De:coded — від зібрання гіків-програмістів до фестивалю на 5 тис учасників

Змінювати українську реальність можна по-різному. Можна ходити на вибори та мітинги; писати законопроекти чи складати петиції; шерити уїдливі пости в соціальних мережах — або організовувати реальні ініціативи, котрі можуть трансформувати українське суспільство через вивчення науки, технічні винаходи та вдосконалення знань і навичок. Наші сьогоднішні співрозмовники — Настя та Іван — саме з числа таких людей. Вони — організатори одного із найбільших та найстаріших технологічних фестивалів в Україні, і не збираються зупинятися на вже досягнутому.

Фестиваль De:coded, який вони відроджують цього року у новому форматі, востаннє відбувався в 2011 році, а потім організатори вирішили себе спробувати в ІТ-компаніях, де і створювали середовище провідних рішень, про які зазвичай говорили на De:coded.

Як все починалося

Настя: —Зароджувалося все ще в 2006 році як студентська ініціатива — невеличке зібрання на 200 людей стало гарною базою для ком’юніті, у якого раніше не було «точки застосування сили», не було місця зустрічі однодумців, — а тут ця точка зустрічі виникла. З того часу, будучи ще студентами, ми провели конкурс, який називається Алгоманія, ACM ICPC тепер, тоді 2006 року хлопці й дівчата самі придумали собі задачки, провели перший конкурс — тоді проявив себе Василь Білецький, який 2009 року став золотим призером чемпіонату від ІВМ і виграв світовий кубок.

Іван: —Всі топові компанії на кшталт Facebook, Google, Twitter, вони хантять людей саме на таких заходах — де ще студенти прагнуть прикласти практично свої знання, потребують реалізації своїх кейсів, знань та вмінь на практиці. Серед учасників та переможців Decoded був Віктор Гайдін, один із топ-розробників у ELEKS. Від людей ми потім не раз чули позитивні відгуки та подяки, що прийшовши на наш фестиваль із одним баченням, вони отримували там вже зовсім інше, розуміли чим будуть займатися надалі та в якому напрямку потрібно їм розвиватися як фахівцям.

Що приводило і приводить нових учасників на De:coded

Іван: —Ще 2011 року були конкурси, перша спроба робити демо-сцену, фан-програма (демо-сцена ще 2006 року була, але вона не зайшла тоді, були деякі неузгоджені моменти). І вже тоді були гаджети, якісь саморобні компи, тюнінг, і більш досвічені вказували, що демо-проекти були не зовсім такими, які варто було показувати. Тоді один із наших гостей, Олексій Комарчук (тепер він відповідає за проведення змагань з Demoscene), привіз із собою декілька демо-проектів, вони буквально «з коліс» їх презентації поставили на проектор і стали показувати спільноті. З тих пір однією із особливостей фестивалю стало те, що ти не приходиш на подію просто як споживач. Ти можеш пропонувати свій контент, пропонувати власну тему, власні знання, власні пристрої, своє бачення — ти і є контент. Це дуже важливо, бо навіть якщо не знати, чим ти хочеш займатися, то ти міг прийти і це побачити вживу.

Настя: —Успіх фестивалю нам (як організаторам) здається, що залежить не лише від нас. Ми беремо на себе відповідальність зібрати людей, зробити логістику, рекламу, забезпечити контент. Але успіх події залежить від активності наших учасників, для демонстрації того що ви вмієте і знаєте. Якщо люди в межах нашої програми бажають розкрити якусь інакшу тему — ми не будемо це забороняти, в нас достатньо відкритий підхід: програмування контролерів, мікросхем, спільна розробка гаджетів — все це буде цього року. З року в рік на фестиваль приходив новий матеріал, нові проекти, але весь час це було більше «історією про програмістів».

Але час все більше показує та ідентифікує нові тренди. І ми розуміли, що зараз De:coded — це проект про людей, які створюють нові продукти, нові пристрої. Ми побачили, що програмісти — це не зовсім ті люди, які в чистому вигляді створюють нове; потрібно їх інтегрувати в інші команди та ідеї, і тоді у них виходять круті спільні рішення та продукти, які розвивають екосистему.

Кого чекають на De:coded-2016

Настя: —Не факт, що більшість тих, хто прийде, вже розуміє, що може взяти із інших сфер та індустрій. Це стало причиною чому в нас на De:coded цьогоріч буде зібрано близько 10 різнопрофільних напрямків та подій під одним дахом. У кожного є якийсь профіль, але сфера інтересів фахівця може бути зовсім різною. Те, як ми зараз розшевелимо людину майстер-класами, акторами, перфоменсами, лабораторіями — це наше завдання формувати такий собі «25 кадр». Раніше в мене був пост про те, що я шукала людей собі на допомогу в роботі над фестивалем, і навіть коли людина не має уявлення про відмінність між різними сферами діяльності в ІТ, все одно усі ці люди називали і називають точку входу в De:coded через демо-сцену та медіа-арт — саме тут спостерігаємо найбільший інтерес.

Іван: —Можливість надрукувати щось на 3D-принтері, запустити дрона чи поспостерігати за роботою роботів і експериментами з медійними гаджетами — це таке собі шоу, в якому можуть стати учасниками навіть люди, далекі від технологій у повсякденному житті. Якщо до цього усі попередні фестивалі були більше розраховані на фахово підготованих людей — то цього року ми відкриваємо двері для тих, хто слідкує за технологічними трендами і хоче більше познайомитися із ними. Ми прагнемо, аби люди зрозуміли та побачили на власні очі, що технологія — це інструмент, що це не страшно і не складно, що це те, що ми можемо використовувати щодня і при цьому змінювати власне життя. І в цьому ми вбачаємо завдання De:coded — зняти бар’єри входу в технологічний світ для українців.

Настя: —Якщо події здаються надто профільними, то складається враження, що вони орієнтовані на вузьку аудиторію, бо там не транслюється меседж про те, що глядач теж важливий. А між тим, проекти приходять саме для цього, бо їм важливий фідбек: вони хочуть бачити реакцію не лише виключно фахівців та колег по цеху, а простих користувачів. І ми намагаємося дати це завдяки De:coded. Зокрема, в нас буде учасником iOT HUB саме з цієї причини — вони хочуть, аби проекти, продукти хабу тестували звичайні люди. Наш фестиваль для таких проектів — останній шанс тестувати і змінити продукт перед серійним запуском. В цьому відмінність від змагань, чи презентацій, чи аналогічних заходів, які організовують інші команди.

Чим відрізняється цей захід від аналогічних фестивалей

Настя: —Є важлива «фішка»: всі подібні івенти робляться зараз в основному з метою заробити грошей, бо гроші в ІТ є, дехто з цих людей (не будемо приховувати) потрапили в сферу випадково і більше цікавляться тусовками та «двіжом», аніж результатом. Від студентських часів ми ставили за мету не заробити грошей на цих людях, а прийняти цих людей в свого роду родину, дати їм більше, аніж просто лекції чи семінари і тести. Доходило до того, що учасники грали в ігри, дивилися фільми і разом проводили час усю ніч у просторі фестивалю, використовуючи медіа чи гаджети. Наша мета — дати їм можливість познайомитися із такими ж «божевільними» (в позитивному сенсі слова), як і вони самі. Душа De:coded в цьому, цим ми відрізняємося від інших подібних заходів — ми стираємо бар’єри між організаторами та учасниками, бо учасники самі по ходу можуть змінювати та організовувати контент, а ми в свою чергу не блокуємо здорову ініціативу.

Іван: —Наше завдання — створити гарний захід, який приємно відвідувати, аби люди відчували себе затишно (як команда Roborace зауважила: «ми би хотіли жити на De:coded’і»). Тут можна все — поспілкуватися, знайти будь-який гаджет, людину, команду, їжу, розвагу, технології, вийти за рамки власного розуміння або нерозуміння певних тем чи бачення певних проблем і можливостей. Ми — про відкритість та повагу, це допомагає безконфліктно розвиватися не лише ІТ-спільноті але й людям загалом. Аби всі могли побачити компетенції інших людей в конкурсах; чимось це схоже на груповий похід у гори. Люди, які дійсно щось знають, та ті, хто просто йде, аби себе показати себе заради показу — їх одразу видно.

Соціальні мережі не знімають соціальні бар’єри, а наш захід — саме про спілкування та взаємодію в реальному житті. Програмісти хардкорні не мають необхідності транслювати себе, спілкуватися активно в соцмережах — ми намагаємося витягнути їх з цієї зони комфорту і дати їм більше можливостей розповісти про себе і про те, що вони роблять. Саме цим стане De:coded у 2016-му.

Чим є фестиваль для самих організаторів

Настя: —Якби De:coded був твором мистецтва, це був би напевно класичний концерт, де кожен інструмент ніби звучить самостійно, але гармонія утворюється лише коли грають усі разом. Взагалі якщо питати про те що таке наш фестиваль, у кожного з кураторів напрямку — відповіді будуть діаметрально різні. Це — один захід, але він для різних людей, для різних аудиторій, зібраних під одним дахом.

Про джерела фінансування

Іван: —Фінансування фестивалю — це питання долучення коштів декількох спонсорів та партнерів. Одним із основних наших партнерів з 2006 року є Юрій Миколишин, компанія Intel. Зараз ми на стадії перемовин із декількома компаніями, активно шукаємо нових партнерів і відкриті до пропозицій. Також будь-хто з учасників можуть зробити свій внесок через квиток «Я люблю De:coded» — так компанія чи людина, яка симпатизує нам, може зробити внесок на 1,5 тис грн, купивши цей квиток.

—Чим збирається ваша команда зацікавити молодь?

Настя: —Для того, щоби наука стала цікавою темою для молоді і для тих, хто хоча би раз задумувався над веденням наукових проектів, ми намагаємося запустити такий напрямок як Science Works. Бо на даний момент побутує стереотип, що українська наука стоїть, нічого не відбувається і немає проривних рішень. Але це не так. Об’єднавшись із Радою молодих вчених України, ми побачили велику кількість проектів, які просто потребують навчання і просування своїх ідей. Ми разом із GrowthUP будемо проводити на фестивалі відбір та навчання таких проектів.

Іван: —Зараз в Україні бракує таких проектів, котрі давали би системне навчання для науково-орієнтованих розробок. На фестивалі в нас буде якраз блок із навчання науковців, як правильно комерціалізувати їхні технології — в цьому вбачаємо одне із першочергових завдань і змін, які можемо дати українському ринку таких розробок.

Про проекти, що пов’язані з інтернетом речей

Іван: —Ми залучаємо партнерів, ІоТ Hub, вони якраз допоможуть нам розкрити цю тему на основі реальних кейсів, бо ми не є експертами в сфері «інтернету речей», а вони нам можуть розповісти і продемонструвати це, і в «Демо-зоні» та «Валідаторі» це буде. Серед головних заходів будуть і ті, де будуть розкриватися теми інтернету речей та розумних пристроїв. Розробок дуже багато, але розуміння безпеки бракує, бо чимало розумних годинників чи інших сучасних смарт-розробок піддаються зламу, якщо не подбати про безпеку. ІоТ Hub розповість, як цього уникнути — від розумного авто і до малих гаджетів; як подбати про особисту безпеку і в якій формі.
Роботи та інші технології — лише «частина сцени»

Іван: —Ми спілкувалися із італійцями, які розробили робота-гуманоїда, але транспортувати таку розробку до України зараз непросто, а китайські «іграшки», які просто танцюють чи співають, демонструвати якось не хочеться. Натомість в нас пройде міжнародний чемпіонат з робототехніки RoboRace, де команди продемонструють автороботів яких створюють самі, розробляють для них системи керування за допомогою розпізнавння образів та нейронних мережах. Також із проектами в сфері енергоефективності у нас виступить Greencubator, котрі як провідні лідери в цій сфері в Україні, будуть розкривати цю тему і покажуть українські проекти на самому фестивалі.

Настя: —Роман Зінченко поділиться своїм баченням того, як програмісти можуть знайти своє місце у «зеленій економіці»; та які нові бізнеси можна створювати на основі цієї моделі.

Іван: —І ще Ecofest також покажуть свої проекти під час нашого фестивалю (їхній захід пройде за декілька тижнів до нашого). Ще ведемо перемовини із Кластером енергоефективності та можливістю і форматами презентації їхніх проектів на De:coded. В них, наприклад, є проект створення будинків з нульовим енергоспоживанням та застосування для автономних систем найновіших ІТ-розробок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Чи важко втримати високу планку?

Іван: —Запланована нами цифра у 5 тис відвідувачів цього року — це наша мета, свого роду амбіція, яку ми хочемо реалізувати. Ця цифра взялась не «зі стелі», звісно. Ми опрацьовували спільноту, попередні дані, вивчали рівень зацікавленості конкретних проектів в конкретних заходах на певну кількість людей. Далі ми екстраполювали свій прогноз загалом на масштаби виставки та ймовірні заходи конкурентні чи аналогічні — бо такого рівня заходу в Львові немає.

Настя: —Так, є «Львів ІТ-Арена», але ця подія відбувається за містом фактично. Ми ж поставили собі за мету вийти «в місто» і показати технології саме у Львові, користуючись існуючою міською інфраструктурою та можливостями міста.

Іван: —Львів став цікавий для людей з усієї України. Чимало компаній — в т.ч. зі сфери ІТ — мігрували до Львова, з’явилися маршрути «Інтерсіті», що дозволило прискорити пересування та притік зацікавлених людей та компаній, аби стати учасниками, глядачами чи спікерами таких подій, як наш De:coded.

Настя: —Ми ще й пов’язуємо наш захід із початком туристичного сезону. Наша подія — це привід приїхати до міста та побачити Львів на власні очі, а не лише побувати у нас на фестивалі. Наша локація в самому центрі, зможете за 3 хвилини дістатися до Львівської ратуші. Ми вважаємо це символічно — колись Львів був виключно культурною столицею, а ми хочемо поєднати сучасні технології та старовинну культуру.

Про плани співпраці та партнерства

Іван: —Ми знаємо про плани створення «Креативного кварталу», нам дуже подобається це починання, Ілля Кенігштейн консультує нас та вболіває за наш проект. Також у нас вже є успішний кейс співпраці з міською владою Львова. Ми із командою Betaplace (Антон Яценко, Андрій Меаковський) та Тарасом Мазером розробили проект ще 2 роки тому про створення простору, в якому буде «кіберзавод» — такий собі аналог De:coded, що триватиме увесь рік. Це — майданчик, де можна знайти натхнення, де ти можеш почути і побачити щось нове, ти можеш отримати пораду, заохочення чи інші «плюшки» з матеріальної та теоретичної бази; і як результат — створити експериментальну модель.

Тут буде коворкінг і виставка, де ми можемо показувати дітям, як можна співіснувати з природою та технологіями в гармонії і так виховувати нове покоління. Після того, як поділилися своїм проектом із представниками влади, ми отримали згоду та приміщення на вул. Тесленка 2 у Львові. Зараз йде розробка плану реконструкції, пошук партнерів, можливості поетапної реалізації проекту в подальшому, у команді цього проект ще є дві хороші людини, про яких я б хотів згадати — це Юлій Рудницький та Юрій Наумко.

Фестиваль De:coded для нас буде поштовхом для подальшої діяльності в цьому напрямку, для пошуку людей, з якими ми можемо співпрацювати над цим простором і в цьому просторі. Тому нас і на фестивалі цікавить громадський активізм та проекти про місто.

Настя: —Ми зараз знайомимося із проектами, які хочуть зробити місто за рахунок нових можливостей новим (львівське «Твоє місто» та аналогічні ініціативи), ми хотіли би, аби більше було тих хто підключиться до цього.

Іван: —Міська влада Львова також нам дає список даних для використання у наших проектах (Code&Artlab, муніципальний хакатон; нове представлення інформації про місто в новому вигляді, в медіаформатах).

Стосовно закордонної співпраці — є така мережа заходів для винахідників у Європі, котра називається European Making Fair: всі події, які проводяться по всій Європі, будуть зазначені на мапі. Ми зараз чекаємо на підтвердження від цієї інституції про включення De:coded та наших проектів до каталогу, і так ми зможемо позиціонувати Україну як країну з людьми, котрі готові розробляти технологічні рішення тут, в Україні.

Хто зараз працює у команді і чи можна долучитися

Іван: —Фултайм у нас зараз працює четверо осіб, а парт-тайм — до 10 осіб, здебільшого на конкретних напрямках. Звичайно, ми шукаємо волонтерів, зараз співпрацюємо із студентською організацією BEST, але також шукаємо і нових людей.

Настя: —Будемо раді новим ініціативним людям, які хочуть долучитися до цього руху, допомогти нам із вирішенням цілої низки задач — від організаційних до предметних. Це не обов’язково мають бути львів’яни, запрошуємо всіх бажаючих.

Що вас надихає?

Настя: —Розуміння, що ти цього не можеш не робити, це десь в крові. Надихають насправді люди, бо саме люди всі ці продукти і проекти створюють. Для них ми і працюємо.

Кому і чому слід відвідати De:coded цього року

Іван: —Всім, хто цікавиться технологіями та їхнім застосуванням в сучасному світі.

Настя: —Радила би приїхати до нас усім творчим людям, трошки шаленим в позитивному сенсі цього слова: художникам, дизайнерам, програмістам, науковцям, мейкерам, стартаперам.

Іван: —А ще чекаємо на родини із дітьми, які цікавляться технологіями. Для кожного буде щось цікаве: від воркшопів по електроніці для дітей, змагань Roborace, дитячого програмування та моделювання до приготування морозива на рідкому азоті та уроків хімії 🙂

Фото надано спікерами | Матеріал підготовано в рамках спецпроекту «25 історій про Україну»

Читайте также:

Історія пневматичної пошти — того з чого зародилася ідея Hyperloop

У літніх дитячих таборах США впровадили технологію розпізнавання облич

Битва флагманів: Samsung Galaxy Note 10 Plus vs. iPhone XS Max

Екологічні будикнки-куполи від стартапу Geoship