Web 3.0 — концепція нового, третього покоління інтернету, яка працює на базі блокчейнів. І хоча ці структури даних практично неможливо зламати, зловмисники все одно знаходять шпарини. Чи дійсно Web 3.0 безпечніше, ніж Web 2.0? Спробуємо розібратися.
Для оплати в Web 3.0 використовуються токени
Щоб отримати доступ до певних преміумпослуг Web 3.0, гроші зазвичай обмінюють на криптографічні токени. Вони можуть бути взаємозамінними та незамінними (NFT) і часом коштують дуже дорого.
Web 3.0 — децентралізована система з одноранговими транзакціями, в яких використовуються криптовалюти, і це робить її мішенню для шахраїв.
Користувачі зацікавлені в тому, щоб отримувати прибуток від криптовалюти, і тому будь-який з них може запропонувати скам-токен довірливому покупцю у спробі маніпулювати ринком. Люди бояться упустити можливість і втрачають цілі статки на шахрайських проєктах та токенах.
Ви несете відповідальність за свої активи
Децентралізація означає, що кожен користувач повністю контролює свої дані, а не зберігає їх у центральній базі. Хоча це прозоріша версія Web 2.0, шахраї використовують це у своїх цілях.
Щоб проводити транзакції, підключатися до децентралізованих програм і обмінюватися активами з іншими, у Web 3.0 використовується криптогаманець. Подібно до звичайного гаманця, за його збереження відповідальний власник, а не банк або третя особа. Якщо гаманець або актив, що зберігається в ньому, втрачено, розбиратися з наслідками доведеться самостійно.
Таким чином Web 3.0 спробував забезпечити більшу прозорість, але залишив обхідний шлях, яким можна скористатися за допомогою смартконтрактів.
Прозорість не завжди гарантована
У криптовалютних транзакціях використовується спеціальний контракт, під час підписання якого користувач погоджується про те, що сервіс забере частину його токена чи активу. Однак такі контракти можуть містити розпливчасті формулювання.
Якщо користувач перейде за шкідливим посиланням, всі активи з його гаманця можуть зникнути — таке відбувається часто. Хакери не можуть зламати блокчейн, що лежить в основі Web 3.0, і натомість вдаються до психологічних маніпуляцій, спонукаючи людей під’єднувати свої гаманці до фейкового сайту та підписати скам-контракт. Для цього вони використовують електронну пошту, Discord та Twitter.
Web 3.0 слабо регулюється
Криптовалютна сфера потребує належного регулювання — це визнає навіть Чанпен Чжао, CEO Binance, який засуджує повну заборону з боку держав.
Деяким децентралізованим біржам, які спрощують криптовалютні транзакції в Web 3.0, також не вистачає резервів у разі виведення коштів клієнтами. З цієї причини з’явилася концепція Proof-of-Reserves (доказ наявності резервів).
Тільки за 2022 рік провалилося безліч криптовалютних проєктів, через що клієнти втратили свої кошти. Крах Terra/Luna та банкрутство FTX — лише деякі з наслідків поганого регулювання.
Транзакції не відстежуються
Багато транзакцій у Web 3.0 є псевдонімними та не відстежуються, чим користуються зловмисники.
Криптовалюти використовуються для фінансування міжнародного тероризму, здирництва, транскордонного обігу наркотиків та багатьох інших незаконних фінансових операцій. Багато кіберзлочинців в обмін на криптовалюту продають у даркнеті програми-вимагачі.
Технології Web 3.0 не призначені для таких платежів, але поки це відбувається, вони викликатимуть занепокоєння на міжнародному рівні.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:
- Що таке Web 3.0 і які недоліки нинішнього інтернету він має намір виправити
- 5 найкращих організацій, які використовують Web 3.0 для вирішення біотехнологічних проблем
- Як Web 3.0 може покращити взаємодію між фанатами та спортивними лігами
Джерело: MakeUseOf