Анна Асєєва, E-Vybory: «Головне — провести збір та онлайн-публікацію протоколів другого туру місцевих виборів»

15 листопада має відбутись другий тур місцевих виборів—2015. Серед стартапів та онлайн-платформ, що допомагатимуть стежити за перебігом та результатами онлайн-голосування буде і сервіс «Є-Вибори», про який ми вже писали раніше. Сьогодні ж ми говоримо про можливості та перспективи цього проекту із Анною Асєєвою — очільницею департаменту комунікацій ГО «Електронна демократія»:

— Розкажіть для початку, чим саме займається проект E-Vybory і як він виник, розвивався і що являє собою на даний момент

Проект E-Vybory — один з перших проектів громадської організації «Електронна демократія».
Це — онлайн-система публікації фотокопій протоколів та паралельного підрахунку голосів. Відбувається це наступним чином. Спостерігачі, члени виборчих комісій та просто активісти, які мають копії протоколів з результатами голосування, роблять їхні фото. Далі вони мають зайти на сайт e-vybory.org та підтвердити, що вони дійсно ті, за кого себе видають. Для цього потрібно пройти ідентифікацію за допомогою BankID або електронного цифрового підпису, потім завантажити зроблене раніше фото і заповнити табличку для паралельного підрахунку голосів. Все інше зробить система; і на ранок ви зможете знайти протокол своєї дільниці у нас на сайті.

Сама ідея проекту E-Vybory виникла ще у 2013 році, коли президентом був Віктор Янукович і наступного року мали відбутись президентські вибори. Наша команда тоді навіть і не думала про громадську діяльність, а хотіла зробити проект, який би дав можливість публікувати протоколи ще до того, як вони потраплять до ЦВК. Тому що саме по дорозі до ЦВК ці протоколи і переписувались.

Потім стались всім відомі події, в нас вже інший президент, але на жаль, технології впливу на результати голосування не змінились. Тому місцеві вибори-2015 — це будуть вже треті вибори за останні півтора роки, як працює проект E-Vybory.

Зараз ми зосереджуємо всі зусилля, щоб опублікувати як можна більше протоколів під час другого туру місцевих виборів.

— Яким чином забезпечуються фінансова сторона роботи проекту? Це волонтерство, інвестиції чи гранти?

Від самого початку роботи і до сьогодні, наші проекти фінансуються рахунком членів нашої організації — не тільки грошима, але в першу чергу витраченим робочим часом. Більшість проектів і E-Vybory — в тому числі технологічні та потребують багато годин роботи висококваліфікованих програмістів. Зараз ми розуміємо, що для того, аби зберегти високу якість наших проектів, потрібне додаткове фінансування. І ми над цим працюємо.

— Чи може робота суспільно значимих електронних проектів стати цікавою не лише активістам та волонтерам, але й великим комерційним структурам?

Звичайно може, але це залежить і від проекту, і від самої стуктури. Адже зацікавленність може бути різною в залежності від того, яку мету перед собою ставить комерційна структура. Інвестувати в проект та зробити з нього прибутковий бізнес, виступити розробником або віддати в загальне користування якусь технологію чи програмне забезпечення, або ж в рамках соціально-корпоративної відповідальності профінансувати проект. Все індивідуально.

Наприклад, для проекту E-Vybory ми використали дві різні технології ідентифікації від трьох комерційних структур, які надали їх нам абсолютно безкоштовно, розуміючи, що це соціально важливий проект.

— В Україні стала популярною тема обговорення електронної демократії (було запущено петиції до президента, з’являються платформи електронних петицій до місцевої влади). Як ви вважаєте, що перешкоджає розвиткові громадянських та політичних електронних сервісів в нашій країні?

В першу чергу, для того щоб електронні сервіси розвивались та використовувались, має бути політична воля керівництва нашої країни та — як би це банально не звучало — реформи. Ви може здивуєтесь, але в Україні для розвитку електронних сервісів є як і технологічна, так і (майже в повній мірі) законодавча база, не вистачає тільки дій «згори».

Для того, щоб зрозуміти чому, повернемось на один крок назад. Коли ми говоримо про електронні сервіси, ми в першу чергу маємо на увазі адміністративні послуги, які держава надає своїм громадянам за допомогою сучасних електронних технологій. Зараз ці послуги надаються через державних службовців, яких на початок 2015 року було 380 тис. І уявіть тепер, що при повноцінному впровадженні електронних послуг як мінімум половину цих людей потрібно скоротити через те, що їх роботу почав виконувати ком’ютер. А потім і допомогти перепрофілювати. Хто з влади зараз візьме на себе таку відповідальність?

Та навіть зараз, коли ти державному службовцю надсилаєш електронний документ, його не хочуть приймати через те що, так сказав керівник — при цьому по закону відмовити в прийомі вам не можуть. І виходить, що для державного службовця на місці слово його безпосереднього керівника важливіше, ніж закон. І допоки «згори» не прийде вказівка, на жаль, нічого не зміниться.

— Чи є у вашої платформи мобільна версія? Як ставитесь до використання мобільних технологій для моніторингу за перебігом голосування та результатами виборів?

Ми в першу чергу націлені на користувачів з мобільними пристроями, але в той же час в нас немає спеціальних мобільних додатків, тому що сайт розроблявся таким чином, що ним легко і зручно користуватись як на ком’ютері, так і на будь якому мобільному девайсі, незалежно від того це iOS чи Android.

А використання мобільних технологій для моніторингу всіляко вітаємо і закликаємо ними користуватись, навіть якщо ви не є спостерігачем. Адже чим більше громадського контролю, тим менше бажання тишком «перемалювати» протокол чи будь-яким іншим способом вплинути на результат голосування.

— Після місцевих виборів широко обговорюється питання електронного голосування (через те, що низка людей нарікає на інститут реєстрації / прописки). Як на вашу думку, чи реальна реалізація такого механізму волевиявлення в Україні найближчим часом?

Якщо виключити ймовірність того, що завтра Прем’єр-міністр чи Президент скажуть, що ми створюємо систему електронного голосування, то найближчим часом такого механізму загальнонаціонального волевиявлення не буде. Хоча прецедент офіційно визнаних електронних виборів до держаного органу вже є — і створили його саме ми. Громадська організації «Електронна демократія» розробила систему і забезпечила проведення електронних виборів Громадської ради при Національному атикорупційному бюро України. Ми виступили як незалежний розробник системи голосування, пройшли перевірку Державної служби спеціального зв’язку, виклали код в загальний доступ, зробили протокол голосування абсолютно відкритим, де в реальному часі можна було бачити, як проходить голосування. В результаті проголосувало 16 тис осіб — і сьогодні ми маємо працюючу Громадську раду.

Але на жаль, в рамках загальнонаціональних виборів Україна до такого не готова. І тут питання не тільки технічних можливостей і правильної законодавчої бази, яку потрібно закладати вже сьогодні, а й готовність суспільства довіряти такому методу голосування.

— Які плани команди «Є-Виборів» на наступний рік?

Розвиватись і розвиватись, але це все буде потім. Для нас зараз головне — провести збір та онлайн-публікацію протоколів другого туру місцевих виборів, забезпечити захист та прозорий підрахунок результатів.

Наступного року очікуйте від нас проекти і мобільні додатки для використання інструментів електронної демократії в міжвиборчий період. Це можуть бути звернення, петиції, голосування, котроль за роботою адміністративних установ, відкритий бюджет — планів насправді багато.

— Серед наших читачів є ті, кого теж цікавить сфера, у якій ви працюєте. Як можна потрапити до вас у команду?

Ми завжди раді новим знайомствам і відкриті для спілкування, всі контакти є на нашому сайті; також з нами можна зв’язатись написавши в групу ГО «Електронна демократія» в Facebook.

— На які проекти, сервіси, закордонні розробки чи технології ви орієнтуєтесь у своїй роботі? Що вас надихає?

Якщо говорити про електронну демократію та електронні сервіси, то в першу чергу це — приклад Естонії, яку нещодавно наша команда відвідала для обміну досвідом. Щодо технологічних моментів, нових розробок, то ми слідкуємо за тим, що публікує Стенфордський університет, Масачусетський технологічний інститут та інші провідні університети світу.

— Ми часто ставимо це питання нашим гостям — які три книги ви би порадили прочитати усім і чому саме?

З вашого дозволу, ми би порекомендували почитати не книги, а Закон «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закон «Про електронний цифровий підпис», щоб вже сьогодні знати свої права та можливості, яких насправді значно більше, ніж здається на перший погляд.

— Наостанок — ваші побажання нашим читачам, які цікавляться громадськими онлайн-проектами

Діяти, ще раз діяти та не втрачати віру в те що ви робите, тому що насправді дуже мало людей, які готові щось робити. А ще менше — готових робити і розвивати свою справу, не зважаючи на перешкоди та ситуативні невдачі.

Читайте также:

Чат-бот Bard приходить в Україну: основні доступні функції

9 стартапів представлять Україну на Web Summit 2023

Як видалити російський контент з пошукових систем та соціальних мереж

12 стартапів з України на CES 2023