Протягом минулих 2 місяців мені вдалося вже декілька разів побувати на різних заходах із просування електронних послуг держави для населення — але окрім жонглювання терміном «електронна демократія» та численних прикладів того, як чиновники збирають дані від населення при наданні певного кола послуг, на таких презентаціях зазвичай не звучало нічого нового. Зовсім інакшою стала зустріч у четвер, 16 червня, коли до вінницького iHUB завітали представники одразу двох проектів, що працюють над розвитком електронної демократії в Україні шляхом надання всебічного доступу до відкритих даних — але не від населення для чиновників, а від чиновників для громадськості.
Літо під знаком open data
Зустріч посеред червня відбулася не просто так: на початку липня у Вінниці, куди прибули представники одразу двох стартапів — Є-Data та 007 — пройде відбірковий хакатон EGAP Challenge; усього таких в країні буде декілька, і пройдуть вони у пілотних регіонах, де стартував проект із підтримки та розвитку електронної демократії. Програмісти, дизайнери, волонтери, громадські активісти та представники місцевої влади мають спільно напрацювати інструменти та проекти, котрі зроблять надання інформаційних та інших послуг більш зручними для різних верств населення — особливо, якщо йдеться про активну молодь та людей середнього віку, котрі за допомогою смартфонів та планшетів звикли вирішувати більшість завдань.
Тому літо одразу в декількох українських містах позначене не лише спекою та збільшенням кількості туристів, але й низкою корисних подій: ментори, спікери, представники вже працюючих веб-сервісів та ІТ-департаментів місцевої влади приходять ділитися власним досвідом та напрацюваннями із усіма охочими їх почути і побачити. Щоправда, сезон літніх відпусток негативно позначається на активності місцевих журналістів — тому й не побачиш локальних медіа на таких семінарах: можливо, підводять організаційні навички сторони, що приймає столичних гостей; можливо, бракує професіоналізму редакторам місцевих ЗМІ, які — свідомо чи несвідомо — ігнорують малозрозумілу їм тему електронних послуг та стартапів. Від цього, щоправда, не програє ніхто, окрім непоінформованих: електронна демократія за рахунок різних програм, що триватимуть в Україні між 2017 та 2020 роками, однаково продовжить крок за кроком ставати частиною нашого повсякдення. Тим більше, що призовий фонд EGAP Challenge зокрема складає 4,5 млн грн — чималий стимул для програмістів та активістів громадських організацій спробувати себе у новій сфері діяльності.
Поборників розподілу бюджетних коштів на «щось більш корисне, коли в країні війна» хочу одразу заспокоїти: EGAP Challenge не фінансується з українського держбюджету, це — спільна ініціатива Державної агенції з питань електронного урядування України та Фонду Східна Європа в рамках реалізації Програми EGAP (e-Government for accountability and participation). Усі кошти на неї надає Швейцарська конфедерація.
ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ:
Відкриті дані на єдиній платформі — кейс Є-Data
Першим на семінарі бере слово Олександр Щелоков, представник команди всеукраїнського порталу «Є-data» — не зовсім звична людина для місцевих представників влади та ІТ-спільноти: великі численні татуювання, впевненість у собі і готовність годинами говорити про своє «дітище» — найбільший в Україні портал відкритих даних про публічні фінанси. Олександр жартує, що команду для проекту фрмували за принципом «двох коробок з піцою»: щоби людей було не більше, аніж можна прогодувати під час ланчу, замовивши 2 піци. Дивно, але попри невелику команду, проект працює не гірше, ніж якби був створений великим штатом аналітиків та програмістів.
Головним каменем спотикання на шляху впровадження сервісів, що працюють із open data, Щелоков одразу називає небажання як чиновників, так і звичайних громадян детальніше розбиратися, що таке відкриті дані і які можливості вони несуть за умови, якщо представлені в наочній уніфікованій формі. За його словами, низька якість наданих відкритих даних та неповнота даних (від 0-35% на порталі Є-Data, а на data.gov.ua — аж до 80%) призводить до плутанини та виникнення складнощів для розробників при розбудові пошукових систем на основі таких даних. До того ж, у відкриту звітність потрапляє чимало неофіційних даних, які не можна використати в юридичному полі. Тому яку би велику роботу не робили волонтери, усі вищезгадані недоліки на рівні чиновників призводять до блокування можливостей, що їх несуть у собі відкриті дані. Серед найбільш частих проблем: різні строки актуалізації даних та протиріччя в реєстрах, зміна назв внаслідок декомунізації, що не відображена досі у первинних документах, та різні ліцензійні вимоги до порталів із відкритими даними.
Попри ці проблеми, на сьогоднішній день Є-Дата — найбільш відкрита база даних з публічних фінансів в Україні: середньодобова чисельність документів та переглядів сягає 30 тис; база транзакцій Казначейства — 23 млн операцій; 6 млн договорів внесено в базу із розпорядниками, державними та комунальними підприємствами.
Зараз немає прямої взаємодії із ProZorro, але у найближчий тиждень буде налаштовано транзакційний сервіс, який за допомогою 1 кнопки дасть змогу передавати дані після тендеру в «Є-Дата», щоби переможці тендеру не мали змоги підмінити документи чи внести корективи у тендерну документацію.
Повільно, але зростає число представників місцевої влади та держапарату, котрі користуються сервісом. 40% розпорядників вже створили кабінети на ресурсі. При цьому найбільше реєстрацій зафіксовано у Тернополі, Львові, Дніпропетровську та Одесі. Як правило, зростання реєстрацій та активних користувачів спостерігається після проведення семінарів із цільовою аудиторією. Тому і їздять представники компаній з регіону до регіону.
Щоби достукатися до громадськості, Щелоков радить проводити семінари, офлайн-зустрічі. Він та його колеги вде провели такі заходи у 26 населених пунктах — 78 семінарів, що охопили понад 4,3 тис учасників. Як не дивно, для донесення інформації про інтернет-сервіс телебачення залишається другим потужнім інструментом: на рівні районів та областей те, що не проговорене у ефірі, мало коли потрапляє до користувачів. У розвиткові сервісу допомагає також фідбек від вже наявних зареєстрованих учасників: залучивши до процесу обробки запитів усього 1 волонтера, на Є-Data зуміли опрацювати 10 тис дзвінків та 6 тис листів — всі ці матеріали дають змогу уявити повний спектр потрібних коригувань з точки зору юзабіліті платформи.
КОРИСНО ЗНАТИ:
Теоретичні напрацювання — це добре, але сервіс постійно тестують «у полях»: через суди, платформу «Розумне місто», спілкування з громадськими організаціями та медіаресурсами. Створено також робочу групу «258» для взаємодії координаторів, чиновників, громадян та організацій. Важливо також дбати про інтеграцію, наголошує Щелоков, — важливо не закриватися на своєму продуктові, а взаємодіяти. Саме так постала взаємодія із Crowd Legal — юиридичний портал справ, котрий надає публічні дані про перебіг судових справ. Аналогічним чином вибудовується співпраця із сервісом перевірки якості доріг Navizor та ініціативами із побудови в україні «розумних міст» та платформою даних 007.
Розробники подбали про захист даних: кожна дія в кабінеті захищена фізичним ключем з криптопідписом. В майбутньому, за словами координатора проекту, передбачено створення профілів з різними ролями. Поки що питання інформаційної безпеки найчастіше порушують самі користувачі: за спостереженнями розробників, зараз щонаймене 10% — це російські домени пошти у держслужбовців (в період військової агресії з боку Росії це виглядає щонайменше дивно). Найгірша ситуація в освоєнні відкритих даних спостерігається із державними підприємствами — лише 25% таких організацій надають дані для єдиного порталу серед загального числа. Найбільше відстає Міністерство освіти і науки України — усього 2 (!) документи вони внесли на портал Є-Data за весь час існування проекту. Найбільша кількість реєстрацій в держпідприємствах залежить від керівників — за словами Щелокова, навіть чисельність семінарів ніяк не корелює із цим показником, якщо йдеться про державні установи та організації.
Втім, просвітницька робота та контакти з місцевими громадами дають поступово свої результати. Пустих кабінетів (без даних та документів) на початку роботи Є-Data було 24%, тепер цей показник скоротився до 12%. Але скільки не проводь семінарів та не вимагай від різних державних структур отримання даних, нікуди не зникає проблема відсутності онлайн-сервісів, котрі би дозволяли побачити все у відкритому вигляді через зручні для споживача форми інтерпретації — інфографіку, відео, інтерактивні чарти чи інші аналогічні формати. Поділився Олександр Щелоков планами щодо запуску інструменту Open Budget — цей онлайн-сервіс буде анімаційно-розважальним, щоби відкриті дані з бюджету були представлені у наочній та зручній формі для сприйняття непрофесійним оком.
Індустрія відкритих даних в Україні зараз розвивається за рахунок появи сервісів колективного збирання даних та тестування і перевірок отриманих даних на місцях — але тут виникає наступна проблема коректності та законності використання таких даних: в Україні жоден портал не ліцензований, і не напрацьовано порядок отримання таких ліцензій — а між тим, за європейськими стандартами ця діяльність має ліцензуватися.
Також скачування усіх даних одразу є проблемою в ряді випадків, хоча ситуація починає змінюватися в кращий бік. Не сумісні із машинним зчитуванням формати на кшталт PDF, ,doc, ppt тощо не мають права на життя — і для боротьби з цим передбачено автоматизоване вивантаження в єдиному форматі з 2017 року через єдину кнопку. В подальшому Є-Дата стане частиною так званого «відкритого уряду».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На допомогу розслідувачам поспішає «007»
Наталя Кравченко, представник ГО «МАЄ БУТИ» та учасник міжвідомчої робочої групи при Міністерстві фінансів України з питань впровадження інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет» та офіційного веб-порталу публічних фінансів України «Є-data», розповіла про свій проект. Це — пошуково-аналітична система «007», що передбачає пошук та візуалізацію даних із відкритих джерел про використання державою бюджетних коштів. Його ідея – дати громадськості інструмент контролю влади та можливість стежити за бюджетними витратами, збирати докази зловживань і швидко переводити боротьбу з корупцією в правове поле. Основний акцент зроблено на простоті використання та представлення специфічної інформації з масивів великих даних. Проект розпочав роботу навесні, у квітні 2016-го.
Зараз «український Бонд» працює цілодобово, має веб- та мобільну версії, а всі дані можна скачати абсолютно безкоштовно у машинно-сумісному форматі. Контроль транзакцій Держказначейства, звітність розпорядників, одержувачів та цільових держфондів та інфо по комунальним та держпідприємствам — все це стає зручним і наочним завдяки «007». Основна мета використання цього стартапу журналістами та громадянами — економія часу, наявність неспростовних доказів при зверненні до правоохоронних органів у випадку хабарництва, корупції та маніпуляцій фінансовими даними. Під час презентації було наведено приклад аналізу витрат українського парламенту за перший квартал існування порталу Є-Дата. Така оцінка дає змогу зрозуміти, зокрема, куди нардепи витрачають кошти платників податків. Так само можна проаналізувати щільність та рівномірність розподілу витрат міністерств у часі — а це вже саме по собі дає гарний матеріал для журналістських розслідувань. Ще й затримки по казначейських платежах стало можливим проконтролювати завдяки 007 та Є-Дата, що дало змогу оптимізувати строки закупівель обов’язкових ліків за бюджетні кошти для важкохворих через Міністерство охорони здоров’я.
З інших цікавих проектів, про які розповідала Наталя Кравченко — ініціатива «1 день із життя публічних фінансів України у цифрах». Цей проект було реалізовано завдяки роботі «007». За словами пані Кравченко, обробка таких великих даних — невдячна справа, тому програма акселерації стартапів у лютому від Open Data 1991 Incubator та участь у хакатоні допомогли автоматизувати та здобути нову експертизу у обробці та представлені даних усім, хто працює над проектом (бо від початку серед команди засновників не було постійного програміста).
Зараз проект розбудовує пошуково-аналітичну систему «007», електронний журнал та організовує і проводить низку навчальних семінарів та тренінгів для усіх, хто хоче працювати із відкритими фінансовими даними. Єдиний веб-портал для громадськості, держслужбовців та ЗМІ дає змогу наочно та зручно використовувати усі зібрані складні масиви даних.
Корисний інструментарій, недостатньо вивчений на локальному рівні
Столичні гості привезли із собою не просто презентації проектів чи порцію нових знань, як це зазвичай буває на тренінгах. Регіональним журналістам варто взяти на озброєння потужні інструменти онлайн-контролю за закупівлями та активністю державних чиновників — бо навіть простий кейс із пошуком по слову «квіти» дає вельми цікаві результати щодо витрат коштів платників податків на озеленення міст та квіткові подарунки для чиновників. Боротьба із корупцією — це не обов’язково бучні мітинги під обладміністраціями чи політично анґажовані пікетування в інтересах конкретних прізвищ та політлідерів, котрі «ведуть боротьбу» проти інших прізвищ та політлідерів. Такі проекти, як Є-Data та 007.org.ua — перші важливі кроки на шляху до електронної демократії та залучення локальних спільнот журналістів і простих громадян у процес контролю за діями влади та висвітлення «темних плям» у бюджетному плануванні та розподілі коштів. Шкода лише, що локальні медіа та активісти громадських організацій здебільшого недостатньо уваги приділяють поки таким інструментам. Доменний реєстратор №1 в Україні imena.ua
_________________
Фото: Олександр Мельник для Blog Imena.UA | Матеріал підготовано в рамках спецпроекту «25 історій про Україну»