Як позбутися пластику за 5 років? — стратегія Ендрю Фореста

Кожного дня знову і знову ми чуємо, як ЗМІ, лідери думок та політики ставлять собі питання: як розв’язати проблему пластикового сміття? У інформаційному просторі ми спостерігаємо за великими урядовими планами, що обіцяють зелені стартапи та безліч небайдужих активістів. На побутовому рівні за останні декілька років екологічна грамотність зросла в рази. Це звичайно добре. Але на жаль, багато стратегічних та важливих подій зі світу екології не входять до основного порядку денного.

«Гадаю, що через 2-3 роки з наших вулиць повністю зникне пластик. Через п’ять років ви запитаєте, чому ми не зробили цього раніше». — Так вважає австралійський мільярдер Ендрю Твіггі Форест (John Andrew Henry Forrest).

Мільярдер Ендрю Форест на захисті екології

Єдиний можливий шлях – це покроковий еволюційний підхід до питань з екології. Твереза та розважлива модернізація енергетичного сектору та основних секторів промисловості.
Австралійський мільярдер Ендрю Твіггі Форест підтримує світові зусилля по переробленню пластику хімічним методом. Він через свій фонд Minderoo Foundation виділив 300 млн доларів для підтримки програм хімічного перероблювання.

Ендрю Форест – один з найбагатших людей в Австралії, його стан оцінюється у 7 млрд доларів США. Його основний бізнес – це видобуток металів та у тваринництво у Західній Австралії. Саме його любов до океану, а також занепокоєння перед майбутньою сміттєвою кризою та забрудненням океану пластиком змотивували його оголосити про цю ініціативу 25 вересня в ООН в Нью-Йорку.

Фонд мільярдера Minderoo Foundation буде здійснювати адміністративну систему по створенню підприємств по перероблюванню пластику методом піролізу по всьому світові. Він також виділить гроші в стартовий капітал.

Пластиковий бізнес

Ідея Фореста полягає в тому, аби стягувати добровільну надбавку у розмірі від 20 до 50% за весь вироблений первинний пластик. Ці гроші потім дозволять фінансувати створення деполімерізаційних установок по всьому світові, котрі будуть перетворювати перероблену пластмасу назад у мономери для повторного використання.

Додаткова плата не буде стягуватись з перероблених пластмас, що допоможе зробити цей матеріал економічно привабливим для кінцевих користувачів.

«Єдиний спосіб зробити його економічно вигідним – це зробити невеличку надбавку на пластик з викопного палива та виключити надбавки для вторинних пластмас. Тоді пластик одразу ж стане цінним активом», – говорить Форест в інтерв’ю виданню Plastics News.

Такий підхід додасть не більше центу до ціни кожного пластикового виробу, але в підсумку це принесе біля 20 млрд доларів на рік, котрі підуть на фінансування нової інфраструктури по перероблюванню пластику хімічними методами.

Екологічні виклики, які стоять перед нами

Форест не вірить в те, що проблеми, з якими зустрічається індустрія пластмас з точки зору взаємодії на навколишнє середовище, можуть бути вирішені за допомогою методів механічного перероблювання. Проблема надто велика, вважає засновник та керівник Fortescue Metals Group, основного постачальника залізної руди в КНР.

«Існує декілька видів перероблювання. Перероблювання, про яке я кажу, це піроліз та повторна полімеризація, при якій пластик можна буде повторно використовувати безліч разів», – сказав Форест. — Та механічне перероблювання. У механіки дійсно обмежений термін служби. Вона не здатна забезпечити промисловість необхідною кількістю пластику. Нам необхідні сотні мільйонів тонн пластику на рік. Ми не можемо цього досягти механічним перероблюванням. Але ми, безумовно, можемо отримати це шляхом хімічного перероблювання».

Ми всі несемо відповідальність…

Форест виріс на узбережжі Західної Австралії, тому океан завжди займав особливе місце в його серці. Він добре пам’ятає про проблеми з якістю води, що виникли, коли рибакам дозволили розчистити риф. Тому не дивно, що він виявив набагато більший інтерес до проблеми пластику в океанах. Зараз Форест, отримує докторський ступінь по морській біології в Університеті Західної Австралії.

«Ми всі в захваті від пластику, тому невеличка надбавка за перероблювання цілком обґрунтована. Я не думаю, що відповідальність повинні нести лише виробники пластика. Думаю, що цю відповідальність повинні нести ми всі. Я розраховую, що не тільки виробники пластику будуть розв’язувати ці проблеми. Я хочу, аби їх бізнес нормально розвивався. Аби бізнес міг швидко змінюватися. Це можливо лише в тому випадку, якщо їх дії будуть визначатися економікою. Щоб змусити бізнес змінитися, ідеї та ініціативи повинні бути корисними для нього. Я прекрасно це розумію. Це не податок чи збір. Це провідний вклад, котрий буде керуватися цілою галуззю», – наголосив Форест.

Фінансування пластикової індустрії

Мільярдер також сказав, що розуміє, що такі зміни потребують фінансування. Ось чому він пообіцяв виділяти до 1 млн доларів на тиждень протягом перших п’яти років для управління даною програмою. Додайте до цього стартапу 40 млн доларів, виділених на початковий капітал, це й складе обіцяні ним 300 млн доларів.

Форест вважає індустрію пластику «дійсно стратегічною». Але його очі відкрилися ширше на проблему з океанічним сміттям, коли він почав відвідувати заняття, необхідні йому для отримання вченого ступеня по морській біології.

Форест вважає, що хімічне перероблювання при повній підтримці та фінансуванні зможе легко перевершити традиційне механічне перероблювання за відносно короткий період часу. Він не вірить, що у світі існує рівноцінна кількість систем механічного перероблювання, що дозволяють переробляти всю кількість використаного пластику, що виготовляється на даний час.

«Ви можете знищити океан лише один раз. Вам не доведеться робити це 10 разів. Нам насправді потрібно виключити пластик зі списку сміттєвих відходів в океані, а також бути впевненим в тому, що індустрія пластику буде процвітати, так само, як і океани». Ми не можемо обрати одне чи інше. Нашій цивілізації необхідні обидва компоненти», – сказав він.

Створення доданої вартості для всіх використаних пластиків шляхом хімічного перероблювання буде сприяти збору вторинної сировини та це в буквальному сенсі слова змінить ландшафт, вважає Форест.

«Думаю, через 2-3 роки з вулиці зникне пластик. А через 5 років ви запитаєте, чому ми не зробили цього раніше».

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: Plasticsnews

Читайте также:

Алкоголь, гриби та графен — екологічні рішення для текстилю майбутнього

Starlink чи OneWEB? Kuiper чи Telesat LEO? Супутниковий інтернет стає все більш доступним

Стартапи від школярів, які допомагають боротися з екологічними проблемами

Високотехнологічне сільське господарство в Голландії