Останнім часом у Європі набирають популярність мітинги з вимогами зупинити прийняття законів, що регламентують використання платформи YouTube. Основний лозунг на таких демонстраціях – «Ні цензурі в інтернеті!»
Стаття 13
Депутати Європарламенту планують прийняття законів, які будуть призвані змінити досі чинне законодавство про авторське право, зробив його, на його власну думку відповідним сучасним реаліям. Заплановані зміни торкнуться трьох статей: 11,12 та 13. Саме навколо статті 13 (Artikel 13) розпалилась основна дискусія. Саме про цю статтю і піде далі мова.
Основна ідея, яка була в основі цього закону – це захист авторських прав, які за думкою європейських парламентарів все частіше порушуються такими монстрами, як YouTube, Facebook та тому подібне. Як стверджують депутати Європарламенту, саме масове порушення авторських прав YouTube-ом дозволяють йому заробляти мільярди, а творці контенту лишаються грошей. Варто помітити, що на чисельні питання критиків закону, який процент порушень авторських прав, та як багато людей мистецтва обідніли завдяки YouTube, відповіді не було.
Закон, який плануються прийняти повинен діяти одночасно у трьох напрямах:
- Зобов’язати платформи фільтрувати весь контент на наявність неліцензійної складової. При присутності таких компонентів, завантаження відео стане неможливим. Під платформою розуміється інтернет сервіс, що містить в собі велику кількість робіт або інших матеріалів.
- Платформи, де міститься контент, несуть за собою повну юридичну відповідальність за порушення авторських прав.
- Генератори контенту повинні бути винагороджені за свою творчість
Перший пункт викликав найбільш активні дискусії. Ідея фільтрації контенту (Upload Filter) асоціюються з цензурою та ніяк інакше. Захист інтелектуальної власності — це річ хороша, але закон не визначає параметри, говорячи лише про те, що постачальник послуг повинен отримати дозвіл від тих осіб, хто керує правами власності. Якщо говорити про дозволи, то вони повинні були б бути практично на все, що було відзнято на відео. Наприклад, я знімаю відео собаки у квартирі. Собака, яка проходить по коридору мимо кросівок Nike, поруч лежить спортивна сумка Adidas, на поличці лежать ключі від автомобіля марки BMW, поруч з яким лежить iPhone, а на стіні висить фотографія. А найгірше, задзвонив телефон, рингтоном якого являється популярна мелодія.
Згідно з новим законом, таке відео містить чотири торгові марки, фотографію «невідомого майстра» та мелодію популярного виконавця. Як можна зрозуміти з вищенаведеного, у мого відео нема шансів бути завантаженим, бо всі перераховані пункти охороняються законом про авторські права
Проблема посилюється також тим, що в декотрих країнах Євросоюзу, порушенням являється також викладені фотографії та відео предметів мистецтва у суспільних місцях. Через те, що новий закон повинен враховувати індивідуально національні законодавці, спроба завантаження матеріалів з вищевказаними елементами повинна була б заблокована.
Що очікують автори від закону Youtube та Co
Фактично усі портали, які надають можливість завантаження контенту (музика, відео, та фото) повинні зіставити юридичний документ зі всіма власниками авторських прав. Для прикладу, у Німеччині як правовласник частіше всього виступають посередники, такі організації як ГЕМА, для якої новий закон означає значне підвищення доходу. Саме подібні організації виступають як найбільші прихильники цього закону.
YouTube зобов’язаний створити постійно поповнювальну базу даних, яка містить в собі приклади матеріалів, аби виключити пропуск неліцензійного контенту. Все це повинно значно підвищити об’єми використаного наразі ContentID.
Від Youtube та Co. очікують небачений до нині рівень інтелекту, бо згідно за словами авторів закону, використання, наприклад критики або ж іронії все ще можливо, система має розділяти іронію та критику від оригінального контенту. Отже, якщо при перегляду мема Upload Filter ти розсміявся, значить, що все добре. Якщо ж фільтр пропустив матеріал, на який поступила скарга правовласника, то подальший розгляд переймає співробітник YouTube, та має бути виконаним протягом найближчих 48 годин.
Те, як прихильники закону оцінюють можливості штучного інтелекту, з одною сторони викликає співчуття, а з іншої сторони – побоювання. Подібні експерти стверджують наступне:
«Штучний інтелект може розпізнати обличчя, переваги та навіть самостійно паркувати машину. Як наслідок, повинен легко відрізнити оригінал від пародії».
Аби уникнути обвинувачення в цензурі, Upload Filter у текстах закону замінений на словосполучення best efforts, а в інтерв’ю використовується словосполучення (recognition software) програми для розпізнавання. При цьому повністю заперечуючи той факт, що для відділення одне від іншого використовується фільтр, чи то фільтр для пилосмока (повітря від пилу) або сито для піску.
Як противники закону дивляться на майбутнє?
За думкою противників, від прийняття подібного закону в першу чергу програють ті, для захисту яких він і створюється, а саме люди мистецтва. Тому, що вони будуть вимушені передати права на управління організаціям таким як ГЕМА.
Витрати на створення подібних фільтрів оцінюються у 100 млн євро. Таким чином маленькі платформи залишаються за бортом, або вони будуть змушені орендувати фільтри у найбільших гравців. Для багатьох оренда подібного фільтру виявиться непосильною ношею.
Згідно зі статтею 13, виключення робиться для платформ із наступними одночасно однаковими параметрами: вік не менше 3 років, річний оборот нижче 10 млн та кількість унікальних відвідувачів не перевищує 5 млн. Що робити платформі для розміщення фотографій яка існує понад 10 років, але має 200 тис. переглядів на місяць? Чи здатна вона підписати договір з кожним користувачем, який завантажив туди фотоконтент? Чи потягне подібна хоббі-платформа оренду фільтру YouTube?
Але навіть наявність фільтру не гарантує високої якості. Вважаємо багатьом знайомий випадок з завантаженням партитури Баха на Facebook. Facebook блокував завантаження згідно з претензіями Sony Music на володіння даним музичним здобутком, засновуючи свої претензії на тому, що «їх» музикант теж грає музику Баха. Але все ж таки суспільний тиск на компанію Sony змусив відмовлялися від своїх претензій.
Виходячи зі всього вищенаведеного, величезний сегмент інтернету практично переходить під контроль американських концертів таких як Google та Facebook. При цьому всю брудну роботу по зачистці інтернету від мілких конкурентів, виконують європейські законотворці.
Завантажена картинка, музичний або відеофайл у базу даних YouTube, дозволяє йому вирішувати, пропустити ремікс чи пародію на вже наявний файл чи ні. Таким чином, під виглядом захисту авторських прав, буде завуальована цензура.
Аби не ризикувати, платформи будуть відсіювати всі потенційні проблемні матеріали. Або все може бути і дуже просто, завантаження з європейським IP буде просто заблокована.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО: