«ПриватБанк» — один із найбільш високотехнологічних представників нової digital-ери серед фінансових організацій. Він одним із перших впровадив технологію безконтактного обслуговування клієнтів за допомогою QR-кодів, презентував унікальний безконтактний банкомат на Android, розробив спеціальний додаток для Google Glass. Досягнення українського банку відзначив навіть експерт цифрового банкінгу Кріс Скінер під час свого виступу в Києві.
Яким буде банкінг завтра? Коли українські банки почнуть працювати з віртуальною валютою Bitcoin? І як вони пов’язані з електронним урядом? Про це розповідає Дмитро Дубілет, керівник напрямку інформаційних технологій та заступник Голови правління “ПриватБанку”.
—Назвіть основні тенденції, які, на вашу думку, будуть характеризувати використання інформаційних технологій у вітчизняному банківському секторі цього року?
З традиційних трендів можна відзначити, що все більше клієнтів буде користуватися дистанційним банкінгом і робити покупки в інтернеті. Адже останні кілька років щорічне зростання в сегменті e-commerce становить 50-70%. А серед користувачів інтернет-банкінгу, в свою чергу, збільшиться частка тих, хто запускає відповідну програму зі смартфону або планшету, а не зі стаціонарного комп’ютера.
Крім того, в Україні цього року намічається прорив в області електронного уряду, і відбудеться він завдяки банкам. Адже українські банки зараз об’єднуються в рамках проекту BankID, який вирішує проблему верифікації громадян в Інтернеті.
—Які технології, що були поширені у банківській індустрії ще кілька років тому, сьогодні йдуть (або вже пішли) в минуле? Під впливом чого це відбувається?
Обсяг даних в банках зростає, це призводить до того, що ІТ-департаменти банків розвивають спеціальні інструменти для зберігання і обробки цих даних. Наприклад, практикується перехід з реляційних баз даних на нереляційні або використання функціональних мов програмування замість імперативних.
—Як вважаєте, який вплив матиме на банківський сектор популяризація криптовалюти Bitcoin, з вашої точки зору?
Ми уважно спостерігаємо за розвитком віртуальних валют. Але поки не відчуваємо, щоб Bitcoin чинив значний вплив на фінансовий сектор, особливо в наших широтах.
—Основна вимога до будь-якого банку — це високий рівень безпеки. Очевидно, що років 20-30 тому банки повинні були піклуватися тільки про фізичну безпеку. Але сьогодні кібербезпека також відіграє дуже важливу роль. Хто вам сьогодні спричиняє більше неприємностей — кіберзлочинці чи традиційні грабіжники?
З точки зору ризиків, безготівкові операції, звичайно, набагато безпечніше, ніж робота з готівкою. Випадків крадіжки безготівкових грошей — буквально одиниці на день, а от злочини з готівкою чи грабіж готівкових коштів відбувається масово по всій країні.
Тим не менше, ми приділяємо дуже багато уваги кіберзахисту. Адже якщо у вас «витягли» гаманець з готівкою, тут ми нічого вдіяти не зможемо. А ось вберегти вас від шахрая, який, скажімо, виманює гроші під приводом передоплати за товар, цілком можливо завдяки нашим алгоритмам, що відстежують підозрілі операції, а також щільному співробітництву з мобільними операторами і МВС. До речі, користуючись нагодою, нагадую читачам, що співробітники «ПриватБанку» ніколи не телефонують клієнтам за власною ініціативою для уточнення будь-яких персональних даних.
—«Приватбанк» відомий своїми інноваційними ІТ-розробками в банківській сфері. Деякі з них навіть були відзначені нагородами на солідних міжнародних конференціях. З вашої точки зору, які саме ваші розробки забезпечать найбільш істотний вплив на спосіб роботи замовника з банком в найближчі кілька років?
Ми зараз багато інвестуємо в пропаганду серед наших замовників каналів дистанційного обслуговування. Можливо, ви звернули увагу, що віднедавна наші співробітники користуються iPad для обслуговування клієнтів у відділеннях. Це не данина моді: такий підхід потрібен щоб навчати клієнта застосуванню онлайн-служби «Приват24» і мобільних додатків. Таким чином, ми підвищуємо фінансову культуру українців.
—Декілька років тому «Приватбанк» повідомляв, що став найбільшим у світі корпоративним користувачем Linux. Якими основними критеріями ви керувалися під час прийняття рішення про перехід на Linux? Чи немає у «Приватбанку» намірів створити власну збірку Linux?
Ми керувалися наступними критеріями вибору: зручність для користувача, гнучкість кастомізації і централізованого управління, безпека, відсутність ліцензійних витрат. В даний час застосовуємо власну збірку, яка так і називається: PrivatLinux.
Але зараз, напевно, ми вже не найбільші у світі за парком Linux: як я згадував раніше, співробітники наших відділень масово перейшли з десктопів на iPad.
-Що нового в сфері ІТ ви плануєте представити своїм замовникам найближчим часом? Нові банкомати незвичайної конструкції? Розробки для мобільних пристроїв? Онлайн-банкінг для Google Glass? Інше?
В принципі, у нас майже щодня виходить щось нове. Наприклад, днями ми представили нові виписки в «Приват24», презентували додаток «ПриватБюджет» для iPhone та Android. Нещодавно разом з «Яндексом» запустили мобільний додаток для оплати пального на АЗС прямо зі смартфону.
Зараз працюємо над великим проектом у сфері електронного уряду. Можливо, ви чули, що “ПриватБанк” разом з ІТ-волонтерами допомагає державним органам у перекладі адміністративних послуг в електронну форму (наприклад, отримання громадянами всіляких довідок або написання заяв). Це наш внесок у боротьбу з корупцією в Україні.
-Про впровадження електронного уряду заявили одразу кілька ініціативних груп в різних державних органах. Але відчутних результатів поки що не видно. На ваш погляд, коли проект може бути реалізований і яким буде технологічний внесок «Приватбанку» в E-Government?
У нас дещо відрізняється стратегія впровадження електронного уряду від загальноприйнятої. Ми вважаємо, що потрібно йти не від загального до приватного, а від приватного до загального. Тому ми переводимо послуги державних органів одна за одною в електронну форму. При цьому, само собою, ми активно спілкуємося і координуємо зусилля з Адміністрацією Президента, Агентством електронного уряду, Мінекономіки та іншими учасниками процесу.
Сподіваюся, що до кінця літа 2015-го ми представимо перші 50 послуг, які громадяни зможуть отримати від державних органів, не виходячи з дому. А до кінця року я поставив перед собою мету перевести в електронну форму 20% всіх послуг для населення та бізнесу.
Доменний реєстратор №1 в Україні imena.ua