Ох вже цей Марс! Скільки про нього сказано всього цікавого. Ми дивилися багато фільмів про марсіан, ми чули історії про те, як його збираються підкорювати, його навіть оспівували в піснях. Людство дуже активно вивчає цю планету і розглядає можливість її заселення мало не в якнайближчий час. Треба тільки придумати, як зробити тераформування поверхні та змінити атмосферу. Все вивчення поки призводить тільки до збору даних і різних відкриттів, серед яких пояснення процесів, що відбуваються. В ході цих досліджень вчені отримують гарні фотографії з незвичайним явищами, більшу частину яких вони вже можуть пояснити. Повірте, на цих фотографіях є, на що подивитися!
Чи схожий Марс на Землю
Ми звикли до того, що Марс вже став для нас якимось рідним. Нам навіть здається, що він схожий на Землю. У чомусь це так, але є і багато відмінностей. Наприклад, він набагато менше і більш скелястий. Його атмосфера на 96 відсотків складається з вуглекислого газу, який з’являється в результаті сейсмічної активності. Тиск у поверхні Марса приблизно в 170 разів нижче, ніж у поверхні Землі, або одно земному, але на висоті приблизно 35 кілометрів.
Ще далі від нас його робить те, до чого на нашій планеті ми давно звикли. Наприклад, захід або сонячне затемнення. У цей момент стає найбільш зрозуміло, що Марс дуже сильно відрізняється від Землі.
Чи є на Марсі вода
Про воду в рідкому вигляді однозначно відповісти не можна, вчені то знаходять її десь під поверхнею, то кажуть «а, ні … ми помилилися». Але на поверхні точно є лід, правда, його точний склад до кінця невідомий.
Знаходиться він в кратері Корольова, недалеко від північної полярної крижаної шапки Марса. Ширина кратера складає 81,4 кілометра і цілий рік він заповнений водяним льодом.
Коли місцеве повітря рухається над кратером, воно охолоджується й опускається вниз, в результаті чого шар холодного повітря знаходиться прямо над льодом всередині кратера. Гази взагалі не відрізняються хорошою провідністю тепла і цей холодний шар відмінно вкриває крижану масу від тепліших потоків, які проходять вище. Так лід надійно захищається від танення окрайкою кратера.
Крижаний шар має товщину 1,8 кілометра і діаметр до 60 кілометрів, а його обсяг складає близько 2200 кубічних кілометрів. Це небагато, якщо порівняти, скажімо, з Антарктидою, але це набагато більше, ніж можна очікувати від такої посушливої планети, як Марс.
Сонячне затемнення не Марсі
Жителям нашої планети дуже пощастило. Співвідношення відстаней і розмірів Землі, Місяця і Сонця такі, що наш супутник і наша зірка на небі виглядають приблизно однаковими. У підсумку, коли місяць проходить між Землею і Сонцем, вона дуже красиво його закриває, залишаючи тільки яскраву корону по колу. Будь вона менше, такого ефекту ми б не отримували. Власне, на Марсі так і відбувається.
Коли один з супутників Марса проходить перед Сонцем під час марсіанського затемнення, це виглядає так собі. Ровер Curiosity НАСА спостерігав безліч таких “затемнень” двома супутниками Марса (Фобосом і Деймосом). Це більше схоже на рух якоїсь невеликої тіні на тлі чогось величезного. Якщо переселимося туди, треба буде мати на увазі, що красиві затемнення ми втратимо.
Логотип Зоряного флоту на Марсі
Багато фанатів Star Trek схвально кивнуть побачивши на поверхні Червоної планети логотип зоряного флоту, але марсіанська поверхня всіяна сотнями цих шевроновидних утворень. Вони ще відомі як “примарні дюни” і утворені древніми потоками лави.
Давним-давно, коли лава часто текла по марсіанській поверхні, пейзаж був покритий піщаними дюнами. Лава текла навколо цих дюн і приймала таку форму. Згодом пісок здувався з місця, а лава залишалася у своєму застиглому вигляді.
Падіння метеорита на Марс
Якщо порівнювати з нашою планетою, то Марс можна назвати справжньою виставкою кратерів. Утворювалися вони через недостатню щільність атмосфери Червоної планети, яка майже не захищає поверхню від такого впливу. Кратер на фото утворився десь з вересня 2016 року по лютий 2019 року.
Під час удару на поверхні планети утворилася діра діаметром приблизно 15-16 метрів. Для такого впливу метеорит повинен був мати розмір приблизно 1,5 метра. На нашій планеті навіть не варто замислюватися про це, тому що такий метеорит без сліду згорить в атмосфері Землі задовго до досягнення її поверхні.
Захід на Марсі
На фотографіях ми часто бачимо, що небо на Марсі виглядає коричневим. Це дійсно так, але варто Сонцю почати ховатися за горизонтом, як все відразу змінюється і небо стає синім.
Це явище пов’язане з частками в атмосфері. На Землі більше дрібні частки газу в атмосфері добре розсіюють синє світло. Вдень це призводить до того, що небо здається нам синім. Коли Сонце сідає, променям треба подолати велику відстань через атмосферу через те, що промені йдуть до наших очей не по найкоротшій відстані. Через це синій спектр досить сильно відсіюється і до нас доходить в основному червоний. Тому небо і здається нам помаранчевим.
На Марсі, навпаки, в «повітрі» багато дрібних частинок, які дуже добре розсіюють червоне світло, але на заході вони відсівають його ще більше і до поверхні доходить переважно синє світло.
Як змінюється поверхня Марса
Якщо поглянути на знамениті каньйони Марса, то стає зрозуміло, що все не так просто з цією планетою і вона не така вже й однотонна, як здається. Такі деталі виглядають просто фантастично.
Вивітрені каньйони на поверхні Червоної планети мають довжину приблизно 250 кілометрів і постійно змінюються, але роблять вони це настільки повільно, що нам не вистачить і життя, щоб побачити хоч скільки-то серйозні зміни.
Каньйони дають уявлення про те, як формувалася поверхня Марса, і про те, які шари породи утворювалися на різних етапах. Це буквально фотографія минулого планети.
Краплеподібні утворення на Марсі
Колись на Марсі були дощі. Як кажуть деякі вчені, раніше це було звичайною справою. Зараз їх немає, але є краплі. Гігантські краплі, знайдені в кратері Коперника.
Насправді, звичайно до справжніх крапель вони мають мало відношення. Це просто дюни в формі крапель, які складаються з мінералу під назвою олівін, а також силікату магнію і заліза. Ці речовини можна знайти в магматичних породах і мантії Землі.
Втім, на поверхні Землі не так багато олівіну, тому що він швидко вивітрюється. Особливо швидко це відбувається, коли під дією вологи він перетворюється в глину.
Через те, що поверхня Марса дуже суха, олівінові дюни можуть дуже довго перебувати на поверхні й майже не змінюватися.
Звичайно, на Марсі є й інші цікаві речі. Саме тому планета і приваблює мільйони дослідників, але поки вона не так доступна для нас. У найближчих планах людства зробити дослідні колонії на Марсі. Ось тоді ми й зможемо говорити про те, що дізналися його трохи краще. Поки запитань більше, ніж відповідей, але сьогодні ви дізналися трохи більше.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО: