«Ми орієнтуємось на Esquire, NatGeo та “Новое время”» — засновники журналу «Куншт»

Настав час змиритися з новим фактом — наука перетворюється на повноцінну складову поп-культури сьогодення. Відвідувати наукові лекції стало не тільки модно, але й необхідно для тих, хто хоче постійно бути в тренді. Час починати читати наукову літературу та науково-популярні журнали — і саме таким є нове українське видання «Куншт», яке заснували 20-річні Кирило Бескоровайний та Ангеліна Безнесюк. Ми розпитали співзасновників проекту, як і чим вони планують завойовувати увагу читача та де шукають якісний контент для свого видання:

12185966_183802425291725_1539506778_o

— Для початку розкажіть, будь ласка, як виникла ідея і чому така староукраїнська назва (зі староукр. «куншт» – «мистецтво»)?

Виникнення ідеї не було для нас осяянням. Ці думки доволі органічно вписалися у наші попередні вподобання та активності. Ми захоплювалися медіа, наукою та мистецтвом. І коли все воно перемішалося, ми відчули, що науково-популярний журнал – саме та справа, заради якої ми готові дуже багато працювати. Назва староукраїнська, тому що вона пояснює наше ставлення до науки, нашу ідентичність і просто добре звучить.

— Яку мету переслідуєте, запускаючи науково-популярний журнал? Чи рівнялися ви на інші українські чи зарубіжні видання такого ж напрямку?

Ми хочемо, аби наука стала популярною. Щоб знати усі місії NASA було круто, а не «по-ботанськи». З боку контенту нам, звичайно, був найближчим National Geographic, за дизайном — Esquire. З точки зору принциповості, для нас є прикладом редакційна політика журналу «Новое время». Зарубіжних видань нашого типу доволі багато, ми черпаємо натхнення з них і мріємо, що скоро зможемо досягти такого ж масштабу.

— Планка очікувань від науково-популярного журналу після українського NatGeo є досить високою. Як будете виправдовувати ці сподівання?

Незважаючи на те, що закриття NatGeo підштовхнуло нас до дій, ми не збираємося його копіювати або створювати його повний аналог. Звичайно, в нас є вже плани по вдосконаленню другого номеру порівняно із першим. Ми ще ретельніше відбираємо теми, намагаємося долучати експертів і відповідати навіть тим журналістським стандартам, яким не прийнято відповідати у науково популярних виданнях. У порівнянні з NatGeo ми звертаємо більше уваги на дизайн, і він буде ще професійніший у майбутньому.

12079067_180657592272875_3247094615246289940_n

— До речі, ми помітили, що в презентації ви окремо наголошуєте на довершеному зовнішньому оформленні матеріалів. Розкажіть, на чому акцентуєте під час розробки дизайну сторінок

Звичайно, що до довершеності нам ще далеко, але ми дійсно багато сил вкладаємо саме в дизайн, адже хочемо зацікавити тих, хто ніколи не цікавився наукою. Верстаємо так, щоб прогортавши журнал, виникало бажання його прочитати. Ми намагаємось творчо підходити до ілюстрацій матеріалу, створюємо ілюстрації, які є метафорами до тексту. Також розбиваємо лонгріди таким чином, щоб читач не втомлювався.

— Що ваш журнал намагатиметься змінити у сприйнятті науки та техніки масовим читачем?

Ми хочемо донести, що технології, від яких всі ми в захваті, — це наука, яка стала реальністю. Це — наука, на яку знайшли гроші. Це — наука, яка приносить користь. Популярність науки серед масового споживача уможливить співпрацю науки та бізнесу, якщо ми в даному питанні не розраховуємо на державу.

— Якщо мова зайшла про підтримку держави (якої, на жаль, наука не отримує), розкажіть про джерела фінансування свого проекту – де знаходите гроші на друк та гонорари авторам статей?

Невеликий відсоток тиражу взяла на себе типографія, інші кошти ми позичили. Гонорари авторам статей, на жаль, поки що змоги платити не маємо. Все тримається на ентузіазмі та величезній підтримці тих, кому цікавий наш журнал. Для першого номеру нам безкоштовно надавали статті українські та зарубіжні вчені, дарували свої ілюстрації успішні художники та дизайнери світу, а також велику кількість матеріалів проілюструвала наша подруга Марія Прокопенко, нині студентка Баден-Вюртемберзької кіноакадемії. Багато чого ми робимо самостійно. Коли журнал вийшов у світ, на нас посипалась ще більша кількість бажаючих нам допомагати. Ми навіть і не очікували таку кількість. Проте зловживати дарунками не будемо: тільки-но у нас буде змога платити гонорари, ми обов’язково платитимемо, адже самі мали досвід нескінченних неоплачуваних стажувань.

— Наскільки взагалі виправдано випускати науково-популярне видання на папері в епоху смартфонів та планшетів? Чи не краще було зосередитися на мобільному додаткові та сайті замість цього?

Усе це так, проте до друку журналу ми ставимося також як до творчого процесу. Це свого роду вінтаж і ми не збираємося від цього відмовлятися. Більше того, в такий спосіб ми активізуємо ще один спосіб сприйняття інформації – тактильний.

12079504_180048352333799_1625738614538863773_n

— Журнал з’являтиметься раз на 2 місяці; за такий період вам треба встигнути заповнити сотню сторінок. Як організована співпраця з авторами статей? Ви маєте штатних дописувачів чи шукаєте контент від сторонніх кореспондентів?

Над кожним журналом працює величезна команда людей: Олександра Макушенко – наш фото-кореспондент, Іра Донська — починаючи з другого числа журналу, художник. Серед постійних авторів також є Богдан Яремчук, Максим Ковбень та Антон Сененко. Левова частина авторів, фотографів, художників та коректорів працюють на фрілансі. Дуже часто ми шукаємо авторів, які якнайкраще можуть розкрити певну тему, а художників — із особливим стилем, який пасуватиме конкретному матеріалу. Таким чином ми хочемо забезпечити багатогранність нашого видання. Організація співпраці дуже проста: ми обговорюємо тему, формуємо завдання і ставимо дедлайн. Потім відбувається процес коригування, шліфування матеріалу. Іноді матеріал можемо переписувати 10 разів, іноді відправляємо назад на доопрацювання, а буває, що зовсім відмовляємось.

Наразі ми відкриті до співпраці з усіма охочими. Вимога до авторів — вміння розкрити тему глибоко та компетентно, і водночас цікаво. До художників, фотографів та дизайнерів — особистий індивідуальний стиль.

— Якщо можна, окресліть план розвитку та популяризації вашого проекту в цифрах: якого показника замовлень журналу плануєте досягти і в який строк?

Звичайно, ми хочемо збільшити тираж, але для того, щоб упевнитись, що шалений інтерес до нашого журналу, який ми відчуваємо зараз, є стабільний, наш другий випуск вийде також накладом у 1 тис примірників. Наразі ми працюємо над нашим сайтом та вже починаємо думати над реалізацією платформи для діалогу між бізнесом та науковцями. Ми їздимо з презентаціями нашого журналу, активно ведемо сторінку в Facebook, де можна знайти багато цікавих ідей, а також світові новини науки.

— Що вас мотивує в роботі над журналом зокрема і в житті загалом?

Найбільшою мотивацією для нас є люди, яких ми зустріли на шляху від виникнення ідеї до її реалізації. Ми б хотіли порадити відвідувати науково-популярні лекції, вільні школи, музеї, театри та виставки. І не називаючи конкретної книги, просто багато читати.

Читайте также:

Тонкий еластичний і міцний, як сталь: чи може графен нарешті змінити наш світ?

У Гарварді створили «розумну» рідинувластивості якої можна програмувати

Чат-бот Bard приходить в Україну: основні доступні функції

12 багатообіцяючих стартапів, які шукають методи боротьби з раком