Позбавитися від гендерних стереотипів в технологічних сферах не так легко, як може здаватися на перший погляд. Але, коли за справу беруться свідомі, цілеспрямовані та наполегливі люди, мета стає реальнішою. Марина Саприкіна, голова правління CSR Ukraine, експертної організації Центр «Розвиток КСВ» розповіла редакції про зміни парадигм мислення та плани на майбутнє.
Марина Саприкіна
25 квітня цього року Україна доєдналась до святкування Міжнародного Дня дівчат в ІКТ. Розкажіть, як це відбулося, хто був ініціатором і організатором?
Міжнародний день дівчат в ІКТ – це глобальна ініціатива, до якої може доєднатися будь-яка країна та організація. Рішення про створення цього свята було прийнято у квітні 2011 року і підтримано організацією Міжнародного Союзу електрозв’язку (International Telecommunications Union). Мета Дня дівчат в ІКТ – стимулювати й заохочувати дівчат обирати кар’єру у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
З нагоди святкування ви підготували комікс. Який меседж він містить?
Ми готували комікс протягом трьох місяців. А сама ідея виникла в результаті Хакатону для дівчат, що проводився у липні 2018 року. Основна ідея коміксу – стимулювати й заохотити дівчат обирати кар’єру в технологічних сферах, в тому числі й ІКТ. Це збігається з метою Міжнародного дня дівчат в ІКТ – тому офіційне представлення коміксу було зроблено саме в цей день.
Дуже часто на Хакатон приходять вчителі з реальними життєвими історіями.
Наприклад, на останньому Хакатоні для вчителів STEM, що відбувся в Маріуполі, вчителька математики села Шабелькове (Донецька обл) Аліна Касьянова розповіла, що в їхній школі учениця 8 класу якось сказала: «Аліно Сергіївно, ну ви ж така маленька тендітна дівчинка, чому ви обрали математичні предмети»? Вчителька каже, що протягом всього уроку пояснювала дітям, що таке мислення стереотипне і навіть маленька з вигляду дівчинка може бути науковицею чи вчителькою.
На Хакатонах вчительки ознайомлюються із терміном «гендерночутливий підхід» та методикою його впровадження у школі. Гендерна чутливість – це здатність виявляти, помічати, усвідомлювати й реагувати на гендерні стереотипи та прояви гендерної дискримінації, діяти відповідно до принципів гендерної рівності.
Під час Хакатону вчителі розбирають стереотипи в освіті та дізнаються про можливі інструменти для однакового залучення дівчаток та хлопчиків до активної участі на STEM-уроках.
Також учасниці Хакатонів в рамках сесії з дизайн-мислення визначають наявні проблеми в освіті, а саме: недостатня обізнаність вчителів про STEM-освіту та стереотипи, які проявляються у викладанні, відсутності чіткого розуміння про важливість вживання фемінітивів для означення професій та неготовність вчителів до використання нових технологій на практиці.
Гендерні стереотипи, на жаль, все ще заважають деяким дівчатам зробити кар’єру в технічних галузях. Чи можливо остаточно викорінити ці пережитки минулого в України?
На жаль, ці стереотипи є не тільки в Україні. У Великобританії ще менше дівчат в IT. Тому потрібно про них говорити, І на мій погляд, є дві категорії людей, з ким потрібно говорити – батьки та вчителі. Саме вони можуть або допомогти боротися зі стереотипами, або насаджувати їх. І тому спільно з Фондом ООН у галузі народонаселення ми вже розпочали роботу з вчителями – через проведення Хакатонів, сесій з дизайн-мислення та майстер-класів з гендерної чутливості. Ми вже провели три хакатони для вчителів, останній – в Маріуполі у квітні, за підтримки Посольства Естонії в Україні.
В Естонії, наприклад, є декілька чудових ініціатив, які організовують різноманітні заходи і для дівчаток і для дорослих жінок, які хочуть почати працювати у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
Що показав соціальний експеримент, який було проведено нещодавно? Які висновки зроблено?
Соціальний експеримент показав, що роботу над вибором професії потрібно розпочинати зі школи. І не з десятого класу, а вже з третього і раніше. Деякі експерти навіть радять робити це, починаючи з дитячого садочку.
Щодо соціального експерименту: ми попросили дітей намалювати представників чотирьох професій: аеророзвідника, вірусолога, реаніматолога та рятувальника. 900 дітей з різних шкіл взяли участь у цьому завданні. І вже в третьому класі тільки 13% діток намалювали жінок цих професій, інші – чоловіків. Питання – чому?
Але коли діти познайомились з жінками цих професій, вони змінили свої уявлення, а деякі захотіли стати «як вони». Тому такі розмови про професії без гендерних стереотипів є важливим елементом навчання. Наприклад, в Нідерландах такі розмови увійшли до шкільної програми.
«Це не дівчача професія», «Йди у гуманітарії, який фізик з дівчини». Як часто ви чули такі слова?
На жаль, такі слова впливають на те, яку професію обирають наші діти. Вже навіть у третьому класі вони знають, що «дівчата не можуть бути пожежниками» і «аеророзвідник – це чоловіча професія»
У мене є власна історія: мені подобались різні предмети, обожнювала літературу і математику. Але ж математика «не дівчача професія», тому обрала історію) Але моя математика мене знайшла – у проекті Дівчата STEM І у можливості бути причетною до такого відео.
Ваші плани на найближчий час?
Продовжувати проводити Хакатони для вчителів, а також – зараз оголосили про створення філіалів Дівчата СТЕМ. Активні дівчата та вчителі/викладачі можуть створити філію Дівчата СТЕМ у своїй школі або університеті. Ми створюємо спільноту, щоб в STEM (науці, технологіях, інжинірингу та математиці) та ІКТ було більше дівчат.
Більше інформації за посиланням.
Фото: власний архів спікерки
ВАРТО ЧИТАТИ: