Запасів домашньої бібліотеки недостатньо для вгамування читацького голоду? Або вам просто не вистачає тиші та книг навколо? Що ж, вирушаймо у мандри по київських бібліотеках.
Моє знайомство з бібліотеками, як і у багатьох дітей, почалося у молодших класах школи. 90-ті роки були суворі та безжальні, тому для того, щоб отримати хоча б половину підручників, треба було серед перших прийти до шкільної бібліотеки, вписати ще незвичними до письма пальцями своє прізвище до читацького формуляра та обов’язково обгорнути отримані книжки у спеціальні обкладинки – після тебе ними мало користуватися ще багато людей. Але книгосховища шкільних бібліотек були вкрай лімітовані, і якщо ти хотів сумлінно ознайомитися з усім списком літератури «на літо», то обов’язково мав записатися до районної дитячої бібліотеки.
Ставши читачами, школярі засвоювали певні правила (не гомоніти у бібліотеці, здавати книжки вчасно та у належному стані, тощо). Цей, так званий бібліотечний етикет, разом із запахом старих книжок, різноманітними рослинами на підвіконнях та серйозною бібліотекаркою формували неповторну атмосферу пострадянських бібліотек. Перелік був би неповним, якби я не згадала серйозний дефіцит нових видань, сучасних авторів та англомовної літератури. Завзятим читачам, примхи яких не задовольнялися традиційним набором класики, доводилося мандрувати київськими бібліотеками – спочатку дитячими, а згодом дорослими.
Наприкінці нульових стало зрозуміло, що бібліотеки в їхньому теперішньому стані перетворилися на мало ефективний, нецікавий та приречений на вмирання рудимент минулого. Цифрова доба не лише ставила під загрозу існування паперової книжки як такої, а й вимагала мобільності, зручності, різноманіття вибору – усе це було необхідно міленіалам, які не могли й не бажали жити у повільному ритмі минулого сторіччя.
На жаль, деякі установи, не змогли перелаштуватися на новий лад – сьогодні ці бібліотеки пустують та радше нагадують не храми мудрості, а кладовище старих видань. Можливо, це провина керівництва. Можливо – районної громади. Чіткої відповіді не має, але в Києві залишається ще багато таких «кладовищ», доля яких, як можна здогадатися, сумна. Але ж є і ті, хто не лише не побоявся зробити крок уперед, а й побудував щось своє, нове та незвичне.
«Апгрейд» бібліотеки не обмежувався закупівлею техніки та створенням персонального сайту. Були потрібні зміни самого концепту установи. І вони відбулися. Не скрізь і не блискавично, але напрямок, який обрали волонтери, керівники та засновники надихає та виступає прикладом для усіх інших.
Я зупинила свій вибір на 5 бібліотеках, які найчастіше згадуються у ЗМІ, соціальних мережах та «живих» розмовах жителів нашого міста. Мене не приваблювала ідея створити «ще один перелік-рерайт з інтернету», я хотіла написати лаконічні та водночас інформативні історії цих бібліотек. Саме тому я записалася (або оновила читацький абонемент) до кожної бібліотеки, відвідала її та зробила власні висновки щодо приміщення, рівня обслуговування та інших важливих аспектів. Сподіваюся, що ця стаття стане вам у пригоді та пробудить дух бібліофіла.
Національна Бібліотека України ім. В.І. Вернадського
Вперше я потрапила до «Вернадки» у 2008 році. Тоді мене, студентку 1-го курсу, вразила та приголомшила потужність цієї установи. Коли ти заходиш туди, немов би стаєш невідмінною частиною єдиного потоку думок! Усе зайве залишається за дверима. Занурюєшся у світ книг і випадаєш із життя на деякий час. І це не ліричний відступ. Згадайте (або повірте на слово) лише нескінчені каталоги бібліотеки, пошук по яких іноді триває не один день. І знову ж таки, це не міф, і не власний досвід. Це реалії життя цієї бібліотеки. Сюди приходять шукати, працювати та аналізувати. Бібліотека ім. В.І. Вернадського була, є і буде інтелектуальним центром Києва і країни в цілому. Студенти, науковці, фахівці та інші люди, які мають допитливий розум – усі вони покладаються на славнозвісну «Вернадку». Якщо ви бажаєте підготувати обґрунтований матеріал з будь-якої теми, написати дисертацію або наукову статтю, досконально вивчити якесь питання або просто познайомитися із цікавими та раритетними виданнями – це ваше місце сили.
Бібліотека має свій сайт, на якому ви знайдете багато корисної інформації (історія, онлайн каталоги, фонди, розклад роботи, правила користування, новини, тощо). Сайт не відрізняється актуальним мінімалістичним дизайном або найзручнішою навігацією, але розібратися з розділами та підрозділами досить легко. Якщо виникають якісь питання щодо використання сайту, можна завжди проконсультуватися на місці або скористатися опцією «Запитай бібліотекаря».
Важливо знати: якщо ви вирішили забігти до цієї бібліотеки й провести вільну годинку або вікно між парами – не робить цього. Пам’ятайте, що після замовлення книги, ви маєте очікувати її впродовж 1 години! До відвідування бібліотеки Вернадського слід підходити серйозно і налаштовуватися витрати не менш двох-трьох годин свого часу.
Розклад: На головному сайті є уся інформація щодо розкладу, але я наводжу його і тут:
Понеділок – субота з 9.15 до 18.00, неділя – вихідний. Санітарний (вихідний для читачів) день – останній робочий день місяця.
Як записатися: Ви маєте прийти до бібліотеки у робочий час, взявши із собою паспорт. Вас сфотографують і зроблять пластиковий читацький квиток, який коштує 50 грн. Увага! Ціна може змінитися після 30 вересня цього року, тож уточнюйте її за телефонами для довідки або ж майте при собі додаткові гроші.
Контакти та адреса: Голосіївський проспект, 3 (головний корпус), телефон для довідок – (044) 524-81-36; Володимирська, 62 (корпус по вул. Володимирській), телефон – (044) 288-13-86.
Як дістатися: головний корпус бібліотеки знаходиться у двох хвилинах від станції метро Деміївська (в фойє метро ви побачите, куди саме треба виходити, щоб потрапити до бібліотеки).
P.S. Візьміть із собою наліпки, блокнот або звичайний зошит, адже вони обов’язково знадобляться вам під час пошуку і роботи.
Бібліотека bOtaN
bOtaN має усе, що повинно бути у сучасній бібліотеці: стильний та комфортний простір, бізнес-література, численні лекторії та інші культурні події, зацікавлені відвідувачі і, навіть, своя громада «ботанів», для яких це місце є певним культурно-освітнім центром.
Таємниця успіху цього закладу полягає в тому, що засновникам bOtaN вдалося втілити мрію бібліофіла-міленіала. Лише уявіть: ви обираєте книжку – класичний твір або сучасного автора – влаштовуєтеся на великому і затишному підвіконні та пропадаєте на кілька годин. Чи це не ідеальне зображення з інтернету? Здається, не вистачає лише чашки чаю або кави. Але це також є у задумі: на першому поверсі можна купити гарячий або холодний напій, а також щось смачне для легенького перекусу. А у тому випадку, якщо вам не вистачає літгуртків або зустрічей книгоманів, відвідайте «Казки на ніч», зустрічі з літераторами або ж майстер-класи з письма.
Окрім іншого bOtaN працює як коворкінг, в якому можна безкоштовно попрацювати у тиші й злагоді.
Важливо знати: бібліотека має зручний і лаконічний сайт, на якому розміщена уся потрібна інформація щодо роботи bOtaN. Підсумуємо головне: ви можете безкоштовно користуватися книжками та працювати у стінах бібліотеки, але якщо хочете брати книжки додому (є навіть послуга доставлення книжок додому), користуватися Wi-Fi та безкоштовно відвідувати івенти закладу – маєте стати членом клубу. Вартість членства: 1 місяць – 400 грн, 3 місяці – 1000 грн, 6 місяців – 1800 грн, 1 рік – 3000 грн. В іншому випадку – більшість подій коштують приблизно 200 грн.
bOtaN – новий тип бібліотеки, який постійно розвивається. Звісно ж, вибір наявної літератури не може змагатися з великими місцевими бібліотеками. Також тут не знайти старовинні видання, фахову літературу або наукові статті.
Розклад: з 10.00 до 22.00 щодня.
Як записатися: прийти до бібліотеки; у разі виникнення бажання долучитися до клубу – зареєструватися на сайті.
Контакти та адреса: вул. Воздвиженська, 9-19, телефон – (044) 227-00-51.
Як дістатися: можна прогулятися чарівним Андріївським узвозом від зупинки Володимирська (у бік Майдану Незалежності) або ж – з зупинки Софіївська площа (у бік площі Шевченка). Також можна пройтися не менш чудовою «Воздвиженкою» від зупинки Вознесенський спуск (одна назва в обох напрямках) або від станції метро Контрактова площа.
P.S. Не забувайте, що в гаслі бібліотеці сказано: «3000 книжок, Nо WI-FI, Кава та Тиша». Якщо WI-FI все ж таки знадобиться, отримайте членство клубу або використовуйте свій.
Науково-технічна бібліотека ім. Г.І. Денисенка (Бібліотека КПІ)
Кияни часто називають Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського (КПІ) «нашим Гоґвортсом», адже цей навчальний заклад розташовано посеред чудового парку, а старі будівлі корпусів з баштами та великими вікнами дійсно чимось нагадують відому школу чаклунів. Але не менш цікавою є відома Бібліотека КПІ, специфічний інтер’єр якої нагадує футуристичні творіння радянської доби.
На жаль, більшість жителів міста не знають про те, що ця бібліотека не є виключно науково-технічною – тут можна знайти багатий вибір художньої, науково-популярної та рідкісної літератури. Також варто згадати, що Бібліотека КПІ завжди була культурно-інтелектуальним центром. Ще задовго до того, як ми почали використовувати термін «арт-простір», в стінах цього закладу проводилися літературні зустрічі любителів поезії, наукової фантастики, тощо. Сьогодні ж бібліотека стала ще більш функціональною і оновленою: стаціонарні комп’ютери з доступом до інтернету, Wi-Fi, відкритий доступ до літератури, замовлення літератури в електронному каталозі, можливість відвідування воркшопів, семінарів, тренінгів і багато чого іншого.
Сайт бібліотеки виглядає трохи застарілим й громіздким, але містить усю потрібну інформацію та необхідні посилання для роботи. Персонал бібліотеки зовсім не вписується до стереотипу про зверхніх і заклопотаних бібліотекарів – усі привітні та допомагають з будь-яких питань, які можуть виникнути у читача.
Важливо знати: Якщо ви не є студентом або працівником інституту, ви не можете брати книжки або інші видання додому (лише читальна зала), але маєте можливість використовувати усі електронні ресурси та завчасно замовляти літературу.
Розклад: Понеділок – п’ятниця з 9.00 до 19.00, субота – з 9.00 до 17.30 (під час сесій, у святкові та передсвяткові дні розклад може змінюватися – уточнюйте за вказаним нижче телефоном або перевіряйте на сайті.
Як записатися: для цього потрібен паспорт або учнівський квиток. Зверніться до Довідки на першому поверсі бібліотеки. Під час оформлення читацького формуляра, вас автоматично реєструють до бази бібліотеки.
Контакти та адреса: проспект Перемоги, 37, телефон – (044) 204-82-75.
Як дістатися: від станції метро «КПІ» приблизно 7-10 хвилин парком, але якщо погодні або інші умови не передбачають прогулянки – проїдьте до зупинки «Зоопарк» (майже будь-який наземний транспорт у напрямку до Шулявки або центру) і пройдіть лише невеличку ділянку парку.
- Сайт
- Сторінка у Facebook
- Сторінка в Instagram
- Канал в Telegram – Бібліотека КПІ/KPI Library
P.S. На території бібліотеки є безкоштовний студентський коворкінг – Belka, де також можна попрацювати та випити чаю.
Міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія»
Наша шкільна вчителька з англійської літератури полюбляла рідкісні та маловідомі широкому читачеві твори. Саме тому, обійшовши щонайменше десяток міських бібліотек, я опинилася в «Молодій Гвардії» і – знайшла те, що так довго шукала. Вже на той час цей заклад помітно відрізнявся від усіх інших дитячих та дорослих бібліотек Києва: освічені працівники, які прагнули допомогти, багато сучасної, англомовної літератури, бестселерів, затишна читальна зала з технічним обладнанням (у середині 2000-их це було рідкісним явищем для бібліотек). Саме тому я і багато інших школярів, студентів та дорослих містян стали вірними читачами «Молодої Гвардії».
Але, безсумнівно, бібліотеці є чим похвалитися і сьогодні. Усі приміщення бібліотеки виглядають сучасно та приємно. Не має запахів плісняви, пилу на полицях та інших нюансів, притаманних бібліотекам старого взірця. Читальна зала обладнана комп’ютерами, є Wi-Fi. Сайт «Молодої гвардії» містить не лише інформацію про роботу бібліотеки та електроні каталоги, а й корисні лайфхаки, цікаві статті, звіти щодо конкурсів та подій, які регулярно відбуваються у бібліотеці.
Важливо знати: бібліотека має окремий відділ мистецтв, де також можна знайти безліч книжок, періодичних видань та іншої тематичної літератури. Він буде особливо корисним для абітурієнтів творчих ВУЗів та усіх охочих. Також там створено PR-проект «Творчий інкубатор», який допомагає молоді реалізувати свої ідеї та творчі задуми.
Книжки додому видаються на 2 тижні, не більше 5 видань за 1 раз. Якщо ви не повертаєте книжки у вказаний строк – сплачуєте штраф (приблизно 2 грн за кожен прострочений день). Якщо ви хочете продовжити термін – зверніться до бібліотеки за вказаними у статті або на сайті контактами.
Розклад: Понеділок, вівторок, середа, четвер – з 10.00 до 19.00, п’ятниця – вихідний день, субота, неділя – з 10.00 до 17.00
Відділ мистецтв: Вівторок – п’ятниця – з 10.00 до 19.00, субота – з 10.00 до 18.00, неділя, понеділок – вихідний день.
Санітарний (вихідний для читачів) день – останній четвер місяця.
Як записатися: запис здійснюється за наявністю паспорту або іншого документу, що засвідчує особу. Також треба надати фотокартку та потрібну інформацію для читацького формуляра, який заводить бібліотекар.
Контакти та адреса: вул. Льва Толстого, 49, телефон – (044) 288-30-12, відділ мистецтв: Повітрофлотський проспект, 10, телефон – (044) 244-02-89.
Як дістатися: 10-15 хвилин пішки від метро Льва Толстого, вулицею Льва Толстого або ж від метро Університет, через Ботанічний сад. Також можна дістатися наземним транспортом до зупинки Панківська (у напрямку центру) або до зупинки вул. Льва Толстого (у напрямку до залізничного вокзалу).
P.S. Раніше, беручи книги додому, ти мав залишити залог (від 20 грн і більше, залежно від кількості книг та їхньої цінності). Це відбувалося через недобросовісність деяких читачів. Тепер це правило скасовано.
Оціум 51, Бібліотека на Русанівці
Соромно зізнатися, але про існування цього закладу, я дізналася лише нещодавно. В онлайн-джерелах повідомлялося, що пару років тому зусиллями Фонду розвитку та благоустрою Русанівки й інших активістів Бібліотека ім. Є. Кравченка для юнацтва перетворилася на сучасний, активно діючий арт-простір. Така історія одразу ж зацікавила мого внутрішнього бібліофіла і через 3 дні я стала читачем бібліотеки. Ділюся свіжими враженнями.
Оціум 51 має велику спільну читальну залу, а також декілька затишних та комфортних місць для читання та роботи. Прийшовши сюди один раз, обов’язково хочеш повернутися. В цьому велика заслуга усіх причетних до модернізації закладу. Читачі бібліотеки мають можливість брати книжки додому, працювати з ними в читальній залі, користуватися Wi-Fi та відвідувати різноманітні івенти, про які можна дізнатися на сторінці бібліотеки у Facebook (так, вона активна і «жива»).
Важно знати: основний профіль бібліотеки – художня та науково-популярна література. Якщо ж ви зацікавлені у бізнес- або фаховій літературі, краще пошукати в інтернеті або звернутися до інших профільних закладів.
Книжки можна брати додому на цілий місяць. Якщо ви не встигаєте, просто попередьте бібліотекаря або відвідайте абонемент і продовжте строк користування – тут усі лояльні.
Розклад: Понеділок – п’ятниця – з 10.00 до 19.00, субота, неділя – вихідний. Санітарний (вихідний для читачів) день – останній день місяця. !Увага! Найближчим часом розклад може зазнати замін, уточнюйте за вказаним телефоном або на сторінці у соціальній мережі.
Як записатися: прийти до бібліотеки з паспортом або іншим документом, що засвідчує особу, та звернутися до працівника читальної зали чи абонементу. Заповнивши формуляр, ви стаєте читачем.
Контакти та адреса: вулиця Ентузіастів, 51/24, телефон – (044) 295-09-04.
Як дістатися: прогулятися пішки від станції метро Лівобережна (10 хвилин) або ж під’їхати наземним транспортом до зупинки вулиця Ентузіастів.
P.S. У просторі можна активно та продуктивно працювати – тут панує тиша.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: