Тема тижня: Мобільна економіка — від реалій до прогнозів

З початком нового навчального року мимоволі звертаєш увагу на те, наскільки на вулицях побільшало дітей (вже навіть не підлітків) із смартфонами в руках. Ось крокує дівчинка років десяти із чимось, що здалеку схоже на двохсімник Lenovo чи то Alcatel. Ось хлопчики сперечаються про якусь нову мобільну гру — вочевидь, не для звичайної «кнопкової» мобілки.

Дуже швидко смартфони опанували вже не ті, кому традиційно було «від 16 до 36» — все частіше «розумними» телефонами користуються діти до 14 років та дорослі, старші за 55. З розширенням сегменту потенційних користувачів ростуть як ризики (викрадення даних, зламу профілів в соцмережах, несанкціонованого доступу до банківських карток чи платіжних паролів), так і можливості. Ми і не помітили, як опинилися в періоді розквіту мобільної економіки.

Згадайте, як це було ще років 5-10 тому. З мобільних фінансових послуг доступним був здебільшого мобільний банкінг. Працював він часто вкрай «криво», нестабільно — але це були перші паростки. Із виходом на світову арену перших двох поколінь iPhone та запуском App Store стартапи та банки почали працювати над рішеннями, орієнтованими на преміум-сегмент: бізнесмени, ділки, фінансові менеджери, бухгалтери. А потім з’явився доступніший та дешевший Android, зросла швидкість доступу до бездротового інтернету завдяки 3G та LTE — і фінансові стартапи почали ставати компактними, мобільними та з нішевого преміум-продукту пішли «в народ».

Простий приклад: українські платіжні агрегатори Portmone, Platon, Paymentwall; розвиток «Приват24» від настільного інтернет-банкінгу до повноцінного мобільного платіжного інструменту. Вони еволюціонують в бік пришвидшення та здешевлення послуг, відмови від високого комісійного проценту та перетворення процесу оплати квитанцій, абонементів та квитків на декілька дотиків до екрану. Віднедавна мобільний додаток в Україні вже дозволяє не лише замовити таксі, але й сплатити з мобільного за поїздку. Окремі мобільні додатки й сервіси навіть в наших краях почали надавати послуги сплати за паркування, комунальні рахунки чи здійснювати перекази між банківськими картками без потреби додаткової авторизації чи використання банкоматів і терміналів. То чого слід чекати найближчим часом?

Безконтактні платежі в громадському транспорті

Не так давно у Києві з’явилася можливість безконтактної оплати за поїздки в метро. В найближчі декілька років аналогічні проекти для міського електротранспорту хочуть запровадити ще в деяких українських містах. Невелика сума транзакції та зручність використання гаджетів для цієї мети — основна причина, чому муніципалітети та транспортні компанії зацікавлені у впровадженні цієї складової мобільної економіки в Україні.

Мобільні транзакції для економіки країн, що розвиваються

Як не дивно, але найбільш динамічним ринком в сфері мобільних платежів та переказів стали не високотехнологічні країни Заходу, а Індія, деякі бідні азійські країни та країни Африки. Там один за одним виникають сервісні проекти та стартапи, котрі використовують механізми переказу коштів та оплати різних державних і приватних послуг за допомогою SMS-кодів та автоматизованих повідомлень.

Абонентові достатньо надіслати короткий текст чи цифровий код — і він зможе поповнити баланс своєї картки, переказати гроші родичам, сплатити за ліки чи продукти, навіть не маючи жодного банкомату чи банківського відділення на найближчі десятки кілометрів. Західні венчурні інвестори вбачають у таких технологіях для Сходу та Африки значний потенціал, адже вони потребують лише інвестицій в інфраструктуру зв’язку, а не в створення та підтримку мережі банківських відділень (із охороною, телекомунікаційними мережами, устаткуванням та менеджерами).

Крос-платформенні рішення

Переважна більшість сучасних банків та фінансових установ і стартапів одразу проектують платіжні та сервісні додатки для 3-4 найпоширеніших мобільних платформ. Причина проста: найбільш стрімке зростання демонструють країни, де немає єдиної мобільної платформи чи переважаючого сегменту телефонів. В деяких із цих країн досі актуальні банківські мобільні сайти, а не лише додатки (це пов’язано із відносно високою вартістю доступу в інтернет та нерегулярним інтернет-підключенням для мобільних телефонів).

Мобільний банк, який не має сайту

В Україні вже є декілька таких проектів, і ми про них вам розповідали: TouchBank, Moresise Bank. Поки що найбільш успішним з комерційної точки зору на пострадянському просторі став «Рокетбанк» із сусідньої Росії (хоча й там у роботі сервісу є певні складнощі).

Отримання карти та мобільного додатку без необхідності йти до будь-яких відділень чи установ; швидкі операції із різними сумами коштів; надійність та можливість підключення сторонніх інтернет-сервісів, еквайрингів та платформ — основні переваги мобільних банків. Втім, більшість власників смартфонів поки надають перевагу традиційному банкінгу; тому важко однозначно стверджувати, що мобільні банки зможуть зробити революцію на споживчому ринку.

Голосова та сенсорна авторизація для платежів

Із запуском технології TouchID від корпорації Apple з’явився запит не лише на PayPass / NFC-платежі, але й на сенсорну авторизацію для доступу до платіжних додатків та особистих даних користувача на смартфонах і планшетах. В Україні із голосовим підтвердженням експериментують поки що лише один-два банки, довіряючи більше SMS-кодам, аніж голосовій авторизації. Втім, із впровадженням нових технологій та наповненням ринку смартфонами із підтримкою сенсорних та голосових ключів ситуація може змінитися.

Великі прибутки від малих грошей

Головне ж, що спонукатиме фінансові установи, банки та fintech-стартапи розвивати мобільну економіку — це прибутковість цього сектору. Невеликі суми (оплата спортивних абонементів, квитків на концерти чи рейси, сплата за дрібні товари та комерційні послуги, регулярні платежі за квартиру чи кабельне телебачення, інтернет чи ігрове золото для онлайн-ігор), як виявилося, можуть генерувати більші фінансові потоки та комісійні відрахування, ніж корпоративні платежі.

Мобільна економіка вже тут і не збирається зупинятися. Можна лише чекати на її трансформацію чи розширення, але навряд чи традиційним офлайн-банкам вдасться відіграти втрачені позиції та уникнути «мобілізації» — навіть в країнах, що розвиваються, попри технологічне відставання від США, Європи, Китаю та Японії цей процес став невідворотним.