Чи може ізраїльський досвід розвитку технологій бути корисним Україні?

Медіа-консультант Федор Крикун за підсумками найбільшої української ІТ-конференції сформулював декілька ключових моментів стосовно того, як ізраїльський технологічний досвід (про нього йшлося на одній із секцій) стане Україні у нагоді.

На його думку, один із головних посилів конференції — це відійти від необхідності «винаходити велосипед» і використати досвід, котрий вже є. Це — досвід невеликої країни, котра розбудовувала економіку та технології в умовах війни із більшим та агресивнішим озброєним сусідом. Але є декілька нюансів, котрі треба враховувати.

Не копіювати, а вчитися

В рамках iForum-2015 виступав посол Ізраїлю в Україні Еліав Белоцерківський, і саме він підкреслив: «Зробити копіпейст важко. Ми готові ділитись з Україною досвідом, знаннями та методами. Питання лише в тому, що ви готові взяти і використати».

Те, чому варто повчитися Україні, — підтримувати галузеві заходи. Зокрема, в Ізраїлі великі конференції проходять за підтримки держави. Є в Ізраїлі волонтерство, але воно — на відміну від України — не пов’язане із армією. Зате в культурній, соціальній, медійній сферах волонтерській проекти є дуже поширеними. Сильну армію в Ізраїлі будує держава, в нас поки що не вистачає фінансових можливостей для цього, тому іноваційними оборонними проектами часто опікуються волонтери.

Потреба в лідерах

Як зауважив в ході конференції голова оргкомітету Олександр Ольшанський, будь-які зміни в країні можливі — головне визначити лідера, який цими змінами займатиметься. В Грузії таку роль відіграв Каха Бендукідзе, в Україні ж такої людини поки що немає.

На думку інших експертів, лідерів варто шукати серед молоді із зарубіжною освітою, амбіціями та готовністю до вирішення комплексних завдань і роботи в менеджерських та візіонерських проектах.

Міфи про інвесторів

Екс-радниця міністра економіки Яніка Меріло, яка зараз займається проектами в галузі електронного врядування в Україні, на конференції iForum цьогоріч розвінчувала міфи про інвесторів, які нібито не йдуть в Україну. Вона та ще декілька експертів підтвердили: щотижня для українських проектів успішно завершується в середньому один контракт. Так, великих інвестицій в інфраструктуру чи нерухомість нині немає. Але ІТ активно розвивається за рахунок невеликих інвестицій, розбудови технологічної екосистеми.

Головною проблемою для інвесторів із-за кордону залишається не АТО чи військова агресія Росії у Криму, а корупція. Дуже часто просто неможливо зрозуміти, як саме працює система оподаткування, ведення справ та дотримання законності в роботі ІТ-компаній та різних гілок економічної і податкової системи.

Інвестори звикли до військових ризиків в країні, це підтверджує досвід Ізраїлю (і про це також говорили експерти в рамках iForum-2015). Питання лише в тому, що інвесторам в плані ризиків ще загрожуватиме, окрім залучення одного регіону до активних бойових дій.

Найбільш суттєва зміна за рік — зміна орієнтації проектів на зовнішній, зарубіжний ринок. І тут доведеться перебудовувати парадигму українських стартапів. Досвід Ізраїлю може знадобитися саме в тому, як вибудовувати перемовини із зарубіжними партнерами.

За людьми йдуть технології, а не навпаки

Досвід Ізраїлю свідчить, що оборонна промисловість дає поштовх для розвитку ІТ. Але не всі військові розробки можна застосувати у цивільному житті.

Хоча проекти в сфері медіа, електронного врядування, громадського транспорту, контролю безпеки в публічних місцях — всі вони в Ізраїлі виникли і розвивалися на основі розробок, які тестували чи впроваджували в себе армійські фахівці.

Головний внесок «оборонки» — це кадри, які повертаються із професійної армії та з числа резервістів до мирного життя. Вони приносять із собою знання, технології, розуміння контролю та дисципліни. Саме так оборонна галузь допомагає розвивати економіку та життя країни. Не можна виключно розробляти технології «зверху».

Забути про Росію

Якщо в Ізраїля є чому повчитися, то онлайн-сектор Росії нині переживає затяжну кризу, оскільки орієнтований на реалії мирного часу, а не військового протистояння та економічних санкцій на закордонних ринках. Інтернет-бізнес у Росії «живе» за рахунок операцій із нафтою, великої промисловості та збільшення виробництва. Скорочення ринку реклами та реалізації традиційних надбань призвело до тотального падіння економіки. Не сталося ні імпортозаміщення, ні мобілізації «внутрішніх резервів», про які говорили кремлівські пропагандисти.

Як зауважив медіа-експерт Антон Носик, котрий виступав на iForum-2015, за минулий рік цінні папери таких російських гігантів, як «Яндекс» та Mail.ru знецінились втричі — результат війни та політичного конфлікту. Скорочення торкнулись усіх без винятку ІТ-компаній, опціони перетворились на пустий звук.

Іноземні компанії залишають Росію. Зокрема, Google просто закрила свої R&D-відділення у Санкт-Петербурзі та Москві. Російські компанії та венчурні фонди почали виводити активи та бізнеси на закордонні офіси. Підтвердив цю тезу і Денис Довгополий, президент BVU Group.

В умовах, що склалися, російський ринок більше не може запропонувати українським проектам нічого. Зараз в України зсередини багато проблем — корупція, реформи, високі очікування підприємців. Але обираючи модель побудови трансформаційної економіки, на яку можна рівнятися, можна сказати, що Ізраїль є для України кращим прикладом, аніж Росія чи інші пост-радянські країни, – вважає Федор Крикун.

За матеріалами: fkrykun

Читайте также:

Переход в онлайн: освоение технологий для пожилых

Как компании используют технологии для отслеживания работников

20 трюков Google Поиска

Политическое расфрендживание