасно; але фахівці кажуть про певний прогрес в цьому напрямку. Відповідні законодавчі зміни щодо використання публічних та особистих даних почали запроваджувати у Дубаї, Бахрейні, ОАЕ; процес поки що просувається повільно — лише Туреччина та Ізраїль можуть вважатися найбільш прогресивними у цій сфері.
Джерело: World Economic Forum