Design Thinking: уроки для політики від запровадження проектувального мислення

Результати парламентських виборів 2017 року в Німеччині поставили перед багатьма людьми, які мислять та аналізують, питання: «Як могло статися так, що в країні з таким непростим минулим, як Німеччина, 12,6% населення, яке брало участь у виборах, віддали голоси за радикальну праву партію?» Пропонуємо адаптований переклад міркувань Маттія Компануччі (Mattia Compagnucci), італійця, який вивчає перетин проектування та психології поведінки в Берліні, опублікованих на порталі Prototypr.

designthinking

Відсутність розуміння

Сьогодні європейці часто обговорюють питання демократії та імміграції з друзями. Не дивно, адже це нагальні теми. І не раз тих, хто заперечує доцільність виходу Великобританії з Європейського Союзу, чи тих, хто противиться забороні імміграції, характеризують, як осіб, не здатних співпереживати та розуміти почуття й страхи інших людей. Чи дійсно це так? Якими насправді є потреби будь-якого громадянина будь-якої держави? І чи задовольнить «зупинка імміграції» ці потреби?

Варто розуміти, що часто політики слухають те, що люди говорять, не дослухаючись до того, що люди потребують. Можна поглянути на підйом популярності популістських партій (Італія – прекрасний приклад), які, аби отримати нових виборців, виголошують саме те, що люди хочуть чути, грають на страхах електорату, навіть не намагаючись докопатися до справжніх причин невдоволення. Європейці стверджують, що не хочуть приймати іммігрантів, оскільки ті крадуть робочі місця, однак «переклад» таких тверджень зовсім інший – «ми хочемо стабільності та хоч якоїсь впевненості у майбутньому». Невже заборона на імміграцію дійсно вирішить цю потребу?

Принципи проектувального мислення

Одним з основних принципів проектувального мислення (від англ. «design thinking») є реальне розуміння потреб людей і глибинності проблеми до етапу генерації ідей. Існує кілька моделей, які графічно описують розумовий процес при проектуванні. У цьому контексті пропонується модель «подвійний алмаз», розроблена у 2005 році британською Радою з питань дизайну (British Design Council), згідно з якою процес розділено на дві фази, що складаються з чотирьох різних етапів:

  • виявити (суть проблеми) (Discover),
  • визначити (на чому необхідно зосередитися) (Define),
  • розробити (потенційне вирішення проблеми) (Develop) і
  • дати рішення (Deliver):

insertpicture

Перший алмаз описує процес дослідження проблеми за допомогою етапів виявлення та визначення. Як тільки проблема визначена, етапи розробки та надання рішення показують процес створення ідеї, її тестування та втілення в життя. Перший блок має вирішальне значення, оскільки він спрямований на визначення реальної проблеми, на розуміння реальних потреб людей. Під час етапу виявлення необхідно якнайкраще розуміти користувачів. Такі інструменти, як опитування користувачів, складення карт досвіду слугують способом отримати глибоке розуміння потреб, бажань і досвіду людей, іноді даючи більше інформації, ніж усвідомлюють самі опитувані; аналіз досліджень і даних на етапі визначення ведуть до окреслення проблем (чи існування можливостей), які можуть, у другому алмазі, призвести до створення інновацій (продуктів, послуг або систем), що є цінними для людей, які послуговуються ними.

Дизайнер повинен розуміти, що часто у людей є труднощі з розумінням і вираженням власних потреб, тож завдання дизайнера – виокремити ці потреби, віднайти їх. Дизайнери знають, як важливо виходити за рамки того, що говорять люди.

Політики та їх дії

Що ж відбувається в політиці? Послуговуючись знаннями дизайнера, можна зрозуміти, що ми спостерігаємо брак глибокого розуміння того, що дійсно потребують люди. Деякі політики не знають про складності людей розуміти та висловлювати власні потреби, і це одна з можливих причин, чому можновладці, як правило, повторюють те, що говорять громадяни, тим самим укріплюючи їх бачення та страхи, створюючи ілюзію, що їх чують.

У питанні імміграції справжня потреба європейців полягає не у витісненні, не у забороні дітям, сім’ям, молоді та людям похилого віку з інших країн приїздити до них. Потреба – забезпечити впевненість у майбутньому, відчувати себе безпечно, відчувати, що тебе чують, або, як зазначає Олександр Беттс (Alexander Betts), директор Центру вивчення питань, пов’язаних з біженцями (Refugee Studies Centre), «прагнення людини повернути контроль над власним життям, а не залежати від політичних рішень». І ці потреби не залежать від того, скільки іммігрантів прибуває у країну, чи від того, скількох іммігрантів не пустили в країну. Задоволення цих потреб – робота уряду, без популізму та рішень нашвидкуруч.

Станом на сьогодні процес проектувального мислення був застосований у Великобританії Відділом з питань цифрових послуг Секретаріату Кабінету міністрів для державної цифрової трансформації апарату державної служби. Заснований у 2011 році, Відділ з питань цифрових послуг розпочинає свою роботу з потреб користувачів і є одним з найкращих прикладів того, як оцифрування публічної системи може позитивно вплинути на життя мільйонів людей. У 2013 році Парламентська група «Піратська партія землі Саар» (Німеччина) провела одноденний семінар «Проектувальне мислення як спосіб отримати пропозиції від населення». І навіть якщо після виборів здається, що ця група втратила свій вплив, не можна заперечувати, що вони намагалися дозволити громадянам відчувати свою причетність до процесу прийняття рішень.

Певно, якби більше урядових організацій використовували проектувальне мислення у своїй роботі, вони б могли краще розуміти громадян і реагувати на їх потреби.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: Prototypr, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»

Читайте также:

4 з 10 перекладачів втрачають роботу через штучниий інтелект

Як користуватися Artbreeder — нейромережею, яка вміє «схрещувати» зображення та створювати нові

Сім ідей технологічних подарунків на день всіх закоханих

15 гаджетів, які було б приємно отримати в подарунок на Новий рік