«Читайте книги — деякі з них саме для цього і написані». В наш час тотальної підключеності та інформатизації найважче виявити саме ті книжки, які не змусять вас шкодувати ані про витрачений час, ні про гроші. Героїня нашого матеріалу сьогодні — Наталія Болібрух (Ната Глина) з проекту 5Books, який розповідає не тільки про книги, але й про літературне життя за межами міст-мільйонників та робить це у нових, незвичних для українського користувача форматах. Однак про все поступово:
Фото: Леонід Мартинчик. Стиль: Rhizome
— Розкажіть про те, як давно працює ваш проект та чим він відрізняється від звичайного блогу про книги
Насправді, ще з 2011 року це й був блог із оглядами книжкових новинок та класики; але на початку 2016 року ми змінили концепцію проекту, розширивши як його можливості, так і завдання. Із січня 2016-го 5Books — це онлайн-медіатека: такий собі перехідний варіант від літературного блогу чи клубного видання до колекції аудіо та відео. Ми хочемо, щоб усі міста, містечка, селища і села в Україні були залучені до літературного процесу, саме тому розвиваємо ресурс, де видавництва, автори, менеджери та інші навкололітературні люди можуть поділитися медіаконтентом із різних літературних подій.
Втім, від формату блогів ми не відмовляємося остаточно: випускаємо інтерв’ю, огляди, авторські публікації та переклади із закордонних літературних ресурсів; ведемо 2 тематичних канали на YouTube та маємо власний подкаст «Сторінка 5». Зараз серед головних завдань — анонсування літературних подій та книжкових новинок у відповідній рубриці «Анонси». Поки що висвітлюємо заходи у Львові, Вінниці та Чернівцях; однак у бажаних планах — охопити всю країну. За підсумками зими перетнули позначку у 15 тис унікальних читачів за місяць — вважаю, це непоганий старт для невеличкого ресурсу.
— Окрема складова проекту — це подкаст та відео-огляди. Розкажіть про свій досвід vlogger-ства
Особисто для мене такі огляди є головним форматом, але поки що вони на досить аматорському рівні, оскільки нам бракує професійного обладнання. Знімаю на iPhone, монтую на iPad; весь процес мене дуже захоплює. В мене навіть є спеціальний записник, в якому я занотовую свої думки чи цитати з книги, на яку зніматиму відео-огляд. Часом навіть малюю схемки чи карикатури на персонажів 🙂
— Нещодавно ви виграли конкурсну можливість для стартапів від мережі iHUB, хотілося би дізнатися детальніше про цю програму та про ті можливості, які стартап отримує
Власне, це — програма підтримки жінок у бізнесі від уряду Швеції, Європейського Союзу та Європейського банку реконструкції і розвитку. І я була надзвичайно здивована, коли отримала дзвінок від координатора програми, оскільки Сашко (мій товариш і співзасновник 5Books) заповнив заявку від мого імені, а мені сказати забув 🙂 Завдяки цій програмі жінки-співзасновниці стартапів мають змогу отримати на півроку можливість безкоштовної роботи у одному із центрів (із доступом до усієї інфраструктури та безкоштовним відвідуванням подій чи організацією власних зустрічей) — тож тепер я можу користуватися усіма привілеями резидента iHUB Lviv і 6 місяців зможу знімати відео для нашого проекту в крутих інтер’єрах iHUB.
— Як оцінюєте стан справ у вузькопрофільних онлайн-медіа, присвячених культурі та мистецтву в Україні? Що на вашу думку варто було би змінити?
Зараз усі ресурси, що пишуть про культуру в Україні, можна умовно поділити на ті, що призначені суто для фахівців, висококваліфікованих людей «в темі» — та аматорські ресурси, яким бракує якості, регулярності та дотримання обраного формату публікацій. Поміж ними зазвичай пролягає прірва — wannabe-journalists, блогери та сноби-науковці дуже часто не розуміють одне одного або звинувачують у чомусь; натомість гарно було би вчитися у кращих і поширювати добрі практики. Є чимало явищ, які українська книжкова блогосфера або ігнорує, або висвітлює абияк — нон-фікшн, young adult, історична література, зарубіжні практики літературних подій та конкурсів. В усьому світі це — окремі контент-ніші, про це пишуть окремі ресурси із аудиторіями в десятки і сотні тисяч читачів щомісяця; в Україні про таке лише вряди-годи згадують декілька популярних ресурсів.
Ще відсутнє розуміння того, що сучасний читач користується в основному смартфонами та планшетами. Коли бачиш у досить відомих людей в сфері літменеджменту, що вони не користуються смартфонами, одразу відпадають усі питання, чому ТОП-5 літературних сайтів України просто нечитабельні ні на Android, ні на iPhone / iPad: їх неможливо там відкрити і просто користуватися, як це відбувається із закордонними ресурсами. Люди, які мислять категоріями медіа із 90-х — «нульових» років, продовжують робити медіаресурси в «десяті»; звідси й результати (або їхня відсутність).
Окрема болюча тема — чиновники в сфері культури. Фестиваль вишиванок, сала та борщу в 99% випадків здобуде більшу прихильність локальних чиновників від культури, аніж книжкова толока, літфест чи молодіжна літературна сцена. Постать одіозного міністра культури за минулі 2 роки взагалі не хочеться обговорювати; днями представлено новий склад уряду, можливо, хоча би щось почнуть змінювати.
— Чи шукаєте зараз інвесторів / програми монетизації свого проекту?
До питання пошуку інвесторів слід підходити досить обережно: ми — проект некомерційний, хотіли би цю некомерційність зберегти; а інвестор та його гроші роблять вас залежними від смаків чи вимог конкретної людини. Зараз працюємо над юридичним оформленням нашого проекту як громадської організації, маємо на меті пошук грантодавців та / або колективне фінансування.
Стосовно форматів співпраці — зараз ми співпрацюємо над інтерв’ю та оглядами книжок із декількома українськими видавництвами та видавничими проектами: «ВСЛ», «КСД», «Вавилонська бібліотека», Meridian Czernowitz, Vivat, фестиваль Intermezzo, «Видавництво Анетти Антоненко», «Наш Формат». Стосовно форматів рекламних розміщень — поки що ми не запускали прямої монетизації, але на сайті в кожному матеріалі є окремий банер: якщо клікнути по ньому, можна пожертвувати невелику суму нашому проекту за допомогою банківської картки.
— Основний акцент у вашому проекті зроблено на художню літературу. Є в планах розширення переліку нон-фікшн книг, ділова література?
Я особисто не люблю ділову літературу і не люблю книг про війну, хоча вони потрібні. Попри те, що читання переросло з задоволення чи інструменту втечі від реальності в роботу, я не можу змусити себе читати те, що не подобається. Завжди залишаюся щирою зі своїми читачами і глядачами, навіть якщо книжки надіслані видавцями безкоштовно.
Нон-фікшн я люблю, але не можу поки сказати, що маю достатньо знань, аби пірнути глибоко і написати гарний професійний огляд чи рецензію. Я — юрист за фахом і добре аналізувати вмію лише нормативно-правові акти; а от стосовно літератури лише вчусь. На тумбочці біля ліжка маю кілька книг з теорії літератури 🙂 Діловою літературою в нас займається Сашко. Він із задоволенням читає усі ці бізнесові книги і пише огляди на них.
— Розкажіть, як побудовано роботу в команді, хто ще працює над проектом, як відбираєте матеріали
Нас в команді всього троє. Сашко Мельник — керівник проекту (саме він колись запустив першопочатковий варіант 5Books ще 2011 року); я відповідаю за промоцію, співпрацю з партнерами і створення відео. Ще в нас є Олеся Цар, вона відповідає за подкасти та висвітлення літературних подій у Львові. Я її називаю «дівчинкою-таємницею», бо вона встигає всюди, але переважно не афішує, що працює з 5Books 🙂
— З якими труднощами ви зіткнулись в процесі запуску і чому вас навчив цей досвід?
Перенесення сайту на нову платформу, зміна дизайну та підключення до соцмереж, пошук потрібних плагінів були серед найбільш складних завдань. Втім, якщо мати в команді чоловічі руки, то все можливо 🙂
— Чи складно співпрацювати із українськими видавцями? Що вам у цій співпраці подобається / не подобається?
Ми співпрацюємо з видавництвами всього 4 місяці, за цей час отримали лише позитивний досвід. Багато видавництв зробили перший крок, коли ми були ще несміливими і самі запропонували співпрацю. Зараз отримуємо стільки підтримки звідусіль, що рік тому не могли про це і мріяти. Встигати би ще всі ці книжки читати 🙂
— Ваші плани на 2016-й рік
Команді потрібні кошти на розвиток 5Books, тому плануємо два дотичні авторських проекти. Один з них навіть можна буде потримати в руках, заінстаграмити, обійняти тощо 🙂 Ну і хочеться виграти якийсь гарний грант, бо нам дуже потрібна техніка для відео-оглядів та подкастів (у Львові подкасти та репортажі з подій ми пишемо на звичайні смартфони, наприклад).
Щодо медійних форматів, ми пробуємо робити огляди, які би однаково гарно виглядали на екранах смартфонів, планшетів та на HD-моніторах. Якісний відео- та графічний контент — один із трендів 2016-го, намагаємося цей тренд втілювати у власній роботі. Також хочемо покращити якість та регулярність подкастів, працюємо над цим. Нещодавно започаткували рубрику «МіКС», де говоритимемо про літературу в контексті музики (М), кіно (К) та сцени (С); там вже є декілька інтерв’ю.
У травні 2016-го будемо серед інформаційних та медійних партнерів фестивалю Intermezzo у Вінниці; а у Львові вже є інформаційними партнерами ініціативи «Літосквер» — мандрівного літературного майданчика-бібліотеки.
— І на завершення розмови — три книги, які Ви би порадили прочитати кожному
«Далекі близькі» Володимира Єрмоленка, «Витівки кепського дівчиська» Маріо Варгаса Льйоси та «Мій дідусь був черешнею» Анжели Нанетті.
Фото: Леонід Мартинчик, Олександр Мельник, особистий архів Нати