Чому в Україні не відбулася 3G-революція

Незважаючи на те, що з моменту проведення тендеру на отримання ліцензій для надання послуг стільникового зв’язку в стандарті UMTS (так званої технології третього покоління — 3G) минуло вже майже 3 роки, революції в сфері користування мобільного інтернету не відбулося. Швидкісний інтернет, як і раніше, відсутній в метро, ​​мало де працює на перших-других поверхах бетонних багатоповерхівок, і зазвичай зникає за межами великих міст і центральних трас. Та й у самому місті на відкритому просторі покриття 3G дуже «плямисте» — десь воно є, а десь мобільний інтернет починає гальмувати і швидкість закачування даних не перевищує показники 2G. Зараз, коли «велика трійка» оптимістично анонсує впровадження вже наступного, четвертого покоління зв’язку, ми вирішили розібратися, у чому ж причина такого слабкого 3G-покриття.

Хто винен?

Само собою, що при показниках ARPU близько $2-3 оператори не можуть повноцінно розгортати мобільні мережі 3G. Постійно інвестувати в розвиток мережі, не отримуючи достатню фінансову віддачу, — нерозумно. Але з іншого боку, постійні перебої зі швидкісним мобільним інтернетом ніяк не стимулюють абонента переходити на дорожчі тарифні плани з великим об’ємом передплаченого трафіку або навіть безлімітним трафіком — його просто ніде використовувати.

Який існує вихід з ситуації, що склалася? Що планують зробити оператори? Про це ми запитали експертів. І як показало наше опитування, основних проблем три:

  • радіофобія серед населення та підтримка цієї фобії на рівні державних органів,
  • відсутність закону про технологічну нейтральність,
  • відсутність вільних частот в нижніх «проникаючих» діапазонах.

Які фактори впливають на якість зв’язку

Зазвичай якість зв’язку залежить від багатьох факторів: відстані абонента до базової станції, кількості абонентів в радіусі дії БС, а також наявності залізобетонних конструкцій, що можуть стати перешкодами для розповсюдження радіосигналу, — розповідає Володимир Кабаненко, директор з розвитку телекомунікаційної мережі і сервісів «Київстар». Крім того, якість зв’язку може погіршуватись в ліфтах, «дворових колодязях», напівпідвальних приміщеннях і верхніх поверхах будинків. Це пов’язано із особливостями проникнення радіохвиль через стіни споруд та напрямками випромінювання антен. На території житлових масивів взагалі важко розширювати територію радіопокриття, оскільки оператор не може встановлювати базові станції на будівлях без погодження із мешканцями чи власниками.

Є й технологічні особливості. Так, для технології 3G характерний такий ефект, як «дихання сот» (cell breathing). При збільшенні навантаження на соту (особливо, коли зростає кількість абонентів) радіус її фактичного покриття скорочується, а при зменшенні навантаження — знову збільшується. Ці коливання залежать від співвідношення рівнів сигналу та шуму в цій точці. Можна сказати, що абоненти, коли їх стає багато, починають «заважати» один одному і для компенсації навантаження сота перенаправляє частину трафіку в сусідню. Частіше за все це зменшення швидкості інтернету відчувають клієнти, що знаходяться на «краю» соти.

Як покращити якість зв’язку

Тут є два шляхи: по-перше, проводити технічні роботи по оптимізації налаштування мережі. Другий шлях є більш кардинальним і передбачає запуск нових технологій зв’язку та перехід в інший діапазон. Більш докладно про це — далі. У першому випадку для забезпечення якості послуг інженери використовують складні програмні продукти, за допомогою яких обчислюється оптимальне розташування БС, висота підвісу антен, кути їх нахилу і азимути.

«— Сучасні антени оснащуються спеціальним механізмом, що дозволяє регулювати їх нахил з центрального пульту і таким чином поліпшувати якість зв’язку в залежності від навантаження на соту. Також на світовому ринку вже представлені прогресивні системи Self-Organized Network (SON), які здатні автоматично налаштовувати мережу на оптимальний режим надання послуг.  Звичайно, з розвитком мереж 4G такі рішення будуть з’являтися і в Україні», — говорить Кабаненко.

В lifecell повідомили наступне:

«— Поліпшення якості зв’язку залежить від правильного планування і оптимізації мережі. Ми розвиваємо мережу і встановлюємо нові базові станції з урахуванням інформації про місця, де можливо погане радіопокриття.»

Що змінить впровадження LTE?

Нещодавно відбувся перший тендер на право впровадження мобільного зв’язку 4-го покоління в Україні на частоті 2600 МГц. На початку березня має відбутися другий, на розгортання 4G-зв’язку в частотному діапазоні 1800 МГц. Без сумніву, впровадження LTE на порядок збільшить ємність стільникових мереж і значно покращить якість зв’язку.

Представники lifecell стверджують, що впровадження LTE в діапазоні 1800 МГц частково допоможе вирішити проблему «білих плям», адже в цьому діапазоні у всіх операторів вже працює GSM-мережа. Втім, це не вирішить проблему «білих плям» повністю. Проблема в тому, що частотні діапазони, які зараз пропонуються операторам для розгортання 3G та 4G мережі – 1800, 2100 та 2600 МГц – не дають можливості покрити всю країну. Тоді як 800 чи 900 МГц – це оптимальний діапазон для охоплення величезних територій сільської місцевості. 900-ті частоти здатні проникати набагато більше, ніж 1800 чи 2100 МГц (цей діапазон використовується для зв’язку 3G), це зумовлене особливістю розповсюдження радіохвиль. Що стосується діапазону 2600 МГц, то ця частотна смуга має малий радіус дії і сигнал слабше проникає в приміщення. Для прикладу: в столиці, щоб розгорнути LTE в діапазоні 2600, причому так, щоб покрити і приміщення, кожному оператору доведеться збільшити кількість діючих базових станцій в 2-3 рази.

LTE-зв'язок зі смугою 20 МГц дозволяє отримати: 150 Mbps від базової станції до мобільного терміналу (Downlink) і 50 Mbps від терміналу до базової станції (Uplink)

LTE-зв’язок зі смугою 20 МГц дозволяє отримати: 150 Mbps від базової станції до мобільного терміналу (Downlink) і 50 Mbps від терміналу до базової станції (Uplink)

Перспективи закону про технологічну нейтральність частот

Надзвичайно корисним  для України стане прийняття принципу «технологічної нейтральності частот». Це означає, що радіочастотні ліцензії не будуть прив’язані до певної технології. Наприклад, оператор, маючи ліцензію в частотному спектрі 900 МГц, може застосовувати як технологію зв’язку 2G, так і 3G чи 4G. Але на жаль, його прийняття затримується.

«— Справа в тому, що для технологічної нейтральності необхідно змінити підзаконні акти, в яких вказано, які частоти під які технології можна використовувати. Сподіваємось, що про перспективи цього закону можна буде казати після рефармінгу (перерозподілу) частот в діапазоні 1800 МГц в рамках тендеру по 4G», — зауважив Кабаненко.

Не всі представники ринку вважають корисним швидке прийняття цього закону. В lifecell впевнені, що введення технологічної нейтральності без урахування нинішнього рівня розвитку ринку (неефективності конкуренції), нерівномірного розподілу і концентрації радіочастотного ресурсу (РЧР) може привести до його монополізації. Тому технологічна нейтральність буде ефективна тільки при забезпеченні операторам рівних можливостей шляхом надання їм рівних обсягів спектра, а також виконання наступних умов:

  • забезпечення свободи абонента шляхом впровадження простої і доступної послуги перенесення мобільного номера (MNP);
  • забезпечення відсутності зловживань з боку домінуючих операторів у вигляді встановлення завищених роздрібних цін і витіснення інших гравців з ринку мобільного зв’язку;
  • перегляд ставки інтерконекту з максимальним її наближенням до собівартості і встановлення однакової норми прибутковості для кожного оператора (асиметрія).

Тим не менше, після затвердження в Україні технологічної нейтральності оператори зможуть забезпечити малозаселені території послугами 3G в діапазоні 900 МГц. В місцях великого скупчення абонентів буде задіяна частота 2600 МГц, в містах в цілому покриття буде забезпечуватися в спектрі 1800 МГц. Обладнання для всіх згаданих вище діапазонів однакове, але для кожного з них потрібні окремі прийомо-передавачі. Тобто якщо сектор БС працює одразу в трьох діапазонах, то відповідно потрібно 3 прийомо-передавача.

Найбільш популярні LTE-діапазони в світі

Найбільш популярні LTE-діапазони в світі. Джерело: Vodafone

Кабаненко відзначає, що дуже корисним для покращення покриття було б проведення конверсії частот у діапазоні 800 МГц, адже зараз цей спектр зайнятий аналоговим телебаченням (від 49 МГц до 821 МГц). Українська влада вже давно планувала закрити трансляцію аналогового і зосередитися тільки на цифровому ТБ стандарту DVB-T2 в 700-му діапазоні, як це зробили в більшості країн світу. Але «віз і нині там».

Зв’язок в метро: які перспективи?

Для забезпечення якісного покриття всередині приміщень, наприклад в ТРЦ чи багатоповерхівках, потрібно розгортати спеціальну розподілену антенну систему. Встановлення базової станції десь поруч не дасть бажаного ефекту. Тут є кілька варіантів: або кожен оператор будує власну розподілену indoor-систему, або – і це буває частіше – оператор будує одну мережу на всіх і пропонує іншим операторам скористатися нею на правах оренди, щоб зекономити кошти. Адже indoor-рішення довго окупається.

Що стосується питання, коли в київському метро нарешті з’явиться швидкісний мобільний інтернет, на жаль, відповідь – нескоро. Зараз в метро використовується мережа мобільного зв’язку, побудована спільно «великою трійкою». В перспективі вона здатна підтримувати 3G/4G. Але поки що на всіх базових станціях працює тільки 2G-зв’язок. Для того, щоб увімкнути 3G (а в майбутньому – і 4G, навіть в тунелях), треба додатково встановлювати обладнання. Звичайно, реалізація такого проекту потребує багатьох узгоджень між операторами і їх партнерами.

На даний момент lifecell, Vodafone і «Київстар» спільно затвердили технічне завдання на тендер з пошуку підрядника для будівництва інфраструктури для роботи 3G / 4G зв’язку в київському метро. Наступний крок — проведення тендеру і визначення підрядника, який будуватиме і обслуговувати 3G в метрополітені. Однозначно можна сказати, що це буде дуже важкий проект, оскільки його реалізація потребує чимало узгоджень з міською владою. Тому в цьому році швидкісний мобільний інтернет в метро точно не з’явиться. Слід зазначити, що оператори планують збудувати 2G/3G/4G мережу і в харківському метро, але там бракує підтримки місцевих органів влади.

Питання радіофобії

Експерти відзначають, що для покращення покриття необхідно вирішити не тільки технічні труднощі, але і подолати проблему радіофобії у населення. Наприклад, нещодавно група мешканців мікрорайону Осокорки в Києві не дозволила «Київстару» побудувати на масиві базову станцію, мотивуючи це шкодою для їх здоров’я, хоча вишка була розташована на автостоянці, а не поруч з житловим будинком. Інші мешканці мікрорайону – абоненти оператора – навпаки, просили покращити зв’язок.

– Люди вигадали фобію і тримаються за неї. В той же час, електромагнітне випромінювання стільникового телефону впливає на користувачів більше ніж базова станція. А рівень електромагнітного випромінювання мікрохвильової печі в кілька разів вище, ніж в базової станції», — наголошує Кабаненко.

Про опір з боку населення при спробах поліпшити покриття говорять і в lifecell:

«— В Україні вимоги до рівня електромагнітного випромінювання одні з найсуворіших у світі — 2,5 мкВт/кв см. У Європі цей показник становить 100 мкВт/кв см і вважається безпечним. При цьому, найчастіше самі українці домагаються демонтажу базових станцій, вважаючи, що випромінювання шкодить їх здоров’ю».

Держава також показує неготовність підтримати розвиток телекомгалузі, призупинивши дію наказу №266, яким збільшувалися норми допустимого електромагнітного випромінювання з 2,5 мкВт/кв см до 10 мкВт/кв см і скасовувалися санітарні паспорти на базові станції. Такі дії не сприяють підвищенню якості покриття і гальмують впровадження нових технологій в Україні.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО: