«Нестерпна легкість забуття» — як Google видаляє посилання з результатів пошуку

З 29 травня 2014 року жителі країн Євросоюзу отримали «право бути забутим» – можливість звернутись до найбільшого онлайн-пошуковика з вимогою видалити ті чи інші посилання з персональними даними з результатів пошуку. Нововведення викликало суперечливу реакцію: його засудив один із засновників інтернету Тім Бернерс-Лі (Tim Berners-Lee), а мережеві активісти створили окремий ресурс Hidden From Google, на якому збирають видалені з пошукової системи посилання.

Сама ж «корпорація добра» якийсь час продовжувала опір судовому рішенню в апеляційних інстанціях, але врешті змирилась і запустила відповідні алгоритми для видалення окремих посилань з пошукової видачі, зобов’язавшись ретельно вивчати всі звернення та не допускати зловживань з боку користувачів.

Цього тижня Google оприлюднила звіт: загальна кількість запитів, отриманих компанією від громадян Євросоюзу складає 348 508, видаленню підлягають 1 235 473 пов’язаних активних посилань. Наразі видалено 42% усіх лінків, і компанія продовжує опрацьовувати дані.

Та найцікавіша частина звіту — це приклади запитів, які отримує команда пошукової системи від громадян країн-учасниць Євросоюзу. Під час розгляду кожного запиту Google враховує права користувачів, а також інтереси суспільства, і на основі цього приймає рішення про видалення чи збереження лінку в результатах пошуку.

Google також оприлюднила перелік з 10 сайтів, чиї URL-адреси складають 9% всіх запитів на видалення. Найчастіше видаленню підлягають сторінки в соціальній мережі Facebook:

often

Компанія, в основному, задовольняла запити від жертв злочинів та правопорушників, які відбули належне покарання за вчинений проступок. Посилання, як правило, видаляються з пошуку за іменем особи заявника:

big1did

big2did

big3did

Декілька особливих запитів надійшло від жителів Великобританії, такі випадки вимагали нестандартного вирішення:

big-special

Найбільше відмов Google пов’язано з репутаційними запитами, коли користувачі бажали позбутись від нагадувань про їх правопорушення у пошуковій системі. Деякі випадки стосуються комерційної чи професійної діяльності:

big1-didnt

Окремі запити справді стосуються лише персональних даних користувача, однак, на думку фахівців Google, видалення посилань могло зачепити інтереси суспільства, а тому компанія залишила у пошуку дані щодо наступних справ:

big4-didnt

Надзвичайно дбають про свою репутацію в мережі представники влади, та Google встояла перед їх авторитетом і відмовила чиновникам у наступних випадках:

big2-didnt

Не тільки держави, але і церкви перед пошуковими алгоритмами безправні – незадоволеними залишились такі запити від представників церкви:

big3-didnt

Нагадаємо, «право бути забутим» виникло з судового рішення у справі «Google Іспанія» проти AEPD та Маріо Костея Гонзалеза. Судова палата Європейського союзу постановила, що фізичні особи мають право надсилати адміністрації пошукових систем, як-от Google, запити на видалення певних результатів пошуку про них. Адміністратори пошукових систем повинні розглядати такі запити й задовольняти їх за умови, що це не суперечить інтересам суспільства.

Джерело: Google

Читайте также:

Everyday Robots зсередини: як Google намагалася створити роботів-помічників зі штучним інтелектом

Google for Startups оголошує 24 нових одержувачів грантів Фонду підтримки Google для стартапів в Україні

«Україна поруч»: Відкрийте для себе людей, місця та скарби, які формують культуру України

Що показали на презентації Made by Google 2024