Віднедавна українська столиця представлена в цифровому виданні On the Grid. Концепція путівника — розказати про місто словами місцевих жителів, точніше місцевих дизайнерів. Гід став своєрідною платформою експертних думок і порад щодо вибору місць для сніданку, вечері або прогулянки. Географія путівника почалася з Америки, але поступово вийшла далеко за межі США та дизайнерської аудиторії.
Ініціатор проекту та дизайнер компанії MacPaw Наталя Бохонко розповіла нам, як вона стала амбасадором української столиці, де шукали контент для проекту та що дає Києву власна сторінка в On the Grid:
Знайомство з On the Grid
Вперше це сталося в американському Брукліні, районі Бушвік. Бушвік — це осередок художників, фотографів, дизайнерів. Словом всіх, хто задіяний в креативній індустрії. З власного досвіду знаю, що у будь-якому місті завжди є приховані від ока туриста місця, так звані hidden gems, про які знають лише місцеві. Yelp та Foursquare в пошуку таких місць не допоможуть. Але мені став у нагоді путівник On the Grid. Так я і дізналась, де в Бушвіку колекція графіті, в якому парку грають в баскетбол місцеві діти і де ввечері збирається весь район на бруклінських block parties.
Ідея додати Київ в On the Grid прийшла ще тоді, в Нью-Йорку. Світ повинен знати про наше місто. Тому повернувшись до Києва, я запропонувала нашій компанії приєднатись до проекту і погодилась стати амбасадором Києва, як представник компанії MacPaw.
Як додати Київ?
За правилами участі у проекті амбасадор міста має подати заявку в агенцію Hyperakt для узгодження. Після розповіді Наталі у MacPaw вирішили, що представляти Київ на digital-мапі світу почесно та цікаво, тож компанія звернулась до адміністрації Hyperakt та отримала їхню згоду.
Олександр Косован, CEO MacPaw: «Гід On the grid — це не тільки унікальна презентація Києва очима дизайнерів, це потужний інструмент нетворкінгу з креативними людьми з усіх куточків світу. Участь у проекті — цікавий досвід для MacPaw, тому що в цьому проекті, як і в бізнесі, важливі якість, увага до деталей та захоплюючий storytelling.»
Ми поставили за мету відкрити новий Київ не звичайним туристам, які відвідують лише загальновідомі визначні місця, а тим, хто хоче відчути душу сучасного Києва, з усіма його затишними кав’ярнями, нішевими закладами, концептуальними магазинчиками та прихованими барами.
Проектом займалися у рамках MacPaw Labs, внутрішньої ініціативи компанії, коли співробітникам виділяють час на роботу над власними ініціативами. Тепер в портфелі є і соціально значущий проект з популяризації рідного міста, а Київ, хоча би в креативному виданні, але знаходиться поряд з такими сучасними мегаполісами, як Лондон, Торонто та Лос-Анджелес.
Про відбір кураторів
Робота над проектом On the Grid передбачала, що амбaсадор міста після затвердження своєї кандидатури набирає команду кураторів, які працюють над контентом окремого району Києва. Після анонсу виявилось, що багато українських дизайнерів добре знайомі з проектом, тому поштова скринька була буквально «завалена» листами від бажаючих долучитись до проекту.
Оскільки ідея путівника полягала в тому, щоб саме дизайнери розповідали про своє місто мовою фотографій та візуальніх образів, перевагу ми віддали дизайнерським агенціям, фотографам та людям, закоханим у наше місто. До кураторства Києва долучилися відома ІТ-компанія Depositphotos, digital design-агенції Postmen, Zajno, а також «менеджер» Києва Юля Бевзенко (Sekretniy Dvorik) та фотограф Євген Шилов.
Про роботу «в полі»
Розподіливши між собою райони, куратори самостійно обирали місця, які були варті путівника для іноземних туристів. До уваги кураторів потрапили самобутні та атмосферні кав’ярні, ресторани, бари, нічні клуби, мистецькі центри та кінотеатри Києва. Без казусів не обійшлось. Євген Шилов, куратор району «Olimpiyskiy» ділиться своєю історією:
«—Участь у проекті стала для мене своєрідним викликом, бо як фанат аналогової фотографії я твердо вирішив відзняти всі місця на плівку. Брак світла мене не лякав, позаяк я покладався на досвід та рівність рук. Це була перша фотовилазка, її я вирішив робити на Новий рік. В голові був чіткий план, в душі — натхнення, а в руках «нова» і ще не обкатана у «бойових» умовах дзеркалка 1979 року. Здавалося б, ніщо не віщувало біди, але загроза, як їй і належить, прийшла звідки ніхто не її чекав.
Пам’ятаю своє здивування, як знявши 36-й кадр на аналоговому Nikon я було вже приготувався міняти ролик, але несподівано для себе прокрутив плівку на 37-й, потім на 38-й, 39-й кадр і зрозумів, що взагалі нічого не зняв. Це була хвилина шоку, бо виявляється весь день я пробігав і понарозказував людям про те, який класний проект я роблю і які переваги він принесе закладам, але знімав, за великим рахунком, повітря. Фотографії я таки перезняв, але вони тепер мають для мене подвійну ціну».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Фото надані командою MacPaw