Наталія Вяткіна, Інститут модернізації змісту освіти — про реалії та перспективи технологій у навчанні

Стрімкий прогрес в ІТ- та телекоміндустрії, біотехнологіях і робототехніці незабаром призведе до того, що багато професій перестануть існувати. Тому перед українською освітою стоять принципово нові завдання — підготувати населення країни до нового стилю життя, як за рахунок нових підходів в навчанні, так і за допомогою нових технологій. Про те, як сьогодні змінюється освіта розказує Наталія Вяткіна, директор Інституту модернізації змісту освіти.

Наталія Вяткіна, Інститут модернізації змісту освіти — про реалії та перспективи технологій у навчанні

Про основну мету та сферу компетенцій Інституту

Основне завдання інституту модернізації освіти — поступово змінити методології навчання. Ми маємо освоїти сучасні світові навчальні технології, а від минулого взяти те найкраще, що було напрацьовано, та адаптувати його до сучасних потреб. Модернізація і трансформація освіти насправді відбуваються безперервно, а ми мусимо встигати вбудовуватись у цей процес і намагатись не випадати з нього.

Крім того, наше завдання — давати поштовх тим новим продуктивним напрямкам, які можуть поліпшити освіту  вже сьогодні і завтра, а не через 20 років. Наприклад, мова іде про наукові дослідження серед школярів. Яскравий приклад таких досліджень — всеукраїнський конкурс наукових робіт Intel Еко-Україна 2016, що проходив в лютому цього року. Це і є те, що називається вкладенням капіталу в знання.

Ми працюємо над тим, щоб змінити сам підхід до освіти. Замість механічного запам’ятовування матеріалу ми хочемо, щоб діти здобували знання на основі навчання, побудованого на дослідженні. Вміння структурувати пошук відповіді, ставити дослідницьке запитання, будувати гіпотези, робити збір даних, вирішувати питання, здійснювати інтерпретацію отриманих даних та уміти представити їх у вигляді результату, — на основі цього будується світобачення, креативність, теоретичний і практичний способи мислення, вміння досягати результатів способом мислення або шляхом експерименту.

Саме на Intel Еко-Україна 2016 я побачила проект порятунку малих річок, який є вкрай важливим для балансу екосистем. Діти змогли поставити дослідницьке завдання, а потім знайти відповідь. Саме такі підходи прийняті у розвинутих країнах. Цей підхід дозволяє зацікавити дітей поглибленим вивченням природничих дисциплін, дозволяє зробити їх самостійними, адже тепер вони знають, як будуються екосистеми і не робитимуть шкоди навколишньому середовищу.

Тобто бажано, щоб у процесі навчання дитина самостійно досліджувала предмет. А завдання вчителя — підводити дитину до правильної відповіді.

Про використання технологій в освітньому процесі

Багато іноземних компаній влаштовують тренінги для наших вчителів, які дозволяють їм не відставати від своїх закордонних колег. Наприклад, близько 300 тис. вчителів пройшли тренінги тільки з Intel, а є і інші міжнародні виробники, що інвестують в навчання наших викладачів. Головне, щоб вчитель не розгубився серед цих пристроїв, а був їхнім активним користувачем.

Тим не менше, рівень навчання випускників вузів поки що не задовольняє роботодавців. І це пов’язано не з рівнем освіти, а з рівнем компетентності. Сама по собі освіта переважно надає доволі якісні знання. Але йдеться про навички мислення високого рівня — саме того, що вимагають роботодавці. Адже коли студент чи студентка вміє лише добре засвоювати інформацію і  користуватися нею – це навички низького рівня. А от коли вони можуть порівняти, проаналізувати знання та створити на їх базі нові знання — це навички високого рівня. Зараз наша економіка побудована на використанні ресурсів, а також на обслуговуванні невиробничої сфери. Наступний рівень — це продуктивна економіка інновацій в науці й виробничій індустрії. І саме освіта набуває важливості у підготовці для неї належного підґрунтя.

education-908512_1280

Ось чому у дітей потрібно розвивати креативні навички. Насправді, це важливі навички для вирішення різних проблем, в тому числі життєвих, навчальних та інших. Звичайно дитина може інтуїтивно вирішити проблему, але буде краще, коли ми навчимо дитину науковому алгоритму її вирішення. Перш за все дитина має проаналізувати проблему і зробити висновок, чи дійсно це проблема. Якщо проблему сформульовано і вона є актуальною, тоді треба знайти спосіб її вирішення. Дитина створює гіпотезу, тобто передбачає, яким може бути правильний результат, далі збирає та аналізує інформацію, якщо треба — проводить експеримент. Робить аналіз висновків і потім пропонує рішення, що своєю чергою  перевіряється на істинність, правильність.

Саме це і є науковий метод. І в майбутньому дитина розумітиме, що таке є проблема, як її оцінити і як її вирішити. Подібний підхід буде корисний і в житті. Навички ефективно комунікувати, співпрацювати в команді — це є те, на чому зосереджується освіта. Адже окрім показника IQ дуже важливий показник EQ — Emotional Q. Тобто треба готувати дитину до швидкоплинних змін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Про технічну реорганізацію української освіти

Вже зараз ми реорганізуємо методичні кабінети, які стануть малими опорними пунктами для проведення тренінгів та вирішення технічних проблем. Взагалі зміни в освіті ідуть давно, але тепер це все набуває значного прискорення, бо суспільство цього вимагає. Щоправда, ми розуміємо, що до змін в освіті готові не всі. Та кажуть, ворота інновацій відкриваються зсередини. Можна людині дати в руки якійсь інноваційний пристрій, але навряд чи можливо примусити ним користуватися. Саме така ситуація сьогодні  в галузі освіти.

Що стосується технічних засобів, то на зміну чорній дошці та крейді приходять інтерактивні дошки та  інтерактивні поверхні. З нашої точки зору, найбільш перспективні — саме інтерактивні дошки. Але перед впровадженням треба спочатку дослідити їх вплив на дитину, це перше. А друге — поки що на масову закупівлю такого обладнання немає коштів, наразі ці дошки встановлюють тільки за рахунок спонсорів.

Не набагато краще ситуація і в ЄС, наприклад в Польщі, як правило, є 3 або 4 дошки на всю школу, є Wi-Fi, але не в усіх школах. І це при тому, що польська освіта отримує значну фінансову підтримку від Євросоюзу.

Про електронні підручники

Найближчим часом плануються до використання тільки паперові підручники. Хоча ми розуміємо, що вага паперових книжок чимала, що робить рюкзак дитини заважким та шкідливим для неї. Електронна книжка важить 200 грамів і може одночасно вмістити підручники всього шкільного курсу. Тим не менше, поки що ми спираємось на норми, встановлені Інститутом гігієни ім. Марзеєва, прийняті задовго до того, як ці планшети та електронні книжки з’явились у масовому використанні.

З іншого боку, електронні підручники вимагають створення певного сучасного підходу до цифрового простору, бо такі підручники є його фрагментом. Над цим працюють декілька установ у співпраці з Інститутом модернізації змісту освіти. Сподіваємось, невдовзі ми побачимо справжні українські електронні підручники. Хоча світові тенденції освіти підтверджують необхідність паралельного використання і паперових підручників.