За останні роки ІТ-галузь України почала активно розвиватись в регіонах. Столиця хоч і залишається на першому місці по кількості компаній та реалізованих інновацій, однак вже має гідних конкурентів з Дніпра, Вінниці, Одеси, Харкова, Миколаєва, Львова. Останній випереджає за темпами ІТ-розвитку всі міста західної України, а головним осередком сучасних технологій виступає Львівський ІТ Кластер.
Про те, які проекти є пріоритетними для Lviv IT Cluster, як налагоджена співпраця з міською владою та в чому головна перевага українських розробників нам розповів СЕО кластера Степан Веселовський:
Про початок роботи в Lviv IT Cluster
До того, як я почав працювати у Кластері, я не мав жодного стосунку до ІТ-індустрії. За винятком того, що я працював в організації «Інститут міста», яка діє при Львівській міській раді та займалася розробкою «Стратегією конкурентоспроможності» Львова. ІТ є частиною стратегії конкурентоспроможності. Відповідно, я не працював в ІТ, але мав розуміння, як ця індустрія виглядає, мав розуміння цифр, бо читав багато досліджень. Тобто — був аналітиком. Хоча це розуміння індустрії не було настільки практичним, як зараз. Воно було більш аналітичним та експертним.
Про місцеві особливості розвитку IT
Чи цікавився я ІТ-індустрією в інших регіонах? В Україні швидше ні, тому що ми працювали тільки для Львова. Я більше цікавився ІТ у рамках Східної Європи, тому був більше обізнаний з трендами там. Однак можна виділити свої особливості розвитку ІТ в різних регіонах. В Україні є 5 основних центрів ІТ. Львів – один з них. Якщо говорити про інші міста у Західній Україні, то ІТ активно розвивається в Івано-Франківську, Рівному, Луцьку, Тернополі та Чернівцях. У принципі, у більшості обласних міст Західної Україні. Хоча, звичайно, ця індустрія не настільки розвинена, як у Львові. Тут кількість ІТ-компаній та людей, які в них працюють, у рази вища, ніж сумарно в інших містах Західної України.
Яка ще специфіка? Тут ІТ-бізнес більш консолідований. Він готовий робити внесок у розвиток освіти, еко-системи. Він зацікавлений у системному розвитку, а не точковому. Я не можу сказати у цілому про Західну Україну, але унікальність саме Львова – у плановому стратегічному розвитку ІТ. Жодне місто в Україні, окрім Львова, не ставило це собі за мету. Бізнес у Львові навчився думати на перспективу. Це відчувається, адже зараз у бізнес-середовищі ми говоримо про проекти тривалістю 10+ років. Коли говориш про це в інших містах, то люди запитують, чи це серйозно. Хто у цій країні планує на такий термін? Але насправді ми не є мрійниками. Ми це пережили у перші 5 років стратегії, оскільки поставлені цілі були виконані.
Про співпрацю з державними структурами
Ми співпрацюємо зі всією владою. Ти не можеш розвивати ІТ-індустрію без співпраці з ключовими стейкхолдерами. У нашому випадку — це університети та влада. Враховуючи те, що Кластер – це локальна організація, ми, здебільшого, співпрацюємо з місцевою владою. З центральною владою ми теж співпрацюємо, але, все ж, мета Кластерів – розвивати регіони. Враховуючи те, що ІТ є частиною стратегії міста, то вона для нас – дуже добра мова порозуміння. Коли є розбіжності в ідеях, то ми згадуємо, що згідно стратегії ми маємо одну мету.
У нас є хороші кейси співпраці. Наприклад, під IT House місто виділило земельну ділянку. В інших інфраструктурних проектах у нас теж є повне порозуміння. Місто розуміє, що маючи більшу кількість ІТ-спеціалістів, воно отримає більші надходжень до бюджету, буде більше представників середнього класу. Зараз ми плануємо провести дослідження економічного ефекту від ІТ-галузі для Львова. Відомо, що частка ІТ у ВРП складає 14%. Але ми хочемо піти складнішим шляхом: зрозуміти, яким чином ми, як індустрія, впливаємо на інші індустрії. Скажімо, скільки робочих місць довкола утворює одне робоче місце в ІТ. Подібне дослідження було проведене в Індії. Це надзвичайно, тому що прямий вплив на економіку міста є високий, але є ще непрямий, який складніше відслідкувати.
Про навчальні програми для студентів на базі Кластеру
Людський капітал – основа ІТ-бізнесу. Ми розуміємо, що лише маючи талановитих працівників, ми можемо побудувати якісний конкурентний бізнес у світі, тому що ми конкуруємо на глобальних ринках. Тому завжди це було завданням №1 у порядку денному. Ми вже маємо багато кейсів співпраці з університетами. Три роки тому я міг сказати, що у нас немає кейсів, але тепер їх багато. Ми співпрацюємо з трьома університетами: Українським Католицьким університетом (УКУ), Львівською Політехнікою та ЛНУ ім. Івана Франка. На постійній основі ми реалізовуємо проект IT Expert, де викладачі та експерти-практики із ІТ-компаній Кластеру мають нагоду спільно модернізовувати по 20 предметів щосеместрово.
Але ми пішли далі – до створення нових навчальних програм. Це те, що може радикально змінити на краще ситуацію в освіті. Це – не латання дірок, а будівництво доріг. Таких магістралей в ІТ-освіті ми вже збудували дві і ще дві будуємо. Створено магістерську програму MSc in Technology Management у Львівській бізнес-школі та бакалаврську програму Computer Science в УКУ. Окрім того, зараз триває набір на бакалаврську програму «Інтернет речей» у Політехніці та магістерську програму «Data Science» в УКУ. Можна сказати, що за останні 3 роки у Львові було створено рекордну кількість програм. Три з програм – в університеті, в якому не було технічної освіти. Це реальні приклади, коли освіта, розуміючи потреби бізнесу, запускає нове навчання.
Про сильні та слабкі сторони українських розробників
Найперша конкурентна перевага — це інженерний талант. Українські спеціалісти можуть вирішувати задачі світового рівня складності. Друга – це географічне розташування. Ми — країна, яка розташована у Східній Європі, а у цьому бізнесі локація має значення. Перш за все, це впливає на моментальність. Потім – на культуру. Ми розташовані у місці, де культура та цінності дуже близькі до європейських.
А не вистачає українським спеціалістам достатнього рівня англійської мови. Цього в принципі не вистачає Україні. Англійська мова має бути обов’язковою. Якщо 95% наших дітей не будуть говорити англійською, у нас будуть величезні проблеми. Ми знову будемо залежні від географії, не зможемо мислити глобально та працювати на глобальному ринку. Ми повинні зняти з себе ці обмеження. ІТ максимально його знімає, тому що у цій галузі без англійської неможливо зробити кар’єру, але й тут над цим треба працювати.
Про найпопулярніші напрямки розробки в Україні
Я би не сказав, що вертикалі, за якими здебільшого працюють ІТ-компанії, виділяються чітко. Враховуючи те, що в Україні працюють 100 тис ІТ-спеціалістів і тисячі компаній, то напрямки роботи розподіляються, починаючи від охорони здоров’я і закінчуючи розвагами. Не можна сказати, що у нас є якийсь чіткий кластер роботи, тому що кількість людей і компаній надзвичайно велика, найбільша у Європі. До того ж, в Україні домінує бізнес-модель аутсорсингу, тому компанії мусять диверсифікувати свої компетенції і вміти працювати у різних вертикалях.
Надзвичайно розвивається зараз «інтернет речей». Це — те, що називають наступною хвилею технологічної революції. У цій галузі ми бачимо велику кількість стартапів, багато успішних. Це також зрозуміло більшому колу споживачів. Але експерти кажуть, що якщо зараз ти починаєш робити стартап в IoT – ти вже запізнився. Треба думати, що буде далі — віртуальна реальність чи ще щось. Власне, мені здається, що віртуальна реальність, доповнена реальність та IoT — це ті технології, які у наступні роки будуть активно впроваджуватись у наше повсякденне життя, особливо, у бізнес та розваги.
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:
Про IT-ринок на найближчі роки
Мені здається, що ІТ-індустрія має всі шанси стати №1 в Україні. Про це говорять багато експертів, зроблено багато досліджень. Це те, що позитивно впливає на економіку України. На мій погляд, у наступні 5 років Україна може подвоїти кількість людей, які працюють в ІТ — тобто, ми можемо говорити про 200 тис людей. Якщо впровадити більш системний розвиток — це реально. Розвиток ІТ у великих містах є, є кластери, які об’єднують компанії. Але йому не вистачає стратегії, розуміння, куди рухатись. Ми маємо це розуміння на рівні Львова, але не на державному рівні. У нас все називається «ми підтримуємо», але «підтримати» – це не іменник. Це дієслово, яке передбачає дії. І стратегія – це дії.
Як на мене, бракує єдиного бачення стратегії держави. У нас при побудові стратегії часто намагаються включити до неї все, але не можна концентруватися на всіх питаннях. Має бути щось, що демонструє більшу динаміку росту, що може стати основою економіки держави. Якщо у Львові це вдалося, то неправильно не робити ставку на ІТ на національному рівні. Досить дотувати індустрії, які користуються невідновлюваними ресурсами. Треба інвестувати в інтелектуальний капітал.
Про контроль за будівництвом IT House
IT House – це будинок для ІТ-шників. Уявіть будинок, де всі сусіди працюють в одній індустрії, з якими ти маєш спільні точки зору, інтереси. Коли ми починали цей проект, то думали, яким має бути будинок. Ми запитували: «Як виглядає будинок вашої мрії? Чого вам не вистачає на ринку житла, що б ви хотіли змінити?». Так ми отримали якісні відгуки та змогли сформулювати технічне завдання. Весь процес розробки та реалізації проекту контролює Кластер та люди, які будуть там жити, щоб він був збудований відповідно до їхніх вимог. Найцікавіше те, що нам це вдається, тому що вже закінчується будівництво десятого поверху. Зовсім скоро ми приступимо до фасаду. На кінець 2016 року ми вже бачитимемо, як цей будинок виглядатиме ззовні.
Фактично люди зібралися та збудували будинок своєї мрії. В ньому буде підземний паркінг, паркінг для дитячих візочків, велопарковка, приміщення для спорт-інвентаря, місце для зустрічей сусідів. Це — будинок з повним покриттям Wi-Fi, де повністю забезпечена безпека (охорона, відеонагляд). Це — будинок, біля якого зранку можна купити кави та свіжоспечений круасан. Ввечері ти не сядеш дивитися телевізор, а зустрінеш багато сусідів, оскільки там немає під’їздів, а лише спільний хол. Цей будинок є місцем комунікації, а не будівлею, де ти проводиш ніч. IT House – це, у першу чергу, взаємини між людьми.
Якщо ми запитаємо когось, скількох сусідів він знає у своєму будинку, то це буде дуже маленька цифра. Ми не ходимо один до одного у гості, у нас немає спільних інтересів. Чому так відбувається? Тому що у нас немає такої культури та точок перетину. Радянська та сучасна архітектура не спонукає до спілкування. Вона, навпаки, спонукає заховатися. Ми ж будуємо будинок для людей. Це – не комерційний проект, тому ми не відчуваємо якихось поганих настроїв. Людям потрібне якісне житло.
Про оцінку успішності проектів
Важко виокремити певні критерії успішності проектів, оскільки всі вони розподілені між різними напрямами. Успіх, напевно, вимірюємо залежно від результату. Якщо це освіта — успіхом є те, що ми створили нові навчальні програми. Найкраща оцінка проекту – це його реалізованість. Реалізований – значить, є успіх. Плюс, успіхом є те, що Львів відомий як ІТ-місто, і у цьому є велика заслуга наших проектів. Та ж конференція Lviv IT Arena, яка цього року вже виходить на Східно-Європейський рівень. Вона проводиться щороку, щоразу є різною, але постійно успішною. Цього року у нас заплановано 2,5 тис учасників з різних країн. Інша конференція – IT Jazz, стала початком інфраструктурного проекту IT Park, де ми вже говоримо не про використання наявної інфраструктури, а про створення нової.
Якщо говорити про нашу дисконтну програму для ІТ-працівників, то цим ми кажемо: «Приїжджайте працювати до Львова, робіть кар’єру та бізнес в ІТ, а місто настільки привітне до вас, що створило спеціальну програму лояльності». Місто каже: «Ми вас любимо». Те саме, ІТ House: «Приїжджайте сюди, тут навіть спеціально будинки для вас будують». Це — те послання, яке ми несемо через усі наші проекти.
Про подальший розвиток проектів Lviv IT Cluster
У найближчі роки ми точно продовжимо поточні проекти. Акцент робитимемо на створенні нових навчальних програм в університетах. Також ми плануємо зробити дослідження економічного ефекту від ІТ-галузі, щоб показати, як вона впливає на місто. Також більше працюватимемо над створенням Innovation District ІТ Park. Ми точно продовжимо позиціонування Львова як ІТ-міста. Також у подальші роки будемо організовувати Lviv IT Arena. Це — наші основні цілі, але дорогою ми придумаємо ще багато нового. У наших проектах ми хочемо робити не тільки «soft», але й «hard» (тобто займатися інфраструктурою, тому що це — внесок у візуальне сприйняття міста, і ми зобов’язані місту допомогти).
Ми постійно шукаємо нових співробітників для реалізації всього задуманого. Добрі люди завжди потрібні організації. Враховуючи те, що у нас з’являється багато нових проектів, все це потребує комунікації. Критеріями відбору працівників для мене є відповідальність та англійська мова. Потім вже дивлюся на професійні якості. Чому так? Бо відповідальності людину не навчиш, англійській мові — не навчиш швидко.
Розмова відбулася у рамках нашого спецпроекту до 25-ї річниці Незалежності України.