В нещодавньому інтерв’ю Яніка Меріло, одна із спікерів iForum-2015, поділилася ключовими прикладами того, як реалізоване електронне врядування в Естонії і розповіла, що з цього може використати Україна на даному етапі.
За її словами, повноцінний e-government дає змогу робити в електронному вигляді все те, що наші громадяни звикли робити в паперовому форматі: подавати заяви, реєструвати народження дитини, отримувати довідки з ключових питань, документи, міняти внутрішній паспорт тощо.
В Україні сьогодні близько 80 ключових послуг могли би надаватися в електронному вигляді для населення, але поки що це ніяк не реалізоване. Окремі міста (такі, як Львів чи Вінниця) говорять про реалізацію програм електронного урядування в тому чи іншому вигляді, але це — радше комунікація з чиновниками чи ведення електронного документообігу і окремих платежів від населення. В першу ж чергу потрібно в Україні реалізувати стандартний набір електронних послуг, аби люди не зверталися до чиновників і не носили за собою стоси довідок і паперів, а могли отримати всі ці довідки чи дозвільні документи самостійно, підключившись до інтернету.
Яніка Меріло вважає, що є прямий зв’язок між темпами впровадження електронного урядування (як це було зроблено в Естонії) та рівнем корупції в країні. Адже інтернет-сервіси не беруть хабарів за прискорення процедур із видачі довідок чи оформлення документів.
Перше, що потрібно зробити, на її думку, — це реалізувати механізми захисту даних, котрі допоможуть знизити рівень ризиків при наданні електронних адміністративних послуг. Зокрема, листування з чиновниками чи відомствами — це найнижчий рівень ризику. А от передача особистих банківських чи паспортних даних — високий рівень ризику. Саме тому в Україні зараз впроваджується пілотний проект від компанії ICT Center для авторизації громадян у банківських та телекомунікаційних сервісах для отримання електронних послуг від держави — вони матимуть назви BankID та MobileID. Містами, де ці послуги будуть вперше випробувані, стануть Львів та Дніпропетровськ.
Потрібно ще й сформувати прозору систему зворотнього контролю за тим, хто і які дані громадянина використовує. В Естонії це реалізовано так: людина входить в систему і бачить, хто з чиновників і з яких причин переглядає особисті її дані. Ключовим питанням для вирішення має стати процес захисту та контролю за нормами, не нижчими, ніж в країнах НАТО.
Ця робота є тривалим процесом, але на думку Яніки Меріло, цілком виправдана. Зокрема, в Естонії нині весь процес «спілкування» між громадянами та державою може відбуватися виключно в електронному вигляді й ніяк інакше. Естонії було простіше впроваджувати таку систему: окрім політичної волі керівництва країни, була присутня прогресивна законодавча база та економічні умови.
Це дало змогу впровадити низку послуг на ранньому етапі розвитку Естонії як незалежної країни після розпаду СРСР. Ідентифікація людини в системі електронного уряду через інтернет-банкінг та мобільники була запроваджена ще 1998 року. Навіть пенсіонерів та людей старшого віку почали масово навчати тому, як користуватися інтернет-послугами — бізнес сам допомагав, компанії були зацікавлені в тому, аби розроблені державою інтернет-сервіси працювали і для приватного сектору.
«Під копірку» естонський електронний уряд перенести в Україну неможливо, вважає Яніка Меріло: інші економічні, політичні умови, специфіка корупції та бюрократії. Але досвід на окремих етапах та рівень захисту даних, якого досягли в Естонії, можна цілком використовувати в поточних українських реаліях.
На даному етапі компанія ICT Competence Center запускатиме пілотні проекти з тими міськими громадами, де є прямий інтерес та готовність до впровадження таких сервісів не в теорії, а в реальності. Львів та Дніпропетровськ стануть першими; далі запрацює низка сервісів від МВС України.
Нагадаємо, в рамках найбільшої ІТ-конференції України тема цифрового міста та електронного врядування розглядалась на окремій секції. Невдовзі буде викладено відео з доповідей спікерів на цю тематику.