Рахувальниці зірок

Цьогоріч на кінонагороду Оскар претендувала стрічка «Приховані фігури» (англ. «Hidden Figures») — занадто скромна, щоби опинитися у центрі скандалу, проте заснована на реальних подіях. Фільм розповідає маловідому історію афро-американок, які здійснювали математичні обчислення в NASA під час планування першої космічної місії. Ще менше знають про перших жінок-математиків у астрономії, які своїм прикладом надихнули науковий світ на рівноправне використання інтелектуального потенціалу обох статей. Наша сьогоднішня розповідь про жінок в астрономії, які ще наприкінці XIX століття торували шлях в науку своїм послідовницям, працюючи в Гарвардській обсерваторії.

Жінок в наукових дослідженнях було менше, але їх роль від цього не зменшувалась. Тараджі Генсон зображує на екрані математика Кетрін Джонсон. «Приховані фігури» (2016)

Жінок в наукових дослідженнях було менше, але їх роль від цього не зменшувалася. Акторка Тараджі Генсон грає математика NASA Кетрін Джонсон. «Приховані фігури» (2016 р.)

Жінки і зірки

В 1880-х роках фізик і астроном Едвард Чарльз Пікерінґ (Edward Charles Pickering) керував обсерваторією в Гарварді та збирав фотографічні пластини із зображеннями зірок. Згодом його колекція стане найбільшим відомим зібранням фрагментів зоряного неба на склі — 500 тис фрагментів. Багато з них потрапили в обсерваторію Пікерінґа не тільки з Північної Америки, але і з Перу, Південної Африки, Нової Зеландії та Чилі. Дослідники з різних куточків Землі передавали розрізнені дані в обсерваторію університету, де витрачались значні зусилля для обробки зібраних даних. Клопітку працю виконували жінки, яких зібрав професор: з вищою освітою і без неї, всі вони працювали у невеликій бібліотеці, прилеглій до обсерваторії, по 6 днів на тиждень. За зображеннями небесних об’єктів на пластинах вони вираховували температуру і рух зірок. Оплата праці складала $0,25 на годину (біля $6,5 в перерахунку на нинішній курс).

«Гарвардські комп’ютери», як називали жінок з обсерваторії, відкривали нові зірки, туманності, а також прокладали власний шлях в тоді ще новій області астрофізики. Завдяки результатам їхнього аналізу даних команда Пікерінґа популяризувала залучення жінок до математичних обчислень. Протягом багатьох десятиліть їх дослідження активно використовувалися в астрономії, а жінки поступово почали працювати з обчислювальною технікою, проводити обчислення в машинобудуванні та аерокосмічній промисловості. Аж поки людську працю в цій галузі, безвідносно до статі, не замінили комп’ютери.

Історії жінок з Гарвардської обсерваторії та їх послідовниць сьогодні активно досліджуються та переповідаються з метою поширення правдивих відомостей про внесок жінок в науково-технологічний прогрес. Американська дослідниця і письменниця Дава Собель (Dava Sobel) наприкінці 2016-го опублікувала «In The Glass Universe: How the Ladies of the Harvard Observatory Took the Measure of the Stars», а ми пропонуємо адаптований переклад її розповіді про те, як насправді працювалося першим жінкам в астрономії.

Як працювала обсерваторія

В обсерваторію Гарварду професор фізики Пікерінґ перебрався 1877 року з МІТ. Він виявив, що більшість родичок астрономів (сестри, дружини і доньки) вже фактично брали участь в наукових роботах, асистуючи чоловікам. Щоби задовольнити потребу обсерваторії у працівниках, Пікерінґ почав набирати жінок, котрі добре зналися в розрахунках і мали досвід офісної роботи.

Спочатку основна робота жінок полягала в обчисленні місцеположення та яскравості зірок, застосовуючи математичні формули до записів нічних спостережень неба, які зробили дослідники-чоловіки. Пікерінґ зосередився на зборі фотографічних пластин як основного джерела інформації для досліджень, — і жінки перекваліфікувалися на роботу саме з цими скляними об’єктами. Як правило, дані з пластин збирали попарно: одна працівниця ретельно записує в блокнот всі показники, які вголос диктує інша, зчитуючи їх з пластини.

Енні Джамп Кеннон

Енні Джамп Кеннон

Таким чином співробітниці обсерваторії відкривати нові зірки та запроваджували класифікацію небесних тіл. На деяких фотопластинах зірки були зображені у вигляді звичайних точок, на інших були зафіксовані крихітні смужки, спектри з різними візерунками та різноманітні рухи небесних тіл. Окремим спеціалісткам вдалося розшифрувати та класифікувати ці астрономічні явища, як от наприклад Енні Джамп Кеннон (Annie Jump Cannon). Наукові праці принесли їй прижиттєву славу серед вчених, а запроваджена нею спектральна класифікація зірок використовується і сьогодні.

Чоловіки, які поважають жінок

І Пікерінґ, і його наступник на посаді керівника обсерваторії Гарварду Гарлоу Шеплі (Harlow Shapley) відзначалися прогресивністю поглядів. Вони підтримували надання виборчого права жінкам, заслужено хвалили працю жінок-«комп’ютерів» та визнавали їх професійні досягнення, не приписуючи собі чи дослідникам-чоловікам. Пікерінґ навіть вдавався до краудсорсингу, революційного методу роботи на той час, коли співпрацював з астронавтами-аматорами для збору більшої кількості даних. Він усвідомлював, що обсерваторія ніколи не збере достатню кількість даних зусиллями лише свого персоналу. Жінки, котрі закінчили коледж і вміли працювати з телескопом запросто могли долучитися до команди астрономів. Собель зазначає: хоча сьогодні мало хто знає імена перших жінок-астрономів, в часи їх роботи у Пікерінґа вони були доволі відомі. Під справжніми іменами дослідниць публікувалися їх наукові праці, жінки отримували запрошення до участі в закордонних астрономічних товариствах тощо.

Широко відомо, що однією з головних прихильниць астрономічної праці Пікерінґа була Анна Дрейпер (Anna Draper), вдова відданого астронома-любителя. В пам’ять про свого чоловіка вона багато коштів вклала у розвиток обсерваторії. Дрейпер мала розгалужену мережу впливових зв’язків, чим сприяла успіхові дослідників: товаришувала із суддями, з головою Бібліотеки Конгресу, знала самого Едісона і навіть організувала поставку обладнання в обсерваторію від знаменитого винахідника.

Пікерінг та його жінки: співробітниці, студентки. Фото зроблено біля нової, вогнетривкої будівлі обсерваторії з цегли. 1913 р. Джерело: http://astro.hopkinsschools.org

Пікерінґ та його жінки: співробітниці, студентки. Фото зроблено біля нової, вогнетривкої будівлі обсерваторії з цегли. 1913 р. Джерело: http://astro.hopkinsschools.org

Неприховані імена

Окрім вже згаданої пані Кеннон, наукові відкриття на базі обсерваторії зробила Антонія Морі (Antonia Maury) — вона досліджувала спектрально-подвійні зірки та навчилася вимірювати їх період. Генрієта Лівітт (Henrietta Leavitt) винайшла, як циклічні зміни деяких змінних зірок можуть служити в якості позначок для маркування відстані в просторі. Пізніше, коли обсерваторію вже очолював Шеплі, в ній працювала Сесилія Пейн (Cecilia Payne) з Кембриджу. Вона привезла із собою знання про відкриття атомних елементів, над якими працювала разом з професорами у Великобританії, і спромоглася зробити вагомий внесок в американську астрономію.

Гарлоу Шеплі, який був директором Гарвардської обсерваторії з 1921 по 1952 роки, запровадив випускну стипендіальну програму та присудження докторського ступеня для працівників обсерваторії. А перші місця в навчальному розкладі надав саме жінкам з програм Пікерінґа.

Головний висновок від Собель:

«— Досліджуючи роботу жінок в обсерваторії, я виявила, що вони займалися справжніми серйозними завданнями і дослідженнями, а не побутовими дрібницями, як нас намагаються переконати дотепер. Ще півтора століття тому жінки в наукових лабораторіях мали повну незалежність, свободу досліджень і цілком впевнено несли відповідальність за свою роботу.»

Імена цих жінок, які були відомі та шановані на початку XX століття, стерлись із пам’яті наукових поколінь гендерними упередженнями. Саме тому Дава Собель видає свою книгу зараз і вважає надзвичайно актуальним випуск подібної літератури на початку XXI століття. Потрібно нагадати жінкам, що вони вже мають прокладений шлях у точних науках. Не тільки до зірок, але й до інших об’єктів досліджень. Більше про жіночі здобутки читайте в наших матеріалах:

Джерело: The Atlantic