Космічне агентство NASA розповіло про особливості роботи фахівців на дому — з використанням технології XIX століття і декількома відеоконференціями одночасно.
Через пандемію коронавіруса NASA відправило на карантин співробітників науково-дослідного центру Лабораторія реактивного руху» (JPL), звідки керують марсоходом Curiosity.
Щоб продовжувати дослідження Марса і планування місій ровера, команді довелося перебудовувати робочі процеси з урахуванням роботи з дому.
Назад до витоків
Для орієнтації на поверхні Марса і управління Curiosity інженери використовували тривимірні зображення планети, які розглядали в спеціальних окулярах для 3D-візуалізації — вони допомагали зрозуміти, куди вести марсохід і як далеко можна витягнути роботизовану руку.
На час карантину співробітники JPL розподілили гарнітури, монітори, ноутбуки та інше обладнання для віддаленої роботи, але цього було недостатньо — для 3D-окулярів необхідні комп’ютери з високопродуктивними відеокартами, які залишилися в лабораторії. NASA визнає, що насправді це звичайні потужні ігрові комп’ютери.
Щоб оператори ровера могли переглядати 3D-зображення на домашніх ноутбуках, їм довелося перейти на застарілі анагліфні червоно-сині 3D-окуляри. Технологія була придумана ще в XIX столітті і застосовувалася для створення стереоефекту в кіно в 1950-1960-х роках.
Незважаючи на невелику втрату якості і зручності, вони підходять для поставлених задач — планування руху і маніпуляцій Curiosity, заявило NASA.
Команда провела кілька випробувань і повноцінне тренування, спланувала операцію по бурінню зразка марсіанської породи на місці «Единбург». 20 березня інженери успішно довели Curiosity до місця, успішно взяли зразок та відправили звіт на Землю.
Проблеми з комунікацією
Устаткування — це тільки частина процесу, так як члени команди працюють з сотнями вчених по всьому світу для планування руху Curiosity і збору даних з ровера, зазначає космічне агентство.
Тому для програмування кожної послідовності дій (однієї команди) ровера може бути задіяно до 20 осіб, які пишуть код і тестують його, перебуваючи фізично в одному місці і одночасно спілкуючись з десятками інших інженерів віддалено.
Зазвичай фахівці JPL знаходяться в одному приміщенні, обмінюються екранами, даними і зображеннями і спілкуються невеликими групами по всій кімнаті, розповідає керівник групи Алісія Олбо.
Тепер же JPL доводиться виконувати ту ж роботу, проводячи одночасно кілька відеоконференцій і більше покладаючись на месенджери, зазначає NASA. Це вимагає більше часу, щоб переконатися, що всі учасники розуміють один одного, а в середньому планування кожного дня займає на одну-дві години більше звичайного.
Віддалена робота накладає обмеження на кількість команд, які можна відправити на Curiosity протягом дня, але здебільшого ровер настільки ж продуктивний, як і раніше, відзначає NASA.
Щоб усувати можливі прогалини в комунікаціях, керівник науково-дослідної групи Керрі Бридж відстежує одночасно близько 15 каналів в чаті.
Раніше вона обходила кілька груп, які працюють в «ситуаційній кімнаті», де обробляються дані і зображення з Curiosity та генеруються команди. Тепер їй доводиться одночасно спілкуватися в чотирьох відеоконференціях, щоб все перевірити.
Співробітники JPL звикли до віддаленої роботи, а зусилля, завдяки яким Curiosity продовжує працювати, відображають дух NASA, вважає Брідж. «Це класика NASA. У нас виникла проблема, а ми з’ясовуємо, як змусити все працювати. Вивчення Марса не стоїть на місці — ми все ще досліджуємо його», — заявляє вона.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:
- Марс на Землі: чилійська пустеля як «робоча модель» життя у космосі
- Новий вид людства на Марсі. Яким воно буде?
- «Тато, я хочу полетіти на Марс» — які навички знадобляться майбутнім колоністам
Джерело: NASA